108. Освідування

За необхідності виявити або засвідчити наявність в обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого чи свідка особливих прикмет слідчий виносить про це постанову і проводить освідування (ч. 1 ст. 193 КПК).

Якщо необхідно провести судово-медичне освідування обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого або свідка, то таке освідування за вказівкою слідчого проводить судово-медичний експерт або лікар.

Слідчий не має права бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов'язане з необхідністю оголювати особу, яка підлягає освідуванню. При освідуванні не допускаються дії, які принижують гідність освідуваної особи або небезпечні для її здоров'я.

Про результати освідування, яке провів слідчий, складається протокол, який підписують слідчий та освідуваний. При судово-медичному освідуванні складають акт, а коли освідування провадить лікар, він видає довідку.

Освідування як слідча дія - відрізняється від освідування, яке проводить судово-медичний експерт або лікар. Розбіжності полягають у тому, що освідування, яке проводить лікар або судово-медичний експерт, не регламентоване кримінально-процесуальним законом. Процесуальне освідування провадить слідчий за участю понятих або без них (ч. 2 ст. 127 КПК).

Освідування, яке проводить слідчий, має пошуковий характер і здійснюється з метою виявлення на тілі людини як слідів злочину, так і особливих прикмет. Медичне освідування спрямоване на фіксацію тілесних ушкоджень, його результати можуть бути використані при проведенні судово-медичної експертизи.

Протокол освідування, який склав слідчий, є джерелом Доказів (протокол слідчої дії), а довідка чи акт, у яких результати освідування фіксують лікар або судово-медичний експерт, належать до таких джерел доказів, як документи.

Процесуальною підставою для проведення освідування с постанова слідчого, яка є обов'язковою для особи, щодо якої вона винесена.

Результати освідування фіксуються у протоколі, а також за допомогою науково-технічних засобів.