158. Окрема ухвала (постанова). Ухвала суду. Протокол судового засідання

Окремі ухвали чи постанови с рішенням суду першої, апеляційної або касаційної інстанції тільки з питань, передбачених у ст. 23² КПК України. Вони не стосуються питань винуватості підсудного, кваліфікації злочину і міри покарання, але виносяться у нарадчій кімнаті одночасно з вироком, ухвалою чи постановою суду і разом з ними набирають законної сили і підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 23² КПК суд, за наявності на те підстав, виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені у справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, і вимагає вжиття відповідних заходів.

Окрему ухвалу може бути також винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом. Суд може окремою ухвалою (постановою) довести до відома відповідного підприємства, установи або організації про проявлені громадянином високу свідомість, мужність при виконанні громадянського обов'язку, які сприяли припиненню чи розкрито злочину. Окрема ухвала (постанова) суду також виноситься, коли у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування. Суд за матеріалами судового розгляду вправі винести окрему ухвалу (постанову) і в інших випадках, якщо визнає за необхідне. Не пізніше як у місячний строк щодо окремої ухвали (постанови) має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено суд, що виніс окрему ухвалу (постанову).У разі залишення посадовою особою окремої ухвали (постанови) суду без розгляду повинно бути

вжито заходів, передбачених у ст.ст. 254-257 КпАП.

Залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали чи постанови суду або невжиття заходів до усунення зазначених у них порушень закону, а також несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу чи подання тягне адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 1856 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Протокол про це адміністративне правопорушення складає секретар судового засідання або секретар суду, який виніс окрему ухвалу чи постанову. Протокол надсилається до районного (міського) суду за місцем роботи відповідної посадової особи. Окрема ухвала чи постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особами, чиїх інтересів вони стосуються (ст. 335 КПК).

Основним процесуальним актом, який приймається на стадії судового розгляду справи, є вирок, який остаточно вирішує питання про винуватість чи невинуватість підсудного. В усіх інших питаннях, які вирішує суд або суддя одноособово під час судового розгляду, суд виносить ухвалу, а суддя - постанову. Кримінально-процесуальний закон встановлює порядок їх винесення, у зв'язку з чим можна виділити такі два види ухвал (постанов):

1) ухвали (постанови), які приймає суд у нарадчій кімнаті у вигляді окремого процесуального документа;

2) ухвали (постанови), які суд приймає після короткої наради на місці (це так звані протокольні ухвали (постанови); вони заносяться до протоколу судового засідання, який підписують головуючий і секретар судового засідання.

Тільки у нарадчій кімнаті виносяться ухвали (постанови):

1) щодо направлення справи для провадження досудового розслідування;

2) щодо вирішення питання про нове обвинувачення або притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи;

3) щодо закриття справи;

4) щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу;

5) щодо відводів;

6) щодо призначення експертизи;

7) окремі ухвали (постанови).

Всі інші ухвали (постанови) можуть, на розсуд суду, виноситися або у зазначеному вище порядку, або після нарад" суддів на місці із занесенням їх до протоколу судового засідання.

Ухвали (постанови), винесені судом під час судового

розгляду, повніші бути мотивованими і підлягають оголошенню на судовому засіданні (ст. 273 КПК). Оголошенню не підлягають лише ухвали (постанови) про забезпечення безпеки учасників процесу.

Під час розгляду справи секретар веде протокол судового засідання, його завданням с чітко і вичерпно відобразити у протоколі весь процес судового розгляду справи, починаючи від його відкриття і закінчуючи закриттям судового засідання. Протокол має оформити і підписати головуючий і секретар судового засідання не пізніше як протягом трьох діб.

Протокол судового засідання є важливим процесуальним документом, за яким апеляційна та касаційна інстанції будуть вирішувати питання про повноту, всебічність і об'єктивність судового розгляду та правильність дій суду, відповідність вироку даним, які були встановлені на судовому засіданні. Учасники судового розгляду мають право протягом трьох діб з дня складання протоколу ознайомитися з ним і подати письмові зауваження, вказавши, у чому, на їхню думку, полягає його неправильність або неповнота. Головуючий на судовому засіданні зобов'язаний роз'яснити їм це право, про що необхідно зазначити у протоколі.