160. Суб'єкти, строки і порядок подачі апеляцій

Відповідно до ст. 347 КПК апеляція може бути подана:

1) на вироки, які не набрали законної сили, ухвалені місцевими судами;

2) на постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалені місцевими судами.

Апеляція також може бути подана:

1) на ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом, про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування;

2) на окремі ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом;

3) на інші постанови місцевих судів у випадках, передбачених у КПК України.

Апеляцію мають право подати такі суб'єкти кримінального судочинства:

1) засуджений, його законний представник і захисник - у частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник і захисник - у частині мотивів і підстав виправдання;

3) законний представник, захисник неповнолітнього та сам неповнолітній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, у частині, що стосується інтересів неповнолітнього;

4) законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру;

5) обвинувачений, щодо якого справу закрито, його законний представник і захисник - у частіші мотивів і підстав закриття справи;

6) обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування;

7) цивільний відповідач або його представник - в частині,що стосується вирішення позову;

8). прокурор, який брав участь у розгляді справи суд0м першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, - у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції;

9) потерпілий і його представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

10) цивільний позивач або його представник - у частині, що стосується вирішення позову;

11) особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову)

суду;

12) інші особи у випадках, передбачених у КПК України.

Апеляція подається через суд, який постановив вирок, ухвалу чи постанову. У випадках, передбачених у ч. 5 ст. 349 КПК, а саме: при оскарженні рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування; обрання запобіжного заходу взяття під варту та продовження строків тримання під вартою; проведення обшуку, огляду житла чи іншого володіння особи; направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу - апеляція подається безпосередньо до апеляційного суду. До апеляції прокурора і захисника додасться стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція.

Якщо апеляція подана у встановлені строки безпосередньо до суду апеляційної інстанції, він надсилає її до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених у ст.ст. 350 і 351 КПК. Апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Протягом строку, встановленого для подання апеляції, справа ніким не може бути витребувана із суду. Протягом цього строку суд зобов'язаний надати сторонам за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Апеляція на ухвалу чи постанову судді, винесену в порядку, передбаченому ст.ст. 52⁵, 165², 165¹, 177, 205 КПК, подасться безпосередньо до апеляційного суду і розглядається за правилами, встановленими ст. 382 КПК.

Ст. 350 КПК зазначає обов'язкові реквізити апеляції, в якій необхідно зазначити:

1) назву суду, якому адресується апеляція;

2) особу, яка подає апеляцію;

3) вирок, ухвалу чи постанова, на які подасться апеляція, і назву суду» який їх постановив;

4) вказівку на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови, та доводи на її обґрунтування;

5) прохання особи, яка подає апеляцію;

6) перелік документів, які додаються до апеляції.

При обґрунтуванні прокурором та захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.

Про надходження апеляції суд першої інстанції оповіщає прокурора та інших осіб, інтересів яких стосується апеляція, направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду. Протягом п'яти діб із часу поміщення оголошення зазначені особи мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді. Одночасно із врученням копії або з ознайомленням з апеляцією їм роз'яснюється право протягом п'яти діб з цього часу подати свої заперечення на апеляцію.

Засудженого, якого утримують під вартою, повідомлення про надходження апеляції та її копія вручаються через начальника відповідної установи. Одночасно йому роз'яснюється право протягом п'яти діб з часу вручення цих документів подати свої заперечення на апеляцію. Заперечення на апеляцію додаються до справи або передаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 351 КПК).

У разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог до змісту апеляції, передбачених у ст. 350 КПК, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без розгляду та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення. Постанова оскарженню не підлягає.

Якщо у визначений строк ці вимоги не будуть виконані, то апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду. Постанову може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог ст. 351 КПК.

У разі подання апеляції пізніше від встановленого у ст. 349 КПК строку і за відсутності клопотання про його відновлення апеляція постановою головуючого визнається такою, що Не підлягає розгляду.

У разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку.

Питання про відновлення строку вирішується на судовому засіданні судом, який розглядав справу. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких на судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду.

Постанова судді чи ухвала суду, винесена відповідно у зв'язку з пропуском строку подачі апеляції і відсутності клопотання про його відновлення, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою відновити пропущений строк, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження судові першої інстанції про повідомлення заінтересованих осіб про надходження апеляції.

Подання апеляції на вирок, ухвалу чи постанову суду зупиняє набрання ними законної сили та їх виконання.

Після виконання вимог, передбачених у ст. 351 КПК, суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, протягом семи діб передає справу разом із поданою апеляцією і запереченнями на неї до апеляційного суду і визначає дату розгляду ним справи. Справа призначається до розгляду не пізніше трьох місяців з дня направлення її до апеляційного суду. Справа повинна надійти до апеляційного суду не пізніш як за один місяць до визначеної судом першої інстанції дати розгляду.

Про дату призначення справи до апеляційного розгляду суд першої інстанції оповіщає заінтересованих осіб, надіславши відповідні повідомлення та помістивши оголошення на дошці об'яв суду. Засудженому, якого утримують під вартою, про призначення справи до апеляційного розгляду повідомляється через начальника відповідної установи.

Якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого, суд першої інстанції одночасно викликає до суду апеляційної інстанції цих осіб, їх законних представників, а також захисників, якщо їх участь у справі відповідно до вимог ст. 45 КПК є обов'язковою (ст. 354 КПК).

До початку розгляду справи в апеляційному суді особа, яка подала апеляцію, має право доповнити, змінити або відкликати її, а також подати свої заперечення на апеляцію іншого учасника судового розгляду.

Внесення до апеляції змін, які спричиняють погіршення становища засудженого або виправданого за межами строків на апеляційне оскарження, не допускається. Захисник засудженого чи виправданого може відкликати свою апеляцію тільки за згодою підзахисного і його законного представника.

Захисник, який вступив до справи в апеляційному провадженні, може змінити чи доповнити апеляцію захисника, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, лише за згодою засудженого чи виправданого та їх законних представників.

Засуджений або виправданий мають право відкликати свою апеляцію, а також апеляцію свого захисника крім випадків, передбачених у ч. 1 ст. 45 КПК. Свою апеляцію представник потерпілого може відкликати лише за згодою потерпілого, а також сам потерпілий.

Відповідно до ст. 356 КПК справи в апеляційному порядку розглядають такі апеляційні суди:

1) Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські суди - на судові рішення районних (міських) судів та міжрайонних (окружних) судів;

2) Військові суди регіонів і Військово-Морських Сил - на судові рішення військових судів гарнізонів.