134. Форма і зміст постанови про закриття кримінальної справи, порядок її оскарження

Щодо закриття кримінальної справи у всіх випадках складається мотивована постанова з дотриманням вимог ст. ст. 130 і 214 КПК.

У вступній чистині постанови вказується : назва постанови, місце і час складання, посада, спеціальне звання, прізвище ініціали особи, яка винесла постанову, назва кримінальної справи.

В описовій частині постанови викладаються: обставини справи, які встановлені під час розслідування; зміст і аналіз зібраних по справі доказів; фактичні та юридичні підстави закриття справи; процесуальні норми права, якими керувався при цьому слідчий.

В резолютивній частині постанови формулюються: рішення про закриття кримінальної справи з посиланням на конкретні законні підстави, відомості про особу обвинуваченого, рішення про скасування запобіжного заходу і заходів по забезпеченню цивільного позову та можливої конфіскації майна; рішення в питанні про долю речових доказів; про направлені копії постанови прокуророві, який здійснює нагляд за даною справою, особі, що притягалася до кримінальної відповідальності, особі, за заявою якої була порушена кримінальна справа, а також потерпілому та цивільному позивачеві, з роз'ясненням їх права оскаржити постанову прокуророві (ст. 214 КПК).

У відповідності із ст. 215 КПК постанова слідчого про закриття справи може бути оскаржена прокурору в семиденний строк з дня одержання письмового повідомлення або копії постанови про закриття кримінальної справи.

Особа, щодо якої велося слідство, має право оскаржити цю постанову в частині, яка стосується підстав і мотивів закриття справи.

В разі закриття справи через смерть обвинуваченого його близькі родичі та громадські організації вправі з метою реабілітації померлого просити про доведення досудового слідства до кінця.

В разі оскарження постанови слідчого про закриття справи прокурор знайомиться зі справою і не пізніше тридцяти днів з дня надходження скарги скасовує постанову про закриття справи і відновлює досудове слідство або залишає скаргу без задоволення, про що повідомляє особі, яка подавала скаргу.

У випадку відмови прокурора скасувати постанову про закриття справи скарга на таку постанову може бути подана особою, інтересів якої вона стосується, або його представником до районного (міського) суду за місцем знаходження органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, на протязі семи днів з дня отримання її копії чи повідомлення прокурора про залишення скарги на цю постанову без задоволення.

Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи розглядається суддЄі0 одноособово не пізніше п'яти днів, а у випадку складності справи - десяти днів з дня надходження закритої кримінальної справи д0 суду.

Суддя витребує справу, знайомиться з нею, а в необхідних випадках заслуховує пояснення особи, що подала скаргу На постанову.

Про час розгляду скарги суддя повідомляє прокурора і особу, яка подала скаргу, які вправі взяти участь у її розгляді і висловити свої доводи.

Розглянувши скаргу, суддя, в залежності від того, чи були при закритті справи виконані вимоги закону, приймає одне з таких рішень:

- залишає скаргу без задоволення;

- скасовує постанову про закриття справи і направляє справу прокурору для відновлення слідства або дізнання.

Скасовуючи постанову про закриття справи і направляючи справу прокурору для відновлення досудового слідства або дізнання, суддя вказує, які обставини належить з'ясувати при проведенні досудового розслідування.

На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семі діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду.

Копія постанови судді надсилається особі, яка прийняла рішення про закриття справи, особі, яка подала скаргу на постанову, і прокурору, який відмовив у відновленні досудового слідства або дізнання (ст. 2366КПК).