119. Поняття і значення притягнення як обвинуваченого

Відповідно до ст. 5 КПК України особу можна притягти як обвинуваченого тільки на підставах і в порядку, встановлених законом.

Суть притягнення особи як обвинуваченого полягає в тому, що в цей момент особа притягається до кримінальної відповідальності. Це означає, що припиняється перебіг строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

який передбачений у ст. 49 КК України. Датою притягнення особи до кримінальної відповідальності є дата винесення постанови про притягнення як обвинуваченого, а не час винесення вироку. Однак це не означає, що обвинувачений одразу ж несе кримінальну відповідальність, оскільки акт притягнення до кримінальної відповідальності прямо не пов'язаний із кримінальним покаранням.

Відповідно, значення притягнення як обвинуваченого полягає не у визнанні особи винуватою і не у встановленні кримінальної відповідальності, а у створенні для цього відповідних умов. Під час розслідування встановлюється, чи має місце злочин і хто його вчинив.

Маючи на меті забезпечити умови для того, щоб особа, яка вчинила злочин, понесла відповідальність за свої протиправні дії, акт притягнення до кримінальної відповідальності водночас є засобом реалізації наданих цій особі процесуальних прав.

Притягнення особи до кримінальної відповідальності тільки тоді відповідає інтересам правосуддя, коли воно є законним і обґрунтованим.

Порушення вимог законності й обґрунтованості притягнення до кримінальної відповідальності може спричинити як засудження невинуватого, так і необґрунтоване звільнення від кримінальної відповідальності і покарання, що є недопустимим.

Підстави для притягнення особи як обвинуваченого передбачені у ст. 131 КПК України: "Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого".

Під достатніми даними щодо акту притягнення як обвинуваченого розуміються достовірні відомості, зібрані, перевірені й оцінені слідчим у встановленому законом порядку, які у своїй сукупності приводять до єдиного і твердого висновку на даний момент розслідування про те, що відповідна особа вчинила злочин і не підлягає звільненню від відповідальності.

Притягненням особи як обвинуваченого розслідування не закінчується. Закон не вимагає від слідчого зібрати до цього часу всі необхідні і можливі докази, які підлягають доказуванню у кримінальній справі. Однак на даний момент необхідно зібрати достатньо доказів, які вказують нате, що:

- діяння, з приводу якого провадиться розслідування справді мало місце;

- його вчинила особа, питання про притягнення якої як обвинуваченого вирішується;

- у діянні даної особи міститься склад конкретного злочину;

- відсутні обставини, які виключають провадження у справі і кримінальну відповідальність даної особи.

Рішення про притягнення особи як обвинуваченого Може прийняти тільки слідчий, у провадженні якого перебуває дана кримінальна справа на підставі внутрішнього переконання про винуватість особи. Слідчий не має права давати доручення про притягнення особи як обвинуваченого, пред'явлення обвинувачення ні органу дізнання, ні іншому слідчому. Якщо кримінальну справу розслідує група слідчих, постанову про притягнення як обвинуваченого виносить старший слідчої групи.