17. Принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки закону

Незалежність судової влади і їх рівність з іншими гілками державної влади є ознаками правової держави, в якій кожний громадянин має право на захист своїх прав і свобод незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України. Вплив на суддів будь-яким чином забороняється.

При здійсненні правосуддя, щодо кримінальних справ судді і народні засідателі незалежні і підкоряються тільки закону. Судді і народні засідателі вирішують кримінальні справи на основі закону, в умовах, що виключають сторонній вплив на суддів (ст.18. КПК ).

Зміст даного принципу виявляється у таких положеннях :

1. При вирішенні кримінальних справ будь-яке втручання у діяльність суду з боку громадян, громадських організацій, посадових осіб, державних органів не допускається.

Ніхто не має вправа вказувати суддям, як вони повинні вирішувати справу, який вирок винести, кого засудити, яке покарання призначити.

Суддя при здійсненні правосуддя і прийнятті рішення у справі повинен керуватись лише законом, виходити зі свого внутрішнього переконання, ґрунтуючись на всебічному, об'єктивному і повному дослідженні всіх обставин справи.

2. Вищестоящий суд, у тому числі і Верховний Суд України, скасовуючи вирок суду першої інстанції і повертаючи кримінальну справу на новий розгляд в іншому складі суддів, не має права вказувати, як вони повинні її вирішити. Судді, розглядаючи повторно кримінальну справу після скасування першого вироку, вирішують її за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом.

3. Судді при вирішенні кримінальних Справ незалежні від висновків досудового розслідування, а також від правової позиції прокурорів, захисників та інших учасників судового розгляду.

4. Незалежність самого складу суду зокрема, народних засідателів, від судді, суддів - членів складу суду від головуючого, тобто можливість кожного судді і народного засідателя вільно брати участь у дослідженні доказів, обговоренні і прийнятті рішень за своїм переконанням.

При постановленні вироку суддя має право залишитись при своїй думці.

Діюче законодавство передбачає гарантії, незалежності суддів при здійсненні правосуддя, що виявляється;

а) у суворо встановленому порядку призначення або обрання на посаду судді і звільнення з цієї посади (ст.ст. 126, 127, 128 Конституції);

б) у суворо встановленій законом юридичній процедурі здійснення правосуддя;

в) у встановленій кримінальній та адміністративно-правовій відповідальності за втручання в діяльність судді і вияв неповаги до суду;

г) у закріпленні особистої недоторканності й особистої безпеки суддів (ч. 1 ст. 126 Конституції, ст. 13 Закону України "Про статус суддів", Закон України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів");

д) у таємниці нарадчої кімнати під час постановлення вироку або іншого судового рішення (ст. 322 КПК);

е) у створенні необхідних організаційно-технічних, інформаційних умов для діяльності суддів;

ж) у матеріальному та соціальному забезпеченні суддів.