3. Система (стадії) кримінального процесу

Процесуальна діяльність органів, що ведуть боротьбу з злочинністю, проходить певні стали - стадії. Кримінальна справа рухається послідовно проходячи етапи - стадії. Само слово - процес" запозичене з латинської мови "processus" і означає просування вперед. Всі стадії кримінального процесу пов'язані між собою загальними для кримінального процесу принципами і завданнями, але протікають у формах, властивих тільки їй.

Стадія кримінального процесу - це відносно виокремлена його частина, яка характеризується конкретними завданнями, колом учасників, специфікою кримінально-процесуальних дій і правовідносин, а також колом процесуальних рішень.

Кожна попередня стадія відокремлюється від наступної підсумковим процесуальним рішенням, яке завершує цикл процесуальних дій та правовідносин, а також таким , що вказує на перехід справи на новий ступінь.

Стадії кримінального процесу:

Порушення кримінальної справи. Це перша стадія кримінального процесу, суть якої полягає у тому, що орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя перевіряють зареєстровану інформацію про злочин і вирішують питання, чи є передбачені у законі підстави (ознаки злочину) для початку провадження у справі.

Досудове розслідування - це діяльність органів дізнання і слідства, спрямована на збирання, фіксацію і доказів для вирішення питання про наявність або відсутність події злочину, винуватість певної особи у вчиненні і характер і розмір заподіяної злочином шкоди і всіх інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Досудове розслідування провадиться до суду, і висновки органів досудового слідства про винуватість встановлюються в суді, тому і розслідування називається досудовим.

Попередній розгляд справи суддею. Це одноособова діяльність судді за обов'язковою участю прокурора, яка пов'язана з перевіркою поданих органами досудового слідства матеріалів кримінальної справи з метою перевірки наявності достатніх підстав для розгляду справи на судовому засіданні На цій стадії суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість особи, своєю постановою призначає справу для судового розгляду.

Судовий розгляд. Це основна, центральна, стадія кримінального процесу, на якій суддя одноособово або суд колегіально у складі двох суддів і трьох народних засідателів у відкритому (закритому) судовому засіданні за участю обвинувача і захисника розглядають кримінальні справи і вирішують питання про винуватість або невинуватість осіб, притягнутих до відповідальності, про застосування покарання та інші питання.

Апеляційне провадження. Це діяльність вищестоящого суду, яка провадиться у випадках подачі апеляцій прокурором або особами, які мають на неї право, щодо вироків, постанов судді або ухвали суду першої інстанції, що не набрали законної сили. Ця діяльність пов'язана з перевіркою законності і обґрунтованості рішень суду першої інстанції.

Виконання вироку. Ця процесуальна стадія являє собою діяльність суду щодо звернення вироку до виконання, а також стосовно вирішення ряду питань, які виникають під час виконання вироку, а інколи - і після його виконання. Вирок, на який не подано апеляції у встановлений законом строк, набуває законної сили і звертається до виконання судом, що його постановив.

Кримінальному процесу, крім перелічених шести основних стадій, відомі ще дві виняткові стадії, які передбачають особливий порядок перевірки вироків, що набрали законної сили і виконуються або вже виконані. Це касаційне провадження і перегляд судових рішень у порядку виключного провадження. Ці стадії є важливою додатковою гарантією законності кримінального судочинства і неухильного виконання вимог ст. 2 КПК, згідно з якою важливо щоб той, хто вчинив, злочин, був притягнутий до відповідальності, і жоден невинуватий не був покараний.

Касаційне провадження - це стадія, яка проходить в особливій процесуальній формі, коли уповноважені на те посадові особи органів прокуратури і суду перевіряють правосудність вироків, постанов, ухвал нижчестоящих судів, що набрали законної сили.

Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження відбувається у випадках виявлення після набрання вироком, ухвалою, постановою законної сили обставин, які раніше не були відомі і не могли бути відомими суду, та самі по собі в сукупності з даними, що є в справі, встановлюють неправосудність винесених по справі вироків, постанов, ухвал. Підставами для виключного провадження є нововиявлені обставини, неправильне застосування кримінального закону та порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.

Не кожна кримінальна справа проходить через всі стадії процесу: справа може знайти остаточне вирішення на стадії досудового розслідування або судового розгляду.

Але у тих випадках, коли результати розслідування або судового розгляду є спірними, сумнівними, а обґрунтованість і законність рішень по справі є неочевидною, пошуки істини у справі можуть вимагати використання всіх процесуальних засобів, і тоді приходить в рух вся процесуальна система.

Система кримінального примусу раціональна і логічна. Кожна попередня стадія створює необхідні умови для успішного вирішення завдань наступної стадії. Кожна наступна стадія щодо попередньої є контролюючою, тобто на ній перевіряється законність дій і рішень, які були на попередніх стадіях.

Значення системи стадій визначається колом завдань для кожної з них окремо і взаємозв'язком цих завдань, які в сукупності характеризують суть кримінального процесу.

Стадії кримінального процесу систематизують процесуальну діяльність відповідних посадових осіб та органів держави, а також інших учасників процесу, уточнюють і конкретизують предмет їх діяльності з урахуванням меж і можливостей. Таким чином, систему кримінального процесу створює не просто сукупність спілій просування кримінальної справи в цілому, а й система процесуальних дій як в межах однієї стадії, так і в їх сукупності.