70. Підписка про невиїзд

Підписка про невиїзд - найбільш поширений запобіжний захід.

Підписка про невиїзд полягає у відібранні від підозрюваного або обвинуваченого письмового зобов'язання не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого (ч. 1 ст. 15 КПК).

Місце постійного проживання - це населений пункт, в якому особа за певною адресою має постійне житло, перебуває на постійному паспортному і військовому обліку, проживає разом з сім'єю.

Місце тимчасового знаходження - це місце, в якому особа перебувала у зв'язку з проїздом, відрядженням, хворобою, відпусткою, навчанням.

Дозвіл відлучатися з місця постійного проживання або тимчасового знаходження є необхідним у випадках постійного або тимчасового переїзду в інший населений пункт чи в іншу місцевість. При переїзді в межах місця проживання (обмін, отримання квартири) дозволу не потрібно, але про зміну адреси слід повідомити орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа.

Якщо підозрюваний або обвинувачений порушить дану ним підписку про невиїзд, то вона може бути замінена більш суворим запобіжним заходом. Про це підозрюваному або обвинуваченому повинно бути оголошено при відібранні від нього підписки про невиїзд (ч. 2 ст. 151 КПК).

Застосування підписки про невиїзд оформлюється постановою органу, який провадить розслідування, і самою підпискою, яку дає обвинувачений або підозрюваний.

На який строк застосовується підписка про невиїзд? У законі цей строк не встановлений. Слід вважати, що цей запобіжний захід діє в межах строку досудового розслідування. Стаття 120 КПК України не обмежує строк досудового слідства. Але підписка про невиїзд не може бути безстроковою, оскільки вона суттєво обмежує право громадянина на свободу пересування