66. Висновок експерта та особливості його оцінки

Висновок експерта – це представлені за дорученням органів до судового розслідування або суду у встановленому законом порядку мотивовані висновки особи, яка володіє спеціальними знаннями в науці, техніці, мистецтві або ремеслі, про обставини, що мають значення у справі, отримані від час проведеного дослідження із застосуванням цих знань.

У висновку експерта повинно бути вказано: коли, де і ким (прізвище та ініціали, освіта, спеціальність, вчений ступінь і звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при її проведенні, питання, які були поставлені експерту, які матеріали він використовував, як проводив дослідження, мотивовані відповіді на поставлені запитання.

Якщо при проведенні експертизи виявлені факти, що мають , значення у справі, з приводу яких не були поставлені запитання в постанові органу дізнання, слідчого, прокурора, суду про її призначення, експерт має право вказати на них у своєму висновку. Висновок підписується експертом (ст. 200 КПК).

Експерт дає висновок від свого Імені і несе за нього особисту відповідальність. У необхідних випадках по справі може бути призначено декілька експертів, які дають спільний висновок. Якщо експерти не прийшли до згоди, то кожний з експертів складає окремо свій висновок (ч. 3 ст. 75 КПК).

Висновок експерта, як і будь-який інший доказ, не має наперед встановленої сили і підлягає перевірці й оцінці особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, судом за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не с обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку (ч.4 ст. 75 КПК).

Якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною, може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експертові (ч. 5 ст. 75 КПК). Особа, що провадить дізнання, слідчий або суд вправі допитати експерта з метою отримання роз'яснень або доповнень до його висновку (ст.ст. 201 і 311 КПК). Показання експерта не є самостійним джерелом доказів. Вони тільки доповнюють або роз'яснюють висновок.

Коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові або іншим експертам (ч. 6 ст. 75 КПК),

При оцінці висновку експерта важливо враховувати вимоги ч. 7 ст. 75 КПК, в якій зазначено, що не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше були ревізорами у справі. Висновки таких експертів не можуть бути визнані достовірними.

При провадженні у кримінальній справі повинні оцінюватись не тільки відповіді експерта на поставлені Йому питання особою, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором і судом. Вступна і дослідницька частини висновку експерта як документа також має важливе доказове значення. Їх аналіз дозволяє посадовим особам, які ведуть процес, а також потерпілому, захиснику та іншим заінтересованим у справі особам правильно оцінювати кваліфікованість, обґрунтованість і повноту відповідей експерта, їх придатність для встановлення обставин, що входять у предмет доказування в справі.

Ймовірні висновки експерта не можуть бути покладені в основу вироку.