1.6. Міжнародне публічне і міжнародне приватне право

Міжнародні відносини не обмежуються тільки міждержавними, міжвладними контактами основних суб'єктів міжнародного права. Відбуваються постійні контакти між фізичними і юридичними особами різноманітних держав, на рівні міжнародних неурядових організацій, регулюються водій або національним правом відповідної держави, або нормами міжнародного приватного права.

Існує тісний взаємозв'язок міжнародного публічного і між­народного приватного права:

• і те, й інше, у широкому розумінні, регулюють міжнародні відносини;

• у загальних засадах: відбувається переломлення основних принципів міжнародного публічного права в доктрині між­народного приватного права;

• і в міжнародному публічному праві, і в міжнародному при­ватному праві завжди визнається правосуб'єктність іншої

держави;

— міжнародні договори з питань міжнародного приватного права не можуть суперечити принципам міжнародного публічного права, у такий спосіб установлюються загальні цілі створення правових умов для міжнародного співробітництва в різних

галузях.

Отже, міжнародне приватне право як сукупність норм, що регулюють цивільно-правові відносини, які мають міжнародний ха­рактер («ускладнені» іноземним елементом), не повинне суперечити загальновизнаним принципам міжнародного публічного права.

Слід також брати до уваги, що міжнародні угоди, які регулюють цивільно-правові відносини (договори у сфері міжнародного при­ватного права), у багатьох випадках впливають на розвиток між­народних міждержавних договорів.

Розмежування між міжнародним публічним і міжнародним приватним правом можна провести за різними параметрами:

28

• за суб'єктами: у міжнародному публічному праві суб'єк­тами є держави, нації і народності, що борються за неза­лежність, міжнародні організації, а в міжнародному при­ватному праві —фізичні і юридичні особи;

• за об'єктами: у міжнародному публічному праві ними є між­державні міжвладні відносини, а в міжнародному приватному праві це міжнародні приватно-правові відносини (цивільні, сімейні, трудові й ін.);

• за джерелами: у міжнародному публічному праві —це міжнародний договір, міжнародний звичай та ін., а в між­народному приватному праві їх коло значно ширше —це на­ціональне законодавство, міжнародні договори, торговельні звичаї та ін.;

• за методом правового регулювання: у міжнародному пуб­лічному праві це узгодження вольдержав, у міжнародному приватному праві —подолання колізій (зіткнення законів);

• за видами відповідальності: у міжнародному публічному праві настає міжнародно-правова відповідальність, а в між­народному приватному праві —цивільно-правова;

• за сферою дії: у міжнародному публічному праві цю сферу можна визначити як глобальну (вона охоплює всі держави й інші суб'єкти міжнародного публічного права), а в міжнарод­ному приватному праві вона має національні межі (у кожній державі є своє міжнародне приватне право).