13.5. Міжнародна (недержавна) територія

Міжнародна територія перебуває за межами юрисдикції дер­жав, тобто за межами державної території даної держави, зокрема, за зовнішніми межами територіального моря, знаходяться великі простори морів і океанів, включаючи товщу морів і океанів, їхні надра і повітряний простір над ними, а також космічний простір, що не перебуває під суверенітетом якоїсь держави.

Юридичний статус цих територій визначається в багатосторонніх міжнародно-правових актах і міжнародній доктрині як територія загального користування або загальна спадщина людства.

На практиці юридичний статус таких просторів визначається винятково нормами міжнародного права —звичайно-правовими і конвенційними (договірними), а іноді також додатково угодами між суміжними державами. Наприклад, правовий статус відкри­того моря закріплений у Конвенції про відкрите море 1958року й у Конвенції про континентальний шельф 1958року; міжнародного району морського дна —у Конвенції ООНз морського права 1982року; Антарктики —у Договорі про Антарктику 1959року; по­вітряного простору —у Чиказьких конвенціях про міжнародну цивільну авіацію 1944року; міжнародних проток і каналів —у Конвенції про режим Чорноморських проток 1936року, у Договорі між Чилі й Аргентиною щодо Магелланової протоки 1941року, у Конвенції щодо забезпечення вільного плавання Суецьким каналом (Константинопольська конвенція) 1888року й ін.; космічного про­стору (включаючи Місяць та інші небесні тіла) —у Договорі про принципи діяльності держав із дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967року; міжнародних рік —у Конвенції про режим судноплавства

445

на Дунаї 1948року й ін.; багатонаціональних рік —в Угоді між Аргентиною й Уругваєм щодо вод ріки Уругвай 1946року, в Угоді між ОАР і Суданом про використання вод ріки Ніл 1959року і ін. Враховуючи, що багато хто з названих об'єктів є об'єктами регулювання відповідно міжнародному морському, повітряному і космічному праву, вони будуть розглянуті в наступних розділах.