logo
Baymuratov_M_O_Mizhnarodne_publichne_pravo

8.3. Види міжнародних правопорушень

У доктрині і практиці міжнародного права міжнародні право­порушення не мали чіткого поділу на види або групи на різних підставах, хоча деякі спроби їх виділення здійснювалися. Так,

170

наприклад, у Декларації глав союзних держав від 24травня 1915року, прийнятої з ініціативи Росії у зв'язку з геноцидом вірменів у турецькій Османській Імперії, це діяння кваліфікувалося як «зло­чин проти людства і цивілізації».

До другої половини XX ст. міжнародна доктрина починає поді­ляти міжнародно-протиправні діяння держав на злочини і право­порушення. За проектом Комісії міжнародного права до міжна­родних злочинів належать такі міжнародно-протиправні діяння, які порушують міжнародні зобов'язання, що є основними для забезпечення життєво важливих інтересів міжнародного співтова­риства і розглядаються як злочини міжнародним співтовариством у цілому (наприклад, агресія, апартеїд, геноцид, рабство, расизм, найманство й ін.).

Слід зазначити, що нормативне визначення поняття «міжнарод­ний злочин »одержано шляхом закріплення в Статуті Міжнародного Військового Трибуналу, який є невід'ємною частиною Угоди між СРСР, США,Великобританією і Францією про судове пересліду­вання і покарання головних військових злочинців європейських країн «осі» від 8серпня 1945року. У ньому міститься перелік між­народних злочинів, за вчинення яких передбачається міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб, що, діючи в інтересах європейських країн «осі» індивідуально або як члени організації, вчинили ці злочини.

Подальшого розвитку поняття «міжнародний злочин» набуло в ст. І Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього 1948року; ст. І Конвенції про незастосування терміну дав­нини до військових злочинів і злочинів проти людства 1968року; ст. І Конвенції про припинення злочину апартеїду і покарання за нього 1973року; ст. 5Визначення агресії, затвердженій резолюцією Генеральної Асамблеї ООНвід 14грудня 1974року. У цей самий іс­торичний період намічається тенденція до визнання застосування державою першою ядерної зброї як міжнародного злочину.

Всі інші протиправні діяння Комісія міжнародного права запро­понувала вважати міжнародними правопорушеннями.

Комісія висловила також попередню думку про наслідки зазначе­ного поділу міжнародно-правових діянь: уразі злочинів суб'єктом пред'явлення претензії до правопорушника може бути будь-яка держава або група держав, а у випадку правопорушення тільки безпосередньо потерпіла держава.

Претензія може бути заявлена державі у вигляді зобов'язання провини або відповідно до термінології Комісії міжнародного права «у вигляді присвоєння державі поведінки, що є порушенням між­народного зобов'язання, коли наявні основні ознаки міжнародного правопорушення ».

171

Слід зазначити, що, незважаючи на двовидовий розподіл міжна­родних правопорушень, розпочатий Комісією ООНз міжнародного права, у сучасній міжнародній практиці і доктрині розрізняють три види міжнародних правопорушень, що визначаються за суб'єктною і суб'єктивною сторонами складу таких правопорушень:

  1. міжнародні злочини;

  2. злочини міжнародного характеру;

  3. інші міжнародні правопорушення (міжнародні делікти). Розглянемо диференціальні відмінності цих видів міжнародних

правопорушень за суб'єктами їх вчинення, зв'язком правопорушень із державою і формами відповідальності.

Міжнародні злочини —це злочини, що порушують міжнародні зобов'язання, які є основними для забезпечення життєво важливих інтересів міжнародного співтовариства, і розглядаються як злочини міжнародним співтовариством у цілому.

Міжнародні злочини:

Під злочином міжнародного характеру розуміють діяння фізичної особи, що зазіхає на права й інтереси двох або декількох держав, міжнародних організацій, фізичних і юридичних осіб. До таких злочинів належать: захоплення заручників; зазіхання на осіб, що користуються міжнародним захистом; підроблення грошових знаків; незаконне захоплення повітряних суден та ін.

Злочини міжнародного характеру:

Міжнародні делікти визначаються за залишковим принципом, до них належать правопорушення, що не ввійшли до перших двох груп. Таким самим чином їх визначала і Комісія з міжнародного права. До них належать: порушення державою своїх односторонніх зобов'язань; невиконання рішень міжнародних судів і арбітражів;

172

порушення державою договірних зобов'язань, що не мають основ­ного значення і т.д.Міжнародні делікти: