3.3. Види міжнародно-правових норм

Види міжнародно-правових норм визначаються за різноманіт­ними класифікуючими ознаками.

J. За змістом і місцем у системі міжнародного права:

• цілі розглядаються як телеологічні (цільові) настанови, що реалізуються в рамках нормативної системи міжнародного права. Головною соціально-політичною метою міжнародної нормативної системи є підтримка існуючої системи міжна­родних відносин;

• принципи —під ними розуміють загальні імперативні принципи міжнародного права, що є основою міжнародного правопорядку, міжнародного миру і співробітництва. Це со­ціально зумовлені, узагальнені норми, ідеї, що відбивають характерні риси нормативної системи і її головного змісту. З урахуванням значення виконуваних функцій вони мають вищий авторитет;

• норми —це загальнообов'язкові правила поведінки, що виникли в результаті угоди держав та інших суб'єктів між­народного права; їх реалізація забезпечується примусовими заходами міжнародно-правового характеру.

У свою чергу, залежно від обсягу змісту і значення норми по­діляються на два види:

а) основні —що регулюють найважливіші суспільні відносини між суб'єктами міжнародного права;

б) підпорядковані —які конкретизують і доповнюють основні норми.

Підпорядковані норми, у свою чергу, поділяються на два види:

1. піднорми основних норм —наприклад, застосування норми про територіальну юрисдикцію до індивідів, до власності і кораблів у просторах, що перебувають під винятковою юрис­дикцією територіального суверена;

2. вторинні норми —вони не містяться в жодній конкретній нормі, а є продуктом взаємодії двох або більше норм (дипло­матичний імунітет).