3. Право на вільне виконання своїх функцій.
Сутність даного критерій міститься в тому, що кожна ММУО має свій установчий акт (у формі статутів, конвенцій або резолюцій інших організацій із загальними повноваженнями), правила процедури, фінансові правила й інші документи, що у своїй сукупності складають внутрішнє право організації.
Вільне і самостійне виконання ММУО своїх функцій передбачає, що ММУО мають право:
давати розширене тлумачення власної компетенції;
вступати у певні правовідносини з державами, що не є їх членами. Наприклад, ООНзабезпечує, щоб держави, що не є її членами, діяли відповідно до принципів, викладених у ст. 2Статуту, оскільки це може виявитися необхідним для підтримання міжнародного миру і безпеки;
самостійно реалізовувати приписи норм, що складають їх внутрішнє право;
245
створювати будь-які допоміжні органи, необхідні для виконання функцій організації;
самостійно приймати правила процедури й інші адміністративні правила. Так, наприклад, організація має право вимагати у свого члена пояснення, якщо він не виконує рекомендації з проблем її діяльності. Нарешті, вона може позбавити голосу будь-якого члена, що має заборгованість по внесках.
4. Право на укладання договорів.
Таке право, як відзначалося раніше, належить до головних критеріїв міжнародної правосуб'єктності —однією з характерних рис суб'єкта міжнародного права є його здатність до вироблення норм міжнародного права.
Слід мати на увазі, що при реалізації своїх повноважень ММУО вправі укладати угоди публічно-правового, приватно-правового або змішаного характеру. Право на укладання міжнародного договору має кожна міжнародна організація, це випливає з положень Віденської конвенції про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986року, у преамбулі якої сказано, що міжнародна організація має таку правоздатність укладати договори, що необхідна для виконання її функцій і досягнення її цілей.
5. Участь у створенні (конституюванні) норм міжнародного
права.
Як правотворчий процес у рамках міжнародної організації розглядається діяльність, спрямована на створення правових норм, а також їх подальше удосконалення, зміну або скасування.
Правотворча діяльність ММУО має ряд особливостей: по-перше, будь-яка норма, що міститься в прийнятих міжнародною організацією рекомендаціях, правилах і проектах договорів, має бути визнана державою як міжнародно-правова норма, а по-друге, як норма, обов'язкова для даної держави.
Нагадаємо, що правотворчість ММУО має межі: її вид і обсяг детально визначені і закріплені в її установчому договорі. Оскільки статут кожної організації індивідуальний, то обсяг, види і напрямки її правотворчої діяльності відрізняються один від одного. Тому конкретний обсяг повноважень, наданих міжнародній організації у сфері правотворчості, можна виявити тільки на основі системного та детального аналізу її установчого акта.
У міжнародній доктрині щодо підстав для здійснення правотвор-чого процесу міжнародною організацією існує дві позиції. Значна кількість авторів переконана, що міжнародна організація вправі розробляти і підтверджувати норми права навіть у тому випадку, коли про це немає конкретних вказівок у її установчому акті. Інші
246
виступають за те, що правотворчий потенціал міжнародної організації повинен базуватися на її установчому акті. Таким чином, якщо міжнародна організація не наділена відповідно до статуту правотворчими функціями, то вона не вправі займатися ними. Так, К. Скубишевський вважає, що для того, щоб організація могла схвалювати норми права інші, ніж норми внутрішнього права, вона повинна мати для цього явні повноваження, які містяться в її статуті або в іншому договорі, укладеному державами-членами.
Водночас аналіз правотворчої практики міжнародних організацій показує, що позиція першої групи авторів має більш прагматичний характер, тому що в статутах багатьох організацій не містяться положення про їх правомочність щодо схвалення норм міжнародного права. Проте вони беруть активну участь в усіх стадіях правотворчого процесу.
Необхідно особливо підкреслити, що правотворча діяльність міжнародних організацій завжди має спеціальну спрямованість і повинна цілком узгоджуватися з цілями такої організації.
Крім цього, продуктивною є думка про те, що правотворчість міжнародної організації правомірна тільки в тому випадку, коли вона спрямована на прогресивний розвиток міжнародного права. Це випливає з положень преамбули і ст.ст. 1і 13Статуту ООН.Отже, найважливішою умовою правотворчої діяльності міжнародної організації є і те, що вироблені в такий спосіб норми повинні відповідати загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права.
Отже, для правотворчості міжнародних організацій характерний ряд таких ознак:
правотворчість міжнародної організації правомірна тільки тоді, коли вона є спрямованою на прогресивний розвиток міжнародного права;
правотворчість в повному обсязі властива тільки тим міжнародним організаціям, що мають міжнародну правосуб'єктність;
міжнародні організації мають тільки такий обсяг і такі напрямки правотворчості, які передбачено в їх установчих актах.
6. Право мати привілеї і імунітети.
Основне призначення привілеїв та імунітетів полягає в забезпеченні нормальної практичної діяльності будь-якої міжнародної організації. Слід мати на увазі, що в одних випадках обсяг привілеїв та імунітетів визначається спеціальною угодою, а в інших —національним законодавством. У загальній же формі право на привілеї і імунітети закріплюється в установчому акті кожної організації. Так, наприклад, ООНкористується на території'кожної зі своїх держав-членів такими привілеями та імунітетами, що необхідні для досягнення її цілей (ст. 105Статуту).
247
7. Право на забезпечення виконання (реалізацію) норм міжнародного права.
Наявність такого права в ММУО, в основу якого покладено повноваження із забезпечення виконання норм міжнародного права, свідчить про незалежний характер організацій стосовно держав-членів і є однією з важливих ознак правосуб'єктності. При цьому, як уже зазначалося, основними засобами є інститути міжнародного контролю і відповідальності, включаючи застосування санкцій.
Контрольні функції ММУО здійснюються в основному двома способами:
Шляхом надання доповідей державами-членами.
За допомогою спостереження й обстеження контрольованого об'єкта або ситуації на місці.
Надання доповідей державами-членамиє найбільш поширеною формою контролю. Наприклад, Статут ЮНЕСКОзобов'язує кожну державу-члена подавати Організації в ті терміни й у тій формі, що визначає Генеральна конференція, доповіді, які містять відомості про закони, положення і статистичні дані, що стосуються її установ і діяльності в галузі освіти, науки і культури, а також про виконання рекомендацій і конвенцій Генеральної конференції (ст. VIII).
Міжнародно-правові санкції, що можуть застосовуватися міжнародними організаціями, більшість авторів поділяють на дві групи:
а) санкції, здійснення яких допустиме для всіх міжнародних організацій;
б) санкції, право на застосування яких мають тільки певні ор ганізації.
До санкцій першої групи, зокрема, належать:
призупинення членства в організації;
виключення з організації;
відмова в членстві;
виключення з міжнародного спілкування з певних питань співробітництва.
Застосування санкцій, віднесених до другої групи, залежить від цілей, виконуваних даною організацією. Наприклад, Рада Безпеки ООНіз метою підтримки або відновлення міжнародного миру і безпеки, відповідно до ст. 42Статуту ООН,управі застосовувати примусові дії повітряними, морськими або сухопутними силами. Такі дії можуть передбачати демонстрації, блокаду й інші операції повітряних, морських або сухопутних сил членів ООН.
Слід мати на увазі, що ММУО надане право брати особисту участь у вирішенні спорів, що виникають у них з іншими суб'єктами міжнародного права —державами й іншими ММУО. При вирішенні
248
спорів вказані суб'єкти вправі вдатися до тих самих мирних засобів розв'язання спорів, які звичайно використовують первинні суб'єкти міжнародного права —суверенні держави.
- 1.6. Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
- 1.7. Галузі й інститути міжнародного права
- 2.2.2. Стародавня Греція
- 2.2.3. Стародавній Рим
- 2.4. Колонізація
- 2.5. Вестфальський мир (1648)
- 2.6. Роль Великої французької революції в розвитку міжнародного права
- 65 64
- 2.9. Роль Великої Жовтневої соціалістичної революції в становленні нового міжнародного права
- 2.10. Тенденції розвитку міжнародного права до початку Другої світової війни
- 2.11. Вплив Другої світової війни на розвиток міжнародного права
- Контрольні питання
- 3.1. Поняття норми міжнародного права
- 3.2. Структура норм міжнародного права
- 3.3. Види міжнародно-правових норм
- II. За способом створення і формою існування (за джерелами):
- 3.4. Джерела міжнародного права
- 3.5. Договір і звичай —основні джерела міжнародного права
- 3.6. Допоміжні джерела міжнародного права
- 3.7. Кодифікація міжнародного права
- 89 Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 4.1. Юридична природа основних принципів міжнародного права
- 4.2. Принцип суверенної рівності держав
- 4.3. Принцип незастосування сили або погрози силою
- 4.4. Принцип територіальної цілісності держав
- 4.5. Принцип непорушності (недоторканності) державних кордонів
- 4.6. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів
- 4.8. Принцип поваги прав людини
- 4.9. Принцип рівноправності та самовизначення народів і націй
- 4.10. Принцип міжнародного співробітництва
- 4.11. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань
- Література
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 5.1. Поняття і властивості суб'єкта міжнародного права
- 5.2. Види суб'єктів міжнародного права
- 5.3. Держави — основні суб'єкти міжнародного права
- 5.6. Правосуб'єктність міжнародних організацій
- 5.7. Проблема міжнародної правосуб'єктності фізичних осіб
- 5.8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності
- 5.9. Міжнародна правосуб'єктність державоподібних суб'єктів
- Література
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 6.1. Поняття визнання
- 6.2. Форми визнання
- 6.3. Види визнання
- Контрольні питання
- 7,1. Поняття і види міжнародного правонаступництва
- 7.3. Правонаступництво держав стосовно державної власності, державних архівів і державних боргів
- 7.4. Правонаступництво України у зв'язку з припиненням існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік
- Спеціальні терміни
- Література
- Контрольні питання
- 8.2. Поняття міжнародного правопорушення
- 8.3. Види міжнародних правопорушень
- 8.4. Види і форми відповідальності
- 8.5. Обставини, що виключають відповідальність держав
- 8.6. Відповідальність міжнародних організацій
- 8.7. Санкції в міжнародному праві
- Контрольні питання
- 9.1. Кодифікація права міжнародних договорів
- 9.2. Поняття міжнародного договору
- 9.3. Види міжнародних договорів
- 9.4. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
- 9.5. Законодавство України про міжнародні договори
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 10.1. Історичні аспекти створення міжнародних організацій
- 10.2. Поняття і види міжнародних організацій
- 10.3. Правосуб'єктність міжнародних організацій
- 2. Наявність відособлених прав і обов'язків.
- 3. Право на вільне виконання своїх функцій.
- 8, Міжнародно-правова відповідальність.
- 10.4. Організація Об'єднаних Націй: історія створення, правовий статус, головні органи
- 10.5. Проблема реформування Організації Об'єднаних Націй
- 10.9. Міжнародні конференції
- Контрольні питання
- 11.1. Міжнародна правосуб'єктність фізичних осіб
- 11.2. Покоління прав людини
- 11.3. Основні міжнародно-правові акти про права людини
- 11.6. Міжнародні акти про права людини і законодавство України
- X УіСьл/tcUt
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 12.1. Громадянство та його значення для міжнародного права
- 12.2. Способи набуття громадянства
- 12.3. Припинення громадянства
- 12.5. Правовий стан іноземців
- 12.6. Правовий статус біженців і переміщених осіб
- 12.8. Право притулку
- 13.1. Поняття і види територій
- 13.2. Державна територія
- 13.3. Способи надбання державної території
- 13.4. Державні кордони
- 13.5. Міжнародна (недержавна) територія
- 13.6. Міжнародні і багатонаціональні ріки
- 13.7. Правовий режим Дунаю
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 14.1. Право зовнішніх зносин
- 14.2. Органи зовнішніх зносин держави
- 14.3. Поняття дипломатичного права та його джерела
- 14.4. Дипломатичні представництва
- 14.5. Функції дипломатичного представництва
- 14.6. Глава і персонал дипломатичного представництва
- 14.8. Торгові представництва
- 14.9. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
- 14.10. Спеціальні місії
- Контрольні питання
- 15.2. Консульські представництва
- Глава 3.Загальні положення.
- 15.4. Консульські привілеї та імунітети
- Література
- Контрольні питання
- 16.1. Поняття і просторова дія міжнародного морського права
- 16.3. Внутрішні морські води і їхній правовий режим
- 16.7. Континентальний шельф
- 16.9, Виняткова економічна зона
- 16.10. Міжнародні протоки і міжнародні канали
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 17.1. Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права
- 17.2. Види збройних конфліктів
- 17.3. Початок війни і її правові наслідки. Театр війни
- 17.4. Учасники збройних конфліктів
- 17.5. Обмеження засобів і методів ведення війни
- 17.6. Ведення морської війни
- 17.7. Режим війського полону
- 17.8. Режим воєнної окупації
- 17.10. Нейтралітет у війні
- 17.11. Закінчення війни та її міжнародно-правові наслідки
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 18.1. Поняття і джерела міжнародного повітряного права
- 18.5. Адміністративні формальності при міжнародній аеронавігації
- 18.6. Міжнародна регламентація боротьби з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації
- 18.8. Міжнародні авіаційні організації
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 19.2. Основні принципи космічної діяльності
- Література
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- Глава 20 міжнародне екологічне право
- 17 Травня 1980 року в Афінах (Греція) середземноморськими державами був підписаний Протокол про захист Середземного моря
- 20.2. Поняття, джерела й принципи міжнародного екологічного права
- 20.3. Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 21.1. Поняття міжнародного спору
- 21.2. Засоби вирішення міжнародних спорів
- 21.3. Безпосередні переговори, посередництво, добрі послуги
- 21.5. Міжнародний арбітраж (третейський суд)
- 21.6. Міжнародна судова процедура
- 21.7. Розв'язання спорів у міжнародних організаціях
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- Глава 20.Міжнародне екологічне право643