18.8. Міжнародні авіаційні організації
Інтенсивний розвиток міжнародних авіаційних перевезень об'єктивно зумовив виникнення цілого ряду міжнародних авіаційних організацій.
Центральне місце серед них займає Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), що має статус спеціалізованої установи ООН(див. розд. 10.7).Статутні цілі ІКАО з забезпечення безпечного й упорядкованого розвитку міжнародної цивільної авіації в усьому світі й інших аспектах організації й координації міжнародного співробітництва зі всіх питань діяльності цивільної авіації, у тому числі міжнародних повітряних перевезень, надають їй характер «головної», профілюючої ММУО.
Європейська конференція цивільної авіації (ЕКАК)
ЕКАК заснована в 1954році. Членами ЕКАК є держави Європи, а також Туреччина. Прийняття в члени ЕКАК нових держав здійснюється на засадах спільної згоди всіх її членів.
Цілі організації складаються в зборі й аналізі статистичних даних про діяльність повітряного транспорту в Європі й розробці рекомендацій з його розвитку й координації, зокрема шляхом спрощення адміністративних формальностей при оформленні паса-624
жирів, багажу, вантажів, відправленні й прийомі повітряних суден при міжнародних повітряних перевезеннях і польотах; систематизації й стандартизації технічних вимог до авіаційного обладнання; вивченні питань безпеки польотів і авіаційної безпеки. Функції —консультативні.
Вищим органом організації є Пленарна комісія, у якій представлені всі її держави-члени. Раз на три роки Комісія проводить пленарні засідання, на яких затверджує робочу програму й бюджет ЕКАК на трирічний період, обирає президента, віце-президента й голів постійних комітетів ЕКАК. Пленарна комісія проводить також річні сесії, на яких затверджуються основні заходи ЕКАК у рамках трирічної програми, а також надзвичайні сесії. Рішення ЕКАК, прийняті більшістю голосів, носять обов'язковий характер.
Виконавчим органом ЕКАК є Координаційний комітет (у складі президента, віце-президента й голів постійних комітетів), що керує діяльністю ЕКАК у період між сесіями Пленарної комісії.
Робочі органи: постійні комітети (Економічний комітет з регулярного повітряного транспорту, Економічний комітет з нерегулярного повітряного транспорту, Технічний комітет, Комітет зі спрощення формальностей), робочі групи й групи експертів.
Штаб-квартира знаходиться в м. Страсбург (Франція).
Функції адміністративного й технічного характеру для ЕКАК виконує Регіональне бюро ІКАО, сплачуючи також непрямі витрати ЕКАК.
Європейська організація по забезпеченню безпеки аеронавігації (Євроконтроль)
Заснована в 1960році на підставі Конвенції про співробітництво в галузі аеронавігації й особливо в спільній організації обслуговування повітряного руху (ОПР) у верхньому повітряному просторі Західної Європи. Відповідно до Протоколу 1981року, що змінили указану Конвенцію, ОПР у верхньому повітряному просторі Західної Європи провадиться відповідними органами держав-членів.
Цілі організації: визначення загальної політики відносно структури повітряного простору, засобів аеронавігації, аеронавігаційних зборів, координація й узгодження національних програм забезпечення ОПР.
Вищим органом є Постійна комісія із забезпечення безпеки аеронавігації, у якій представлені всі держави-члени. Комісія містить угоди з будь-якими державами й міжнародними організаціями, які мають намір співробітничати з Євроконтролем. Рішення Комісії носять обов'язковий характер для держав-членів.
Виконавчий орган —Агентство по безпеці аеронавігації.
Штаб-квартира знаходиться в Брюсселі (Бельгія).
625
Африканська комісія цивільної авіації (АФКАК) Заснована в 1969році. Умовою членства в АФКАК є членство в Організації африканської єдності (ОАЄ).
Цілі АФКАК: розробка регіональних планів розвитку й експлуатації аеронавігаційних служб; сприяння впровадженню результатів досліджень в галузі льотної техніки й наземних аеронавігаційних засобів; сприяння інтеграції держав-членів у галузі комерційного повітряного транспорту; сприяння в застосуванні авіаційних регламентів ІКАО з питань адміністративних формальностей і розробка додаткових норм по інтенсифікації повітряного руху; сприяння застосуванню тарифів, що стимулюють розвиток повітряних перевезень в Африці.
Вищий орган —Пленарна сесія, що скликається раз на два роки. Сесія визначає програму роботи Комісії на дворічний строк, обирає президента й чотирьох віце-президентів Комісії, що утворюють Бюро АФКАК, яке здійснює програму роботи АФКАК у період між засіданнями Пленарної сесії.
Рішення й рекомендації Комісії є консультативними, підлягають схваленню кожною зацікавленою державою —членом організації.
Штаб-квартира знаходиться в м. Аддис-Абеба(Ефіопія).
Агентство по забезпеченню безпеки аеронавігації в Африці й на Мадагаскарі (АСЕКНА)
АСЕКНА засновано в 1959році 12африканськими державами й Францією.
Цілями організації є: забезпечення регулярності й безпеки польотів повітряних суден над територією держав-членів, за винятком Франції; надання польотної й технічної інформації, а також інформації про повітряні перевезення на зазначеній території; керування польотами повітряних суден, контроль за повітряним рухом; керування, експлуатація й утримання аеродромів.
За згодою з державою —членом АСЕКНА може взяти на себе обслуговування будь-якого аеронавігаційного об'єкта такої держави, укладати угоди із третіми державами й міжнародними організаціями, сприяти як посередник у наданні фінансової й технічної допомоги державам-членам.
Вищим органом є Адміністративна рада, до складу якої на основі членства входять представники всіх держав-членів. Чергові сесії Ради скликаються президентом АСЕКНА кожні три місяці. Позачергові сесії —на вимогу не менш половини членів Ради. Рішення Ради є обов'язковими та не вимагають схвалення державами-членами.Звичайні рішення приймаються більшістю голосів членів Ради, спеціальні рішення (наприклад,вибори президента АСЕКНА) — 2/3голосів членів Ради.
626
За пропозицією президента Ради, остання призначає генерального директора, що є відповідальним перед Радою за реалізацію рішень Ради, представляє АСЕКНА в органах правосуддя, а також у всіх цивільних актах, що чиняться від імені Агентства.
До робочих органів АСЕКНА відносяться: Адміністративне, Експлуатаційне, Наземне, Метеорологічне управління.
Основний персонал Агентства має привілеї й імунітети міжнародних цивільних службовців.
Штаб-квартира АСЕКНА знаходиться в м. Дакар (Сенегал).
Латиноамериканська комісія цивільної авіації (ЛАКАК)
ЛАКАК заснована в 1973році. її членами є держави Південної й Центральної Америки, включаючи Панаму й Мексику, а також держави Карибського басейну.
Цілі організації: координація діяльності повітряного транспорту держав-учасниць, збір і публікація статистичних даних про авіа-перевезення по пунктах відправлення й призначення, вироблення рекомендацій відносно тарифів, розвитку співробітництва між членами ЛАКАК.
Вищим органом ЛАКАК виступає Асамблея,що обирає президента організації, затверджує робочу програму й бюджет Комісії, приймає рішення, що підлягають схваленню державами-членами.
Виконавчий комітет у проміжках між сесіями Асамблеї проводить наради з питань цивільної авіації, затверджує заходи щодо виконання програми, прийнятої ЛАКАК, здійснює збір статистичних даних про авіаперевезення в Південно-американському регіоні.
Штаб-квартира знаходиться в м. Мехіко (Мексика).
Центральноамериканська корпорація по обслуговуванню аеронавігації (КОКЕСНА)
КОКЕСНА заснована в 1960році.
Цілями організації є: розробка рекомендацій з уніфікації національних авіаційних регламентів з питань аеронавігації; координація досліджень у галузі ОПР; керування повітряним рухом, обслуговування його зв'язком при аеронавігації в повітряному просторі держав-членів, а також у тих районах повітряного простору, які спеціально визначені регіональним аеронавігаційним планом ІКАО, і в інших районах, у яких КОКЕСНА відповідає за ОПР; надання ОПР юридичним і фізичним особам на підставі укладених з ними контрактів.
Вищим органом організації є Адміністративна рада, яка має право давати командирам повітряних суден вказівки, що підлягають обов'язковому виконанню.
627
Штаб-квартира КОКЕСНА знаходиться в м. Тегусигальпа (Гондурас).
Рада цивільної авіації арабських держав (КАКАС)
КАКАС засновано на підставі резолюції Ліги арабських держав (ЛАД) в 1965році.
Цілі Ради: розвиток співробітництва в галузі цивільної авіації між державами —членами ЛАД; сприяння впровадженню САРПС у практику держав-членів; керівництво науковими дослідженнями з різних аспектів аеронавігації й діяльності повітряного транспорту; сприяння обміну інформацією із цих питань між зацікавленими державами-членами;вирішення спорів і розбіжностей між державами-членамиз питань цивільної авіації; надання допомоги в підготовці й навчанні авіаційних фахівців для арабських країн.
Вищий орган —Рада КАКАС, у якій на рівних підставах представлені всі держави —члени ЛАД. Рада раз на рік проводить пленарні засідання, на яких підбиває підсумки діяльності організації, ухвалює рішення щодо поточних питань, затверджує плани діяльності КАКАС на черговий річний період, раз на три роки обирає президента й двох віце-президентів організації. Виконавчий орган —Постійне бюро. Штаб-квартира знаходиться в м. Рабат (Марокко).
Міждержавна рада з авіації й використання повітряного простору (МАК)
МАК є виконавчим органом Міждержавної ради з авіації й використання повітряного простору в рамках Співдружності Незалежних Держав.Він був заснований у грудні 1991року вповноваженими глав урядів 12держав, що раніше входили до складу СРСР, на підставі Угоди про цивільну авіацію й про використання повітряного простору 1991року.
Цілі Ради: розробка міждержавних нормативних актів і стандартів з урахуванням вимог ІКАО; сертифікація міжнародних експлуа-тантів повітряних суден, міжнародних повітряних трас, аеродромів, повітряних суден, систем керування повітряним рухом, навігації й зв'язку, льотного й диспетчерського складів; розслідування авіаційних подій; організація розробки й здійснення міждержавних наукових програм; розробка й координація погодженої політики в галузі міжнародних повітряних сполучень; участь у роботі ІКАО; розвиток єдиних систем аеронавігації, зв'язку, аеронавігаційної інформації, регулювання потоків повітряного руху; координація міждержавного розкладу повітряного руху; координація загальної політики в галузі авіаційних тарифів і зборів.
628
Виконавчим органом організації є Міждержавний авіаційний комітет (МАК).
Штаб-квартира організації перебуває в м. Москва (Росія).
Міжнародна асоціація повітряного транспорту (І AT А)
LATA є міжнародною неурядовою організацією (МНУО), членами якої є провідні авіаційні підприємства всіх регіонів світу. Заснована
в 1945році.
Цілі Асоціації: сприяння розвитку безпечного, регулярного й економічного повітряного транспорту, заохочення авіаційної комерційної діяльності й вивчення пов'язаних із цим проблем.
Вищим органом є щорічні Загальні збори, які обирають президента й членів Виконавчого комітету Асоціації, розглядають звіти за минулий рік, а також затверджують бюджет на наступний рік. ■Виконавчий комітет призначає генерального директора й створює комітети з різних питань діяльності ІАТА з наступним затвердженням Загальними зборами.
ІАТА два рази на рік проводить регіональні конференції по перевезеннях. Земна куля поділена ІАТА на три зони: 1-ша —країни Америки; 2-га —Європа й Африка; 3-тя —Азія (крім Близького Сходу), Австралія й Океанія.
ІАТА розробляє рекомендації з рівня, побудови й правил застосування тарифів, єдині загальні умови перевезень, у тому числі стандарти обслуговування пасажирів, веде роботу з узагальнення й поширення економічного й технічного досвіду експлуатації авіаліній, включаючи стандартизацію й уніфікацію перевізної документації й комерційних угод, узгодження розкладів і т.п.Рішення по економічних і фінансових питаннях носять характер рекомендацій.
У рамках ІАТА діє Клірингова палата (у Лондоні) для взаємних розрахунків між авіапідприємствами-членами й Контрольне бюро (у Нью-Йорку) для контролю за дотриманням Статуту Асоціації, рішень Загальних зборів і регіональних конференцій. Має консультативний статус при ЕКОСОР. Штаб-квартира ІАТА знаходиться в м. Монреаль (Канада).
Література
Бордунов В.Д., Котов А.И., Малеев Ю.Н. Правовое регулирование международных полетов гражданских воздушных судов. — М.,
1988.
Бордунов В.Д. Системные свойства международного воздушного права// Советское государство и право. — 1988. — №7. — С. 102-107.
629
Бордунов В. Д. Правовой механизм деятельности международных авиационных организаций. — М., 1989.
Верещагин А.Н. Международное воздушное право. — М., 1966.
Верещетин B.C. Международное воздушное право. Проблемы международно-правового регулирования воздушных сообщений — М.,1966.
Грязнов B.C. Международные авиаперевозки (правовые вопросы). — М., 1982.
Верещагин А.Н. Международное воздушное право. — М., 1966.
Дежкин В.Н. Правовое регулирование международных воздушных сообщений. — М., 1987.
Дежкин В.Н. Основные проблемы современного международного воздушного права. — М., 1991.
Добідовська Я.О. Правові аспекти лібералізації міжнародних повітряних перевезень// Дис. ...к.ю.н. Спеціальність 12.00.11 —міжнародне право. —К., 2005.
Малеев Ю.Н. Международное воздушное право: Вопросы теории и практики. — М., 1986.
Международное воздушное право/Под ред. А.П. Мовчана. — Кн. 1 и 2. — М., 1980-1981.
Словарь международного воздушного права/Отв. ред. Ю.Н. Малеев. — М., 1988.
- 1.6. Міжнародне публічне і міжнародне приватне право
- 1.7. Галузі й інститути міжнародного права
- 2.2.2. Стародавня Греція
- 2.2.3. Стародавній Рим
- 2.4. Колонізація
- 2.5. Вестфальський мир (1648)
- 2.6. Роль Великої французької революції в розвитку міжнародного права
- 65 64
- 2.9. Роль Великої Жовтневої соціалістичної революції в становленні нового міжнародного права
- 2.10. Тенденції розвитку міжнародного права до початку Другої світової війни
- 2.11. Вплив Другої світової війни на розвиток міжнародного права
- Контрольні питання
- 3.1. Поняття норми міжнародного права
- 3.2. Структура норм міжнародного права
- 3.3. Види міжнародно-правових норм
- II. За способом створення і формою існування (за джерелами):
- 3.4. Джерела міжнародного права
- 3.5. Договір і звичай —основні джерела міжнародного права
- 3.6. Допоміжні джерела міжнародного права
- 3.7. Кодифікація міжнародного права
- 89 Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 4.1. Юридична природа основних принципів міжнародного права
- 4.2. Принцип суверенної рівності держав
- 4.3. Принцип незастосування сили або погрози силою
- 4.4. Принцип територіальної цілісності держав
- 4.5. Принцип непорушності (недоторканності) державних кордонів
- 4.6. Принцип мирного вирішення міжнародних спорів
- 4.8. Принцип поваги прав людини
- 4.9. Принцип рівноправності та самовизначення народів і націй
- 4.10. Принцип міжнародного співробітництва
- 4.11. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань
- Література
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 5.1. Поняття і властивості суб'єкта міжнародного права
- 5.2. Види суб'єктів міжнародного права
- 5.3. Держави — основні суб'єкти міжнародного права
- 5.6. Правосуб'єктність міжнародних організацій
- 5.7. Проблема міжнародної правосуб'єктності фізичних осіб
- 5.8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності
- 5.9. Міжнародна правосуб'єктність державоподібних суб'єктів
- Література
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 6.1. Поняття визнання
- 6.2. Форми визнання
- 6.3. Види визнання
- Контрольні питання
- 7,1. Поняття і види міжнародного правонаступництва
- 7.3. Правонаступництво держав стосовно державної власності, державних архівів і державних боргів
- 7.4. Правонаступництво України у зв'язку з припиненням існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік
- Спеціальні терміни
- Література
- Контрольні питання
- 8.2. Поняття міжнародного правопорушення
- 8.3. Види міжнародних правопорушень
- 8.4. Види і форми відповідальності
- 8.5. Обставини, що виключають відповідальність держав
- 8.6. Відповідальність міжнародних організацій
- 8.7. Санкції в міжнародному праві
- Контрольні питання
- 9.1. Кодифікація права міжнародних договорів
- 9.2. Поняття міжнародного договору
- 9.3. Види міжнародних договорів
- 9.4. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
- 9.5. Законодавство України про міжнародні договори
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 10.1. Історичні аспекти створення міжнародних організацій
- 10.2. Поняття і види міжнародних організацій
- 10.3. Правосуб'єктність міжнародних організацій
- 2. Наявність відособлених прав і обов'язків.
- 3. Право на вільне виконання своїх функцій.
- 8, Міжнародно-правова відповідальність.
- 10.4. Організація Об'єднаних Націй: історія створення, правовий статус, головні органи
- 10.5. Проблема реформування Організації Об'єднаних Націй
- 10.9. Міжнародні конференції
- Контрольні питання
- 11.1. Міжнародна правосуб'єктність фізичних осіб
- 11.2. Покоління прав людини
- 11.3. Основні міжнародно-правові акти про права людини
- 11.6. Міжнародні акти про права людини і законодавство України
- X УіСьл/tcUt
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 12.1. Громадянство та його значення для міжнародного права
- 12.2. Способи набуття громадянства
- 12.3. Припинення громадянства
- 12.5. Правовий стан іноземців
- 12.6. Правовий статус біженців і переміщених осіб
- 12.8. Право притулку
- 13.1. Поняття і види територій
- 13.2. Державна територія
- 13.3. Способи надбання державної території
- 13.4. Державні кордони
- 13.5. Міжнародна (недержавна) територія
- 13.6. Міжнародні і багатонаціональні ріки
- 13.7. Правовий режим Дунаю
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 14.1. Право зовнішніх зносин
- 14.2. Органи зовнішніх зносин держави
- 14.3. Поняття дипломатичного права та його джерела
- 14.4. Дипломатичні представництва
- 14.5. Функції дипломатичного представництва
- 14.6. Глава і персонал дипломатичного представництва
- 14.8. Торгові представництва
- 14.9. Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
- 14.10. Спеціальні місії
- Контрольні питання
- 15.2. Консульські представництва
- Глава 3.Загальні положення.
- 15.4. Консульські привілеї та імунітети
- Література
- Контрольні питання
- 16.1. Поняття і просторова дія міжнародного морського права
- 16.3. Внутрішні морські води і їхній правовий режим
- 16.7. Континентальний шельф
- 16.9, Виняткова економічна зона
- 16.10. Міжнародні протоки і міжнародні канали
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 17.1. Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права
- 17.2. Види збройних конфліктів
- 17.3. Початок війни і її правові наслідки. Театр війни
- 17.4. Учасники збройних конфліктів
- 17.5. Обмеження засобів і методів ведення війни
- 17.6. Ведення морської війни
- 17.7. Режим війського полону
- 17.8. Режим воєнної окупації
- 17.10. Нейтралітет у війні
- 17.11. Закінчення війни та її міжнародно-правові наслідки
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 18.1. Поняття і джерела міжнародного повітряного права
- 18.5. Адміністративні формальності при міжнародній аеронавігації
- 18.6. Міжнародна регламентація боротьби з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації
- 18.8. Міжнародні авіаційні організації
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 19.2. Основні принципи космічної діяльності
- Література
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- Глава 20 міжнародне екологічне право
- 17 Травня 1980 року в Афінах (Греція) середземноморськими державами був підписаний Протокол про захист Середземного моря
- 20.2. Поняття, джерела й принципи міжнародного екологічного права
- 20.3. Міжнародне співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- 21.1. Поняття міжнародного спору
- 21.2. Засоби вирішення міжнародних спорів
- 21.3. Безпосередні переговори, посередництво, добрі послуги
- 21.5. Міжнародний арбітраж (третейський суд)
- 21.6. Міжнародна судова процедура
- 21.7. Розв'язання спорів у міжнародних організаціях
- Спеціальні терміни
- Контрольні питання
- Глава 20.Міжнародне екологічне право643