logo
Baymuratov_M_O_Mizhnarodne_publichne_pravo

14.4. Дипломатичні представництва

Дипломатичне представництво —це орган зовнішніх зносин держави, що знаходиться за її межами на території іншої держави для здійснення дипломатичних зносин з нею.

Слід мати на увазі, що дипломатичне представництво є родовим поняттям, яке визначає різні види закордонних органів зовнішніх зносин держави, що здійснюють дипломатичну діяльність.

Існують два види дипломатичних представництв —посольства і місії. Суттєвих відмінностей між посольствами і місіями немає, але вважається, що посольства —це представництва першого, вищого класу. Тому більшість держав, у тому числі й Україна, надають пере­вагу обміну дипломатичними представництвами на рівні посольств.До посольств прирівнюються представництва Ватикана —нунці-атури. Місії є представництвами другого класу. Представництва Святійшого престолу представлені тут інтернунціатурами.

Як уже зазначалося, дипломатичні зносини встановлюються на підставі угоди між відповідними державами, у якій обговорюється рівень їхніх дипломатичних представництв. Звичайно він установ­люється на рівні посольств, оскільки (із затвердженням у другій половині XX сторіччя принципу суверенної рівності держав) місії в наш час зустрічаються дуже рідко.

Держава, що направляє посольство або місію в іншу державу, іменується державою, що посилає, акредитуючою державою, а

470

держава, що приймає такі представництва на своїй території, —приймаючою державою, державою перебування.

Главою посольства є посол, місії —посланник або повірений у справах, для Ватикана —інтернунцій.