11.6. Міжнародні акти про права людини і законодавство України

З огляду на особливу важливість прав і свобод людини, що міс­тяться в міжнародних актах, та їх подальше закріплення в консти­туційному і поточному законодавстві України у формі прав і свобод людини і громадянина, видається доцільним провести порівняльну характеристику сприйняття Україною міжнародних стандартів

прав і свобод людини.

Такий аналіз вважається актуальним не тільки з пізнавальної точки зору (що є дуже важливим з огляду на соціальну апатію наших громадян), але і з метою усвідомлення кожним громадянином Укра­їни демократичності Основного Закону держави, його спрямованості на забезпечення і реалізацію прав і свобод людини і громадянина та виконання ними обов'язків у практично повній відповідності до найвищих міжнародних мірок.

Рівність прав і свобод людини і громадянина

Рівність прав і свобод людини і громадянина означає насамперед рівність усіх перед законом і судом.

«Всі люди рівні перед законом і мають право без усякої дис­кримінації на рівний захист закону. У цьому відношенні всякого роду дискримінація повинна бути заборонена, і закон повинний

326

гарантувати всім особам рівний і ефективний захист проти дискри­мінації за будь-якою ознакою, як-от: раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного або соціального походження, майнового становища, народження або іншої обставини» (стаття 26Міжнародного пакту про громадянські та політичні права).

«L Всі особи рівні перед судами і трибуналами. Кожний має право при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, пред'явленого йому, або при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону. Преса і публіка можуть не допускатися на весь су­довий розгляд або частину його із міркувань моралі, суспільного по­рядку або державної безпеки в демократичному суспільстві або коли, того вимагають інтереси приватного життя сторін, або —у тій мірі, у якій це, на думку суду, суворо необхідно, —при особливих обста­винах, коли публічність порушувала б інтереси правосуддя; проте будь-яка судова постанова по кримінальній або цивільній справі повинна бути публічною, за винятком тих випадків, коли інте­реси неповнолітніх вимагають іншого або коли справа стосується матримоніальних суперечок чи опіки над дітьми» (стаття 14Між­народного пакту про громадянські та політичні права).

«Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівни­ми перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками» (ч. 1,2статті 24Конституції України).

«Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними» (стаття 21Конституції України).

Рівність усіх перед законом означає, що закон, його розпоря­дження рівною мірою обов'язкові для усіх; що суд рівною мірою доступний для всіх і має керуватися тільки законом, а не якимись сторонніми міркуваннями; що не беруться до уваги непередбачені законом особливості особи, яка звертається по судовий захист або відповідає перед судом за свої дії. Обов'язок дотримуватися закону, його виконання, право використовувати закон у своїх інтересах, а також юридична відповідальність перед законом за його порушення є рівними для всіх громадян.

Рівність прав і свобод людини і громадянина означає, що вони визнаються за всіма людьми рівною мірою, не припускається дис­кримінація в користуванні правами на яких-небудь підставах, що

327

залежить від природних особливостей особистості та її соціального статусу. Конституція України фіксує широкий перелік таких під­став, що не має остаточного характеру.

Рівність прав і свобод визнається за людиною незалежно від статі,раси, національності, мови, походження, майнового і посадового становища, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, належності до суспільних об'єднань, а також інших обставин. За­лежно від зазначених вище та інших особистих і соціальних ознак людини їй не можуть бути надані які-небудь привілеї або допущені обмеження в правах порівняно з іншими.

Рівність прав і свобод містить у собі рівноправність чоловіка