4.10. Принцип міжнародного співробітництва

Принцип міжнародного співробітництва зобов'язує держави співробітничати одна з одною незалежно від розбіжностей їх полі­тичних, економічних і соціальних системах.

Ідея міжнародного співробітництва держав, незалежно від роз­біжностей у їх політичному, економічному і соціальному ладі, у різноманітних сферах міжнародних відносин із метою підтримки міжнародного миру і безпеки є основним положенням у системі норм, що закріплені в Статуті ООН. Як принцип вона була сформульова­на в Декларації про принципи міжнародного права 1970 року.

Після прийняття Статуту ООНпринцип співробітництва був зафіксований у статутах багатьох міжнародних організацій, у між­народних договорах, численних резолюціях і деклараціях.

З прийняттям Статуту ООНпринцип співробітництва посів своє місце в ряді інших принципів, обов'язкових для дотримання відпо­відно до сучасного міжнародного права. Так, відповідно до Статуту держави зобов'язані здійснювати міжнародне співробітництво у ви­рішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культур-

103

ного і гуманітарного характеру, а також зобов'язані підтримувати міжнародний мир і безпеку і з цією метою вживати ефективних колективних заходів.

Конкретні форми співробітництва і його обсяги залежать від самих держав, їхніх потреб і матеріальних ресурсів, внутрішнього законодавства і прийнятих ними міжнародних зобов'язань. Аналіз політико-правових документів, що відбивають наміри держав (Де­кларація про принципи міжнародного права 19 70року і Декларація принципів Заключного акта НБСЄ1975року), показує прагнення дер­жав надати принципу співробітництва універсального характеру.

Обов'язок держав співробітничати одна з одною, звичайно, перед­бачає сумлінне дотримання державами норм міжнародного права і Статуту ООН.Якщо ж якась держава ігнорує свої зобов'язання, що випливають із загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, то тим самим ця держава підриває основу співробітництва.

Основними напрямками співробітництва є:

• підтримка миру і безпеки;

• загальна повага прав людини;

• здійснення міжнародних відносин в економічній, соціальній, культурній, технічній і торговій галузях відповідно до прин­ципів суверенної рівності і невтручання;

• співробітництво з ООНі вживання заходів, передбачених її Статутом;

• сприяння економічному зростанню у всьому світі.