Відбування покарання в виправних колоніях середнього рівня безпеки

Виправні колонії середнього рівня безпеки призначені для відбування в них покарання наступних категорій засуджених:

• жінок, засуджених до покарання у виді довічного позбавлення волі;

• жінок, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк в порядку помилування або амністії;

• чоловіків, вперше засуджених до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини;

• чоловіків, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі;

• чоловіків, засуджених за вчинення умисного злочину середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі.

В цьому виді колоній також можуть триматися засуджені, які переведені з колоній максимального рівня безпеки в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 101 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КВК у виправних колоніях середнього рівня безпеки засуджені мають право:

• витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, в сумі до вісімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати:

- одержувати щомісяця короткострокове і один раз на три місяці тривале побачення.

- одержувати протягом року без обмежень посилки (передачі) і бандеролі.

За умови сумлінної поведінки і ставлення до праці після відбуття не менше половини строку покарання засуджені, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, мають право на поліпшення умов тримання і їм може бути дозволено додатково до основної суми (вісімдесят відсотків) витрачати гроші в сумі сорока відсотків мінімальног розміру заробітної плати.

Щодо умов ізоляції засуджених в цьому виді виправної колонії, то особливості їх проявляються в наступному. Відповідно до ч. 2 ст. 92 КВК окремо у виправних колоніях середнього рівня безпеки тримаються засуджені чоловічої статі, які вперше засуджені до позбавлення волі, і ті, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі. Засуджені, які стали на шлях виправлення, на підставі ч. 1 ст. 101 КВК можуть бути переведені до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття не менше третини строку покарання за умисний тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі. Стосовно засуджених, які відбувають покарання в цих колоніях за вчинення особливо тяжкого злочину, а також у разі призначення покарання особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання. то їм необхідно відбути не менше половини строку покарання для вирішення питання про можливість їх переведення до дільниці соціальної реабілітації.

Не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації ( в колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і колоніях середнього рівня безпеки) засуджені, які:

• злісно порушували режим в місцях попереднього ув’язнення та в колоніях;

• є інвалідами першої та другої груп, досягли пенсійного віку;

• не пройшли повний курс лікування венеричного захворювання, активної форми туберкульозу, психічного розладу, алкоголізму та наркоманії;

• засуджені за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;

• засуджені за вчинення умисного злочину в період відбування покарання у виді арешту або обмеження волі.

Вагітні жінки та жінки, які мають при собі дітей віком до трьох років також не підлягають переведенню до дільниці соціальної реабілітації.

Засуджені, які злісно порушують режим відбування покарання, можуть бути переведені з дільниці соціальної реабілітації до дільниці ресоціалізації або дільниці посиленого контролю; з дільниці ресоціалізації до дільниці посиленого контролю (п. 83 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань). Крім того, злісні порушники режиму відбування покарання, можуть бути переведені в ізольований сектор максимального рівня безпеки колонії (він може бути створений в колонії відповідно до п. 3 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань) або в приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки на строк до трьох років.

Обладнання колоній цього виду таке ж як і колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, але має деякі особливості в порівнянні з обладнанням колоній мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами тримання. Їх територія розмежовується на структурні дільниці, які ізолюються одна від одної. В цих колоніях створюються дільниці карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізвції; посиленого контролю; соціальної реабілітації. Дільниці ресоціазізації для тримання засуджених чоловіків поділяються на локальні, ізольовані один від одного сектори з відповідним обладнанням. У житлові зоні цих колоній розміщуються гуртожитки, їдальня, ларьок, клуб, бібліотека, кімната психоемоційного розвантаження, приміщення для загальньоосвітнього навчання, приміщення для проведення духовної роботи та здійснення релігійних обрядів, медична частина із стаціонаром та інфекційним ізолятором, лазня з пральнею і дезкамерою та сушильнею, перукарня, комора для зберігання постільних речей та спецодягу, камери схову особистих речей повсякденного користування, майстерня з ремонту одягу та взуття, кабінети для начальника колонії, його заступників, персоналу відділу нагляду і безпеки, оперативної та соціально-психологічної служб, кімната для приймання засуджених. Територія виробничої зони колоній в обов’язковому порядку локалізується з метою виключення вільного переміщення засуджених між виробничими дільницями. На території колонії ізольовано обладнується будівля ПКТ і ДІЗО з камерами для праці та двориками для прогулянок засуджених. Житлова зона від виробничої, а також ПКТ та ДІЗО відокремлюються від інших споруд коридорами, що проглядаються. Між суміжними житловою та виробничою зонами обладнуються контрольно-пропускний пункт для пропуску засуджених з однієї зони в іншу, а при необхідності – приміщення для обшуку та переодягання засуджених. У будинку, де розташований КПП по пропуску персоналу на територію колонії, обладнуються кімнати для проведення короткострокових та тривалих побачень, для приймання-видавання посилок (передач), огляду осіб та їх речей. Приміщення ЧПНУ, його заступника та чергової зміни молодших інспекторів з нагляду та безпеки розташовується, як правило, в окремому приміщенні на межі житлової та виробничої зон з таким розрахунком, щоб була змога вільно оглядати територію колонії. За межами колонії розташовуються службові кабінети керівництва та служб установи, склади продовольства, речевого майна, паливно-мастильних матеріалів, лаків, фарб та хімічних речовин, овочесховища, гаражі, аптеки, приміщення для мешкання та очікування родичів засуджених, які прибули на побачення.