15.2. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу

У відповідності зі ст. 54 КК України позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу є додатковим покаранням, яке спрямоване не лише на здійснення морального впливу на засуджену особу, а й на позбавлення її тих переваг, які надають відповідні звання, ранг, чин, кваліфікаційний клас. Цей вид покарання може бути застосований судом лише при засудженні особи за особливо тяжкий чи тяжкий злочин. Як вид покарання позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу не вказується у санкціях норм Особливої частини КК. Його застосування залежить від рішення суду в якому, зокрема, враховуються такі обставини: використання винним свого звання, рангу, чину чи кваліфікаційного класу для вчинення злочину, або для одержання не передбачених законом пільг або переваг для себе чи для інших осіб; його ставлення до виконання службових обов’язків; наявність дисциплінарних стягнень; поведінку винного в колективі і в побуті.

Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу відноситься до безстрокових видів покарань, оскільки час його застосування не обмежений у законі будь-якими межами і навіть після погашення або зняття судимості засуджений не має права претендувати на автоматичне відновлення його в тому званні, ранзі, чині або кваліфікаційному класі, яких він був позбавлений за вироком суду.

У різних відомствах і службах виконавчої і судової влади для службових осіб встановлюються відповідні звання, ранги, чини і класи. Так, у Збройних Силах України, Службі безпеки України, прикордонних військах, внутрішніх військах, військах цивільної оборони України існують військові звання. В органах внутрішніх справ України та Державної кримінально-виконавчої служби України встановлені спеціальні звання. Спеціальні звання передбачені в Державній податковій службі України, а також у Митній службі України.

Законом України від 16 грудня 1993 року «Про державну службу» встановлюються різні ранги залежно від тієї категорії, до якої віднесені посади, що обіймаються особою. До них відносяться державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, працівники дипломатичного корпусу.

В органах прокуратури встановлені класні чини. Такі самі чини присвоюються фахівцями господарських судів (крім суддів).

Кваліфікаційні класи присвоюються суддями різних судів, у тому числі суддям господарських судів, а також судовим експертам.

Кримінальний закон не передбачає право суду позбавляти засудженого наукових ступенів і звань, а також почесних звань і державних нагород.

Згідно з діючою редакцією ст. 54 КК України, суд має повноваження, при наявності для того підстав, позбавити особу будь-якого військового або спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, незалежно від того, ким вони були присвоєні. У такому вирішенні питання знаходить конкретний вияв принцип рівності всіх громадян перед законом, а також принцип незалежності судової влади.

Загальні умови порядку і умов виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу визначається ст. 29 КВК України. Суд, який постановив вирок про позбавлення засудженого військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, надсилає копію вироку після набрання ним законної сили органів чи посадовій особі, ранг, чин або кваліфікаційний клас, що присвоїли це звання. Після одержання копії вироку, яким засудженого позбавлено військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, орган, що присвоїв це звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас вносить у встановленому порядку до відповідних документів запис про позбавлення засудженого звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу і вживає заходів до позбавлення його всіх прав і пільг, пов’язаних з цим званням, рангом, чином або кваліфікаційним класом.

Виходячи із змісту покарання, що розглядається перелік відповідних військових та спеціальних звань, рангів, чинів та кваліфікаційних класів, а також підстави порядок їх присвоєння визначаються спеціальними нормативними актами.

Наприклад, згідно із Положенням про проходженням військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України. за ст. 29 КВК України позбавлення військового звання за вироком суду покладається на той орган або посадову особу, які присвоїли це звання. Право на присвоєння відповідних військових звань надано: первинне офіцерське звання (молодший лейтенант, лейтенант) військовослужбовцям (військовозобов’язаним) присвоюється Міністром оборони України, Головою Служби безпеки України; до капітана (капітан-лейтенанта) включно – командувачам корпусів і вище, першому заступнику Голови Служби безпеки України; до майора (капітана 3 рангу) включно – командувачам військ оперативних командувань, першому заступнику Голови Служби безпеки України; до підполковника (капітана 2 рангу) включно – іншим керівникам Міністерства оборони України, головнокомандуючим видів Збройних Сил України, першому заступнику Голови Служби безпеки України; до полковника (капітана 1 рангу) включно – Міністру оборони України, Голові Служби безпеки України.

Військові звання вищого офіцерського складу військовослужбовцям присвоюються Президентом України за поданням Міністра оборони, Голови Служб безпеки України, Міністра з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Директора Державної прикордонної служби України.

Особам, позбавленим військових звань, військовими комісарами одночасно із прийняттям на військовий облік присвоюється звання рядового (матроса) запасу. Особи, позбавлені військових звань за вироком суду, можуть бути поновлені в попередньому званні у зв’язку зі скасуванням чи зміною вироку суду або у разі звільнення від покарання на підставі закону про амністію чи акта про помилування.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 22 квітня 1993 року «Про спеціальні звання, формений одяг та ознаки розрізнення в органах внутрішніх справ України» та Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» для осіб, які проходять службу в органах внутрішніх справ, внутрішніх військах МВС України та Державному департаменті України з питань виконання покарань встановлені такі спеціальні звання: рядовий міліції, рядовий внутрішньої служби (рядовий склад), від молодшого сержанта міліції до старшого прапорщика внутрішньої служби (молодший начальницький склад); від молодшого лейтенанта міліції до капітана внутрішньої служби (середній начальницький склад); від майора міліції до полковника внутрішньої служби (старший начальницький склад); генерал-майор міліції, генерал майор внутрішньої служби, генерал-лейтенант міліції, генерал-лейтенант внутрішньої служби, генерал-полковник міліції, генерал-полковник внутрішньої служби (вищий начальницький склад).

Порядок позбавлення спеціальних звань відповідно до вироку суду є аналогічним з позбавленням військового звання, тобто вирок суду виконують ті органи і посадові особи, яким законодавством надано право присвоєння відповідних спеціальних звань.

Відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в діючій редакції перші та чергові спеціальні звання рядового, молодшого, середнього і старшого начальницького складу присвоюються: до підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби включно – начальниками головних управлінь МВС України в Криму, місті Києві та Київській області, управлінь МВС в областях, управлінь Державного департаменту України з питань виконання покарань в областях, місті Севастополі, на транспорті та науково-дослідних установ, ректорами вищих закладів освіти системи МВС України та порівняних до них особами; до полковника міліції, полковника внутрішньої служби включно – Міністром внутрішніх справ України, Головою Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Чергові спеціальні звання середнього начальницького складу дільничним інспекторам міліції до капітана включно присвоюється начальниками районних управлінь, міських і районних відділів внутрішніх справ.

Порядок присвоєння і позбавлення спеціальних звань співробітників митної служби визначається Митним кодексом України. Спеціальне звання дійсного державного радника митної служби 1,2, та 3 рангів присвоюється Президентом України за поданням керівника Державної митної служби України. Спеціальні звання радника митної служби 1,2, та 3 рангів, інспекторів митної служби та молодших інспекторів митної служби присвоюється керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Спеціальні звання курсанта присвоюється керівниками відповідних закладів освіти.

Законом України «Про державну податкову службу в Україні» іншими посадовим особам податкових адміністрацій також присвоюються спеціальні звання, а саме: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби 1,2, та 3 рангів, інспектор податкової служби 1,2, та 3 рангів. Порядок присвоєння і позбавлення спеціальних звань молодшого начальницького складу податкової міліції визначається Державною податковою адміністрацією України, а порядок присвоєння спеціальних звань особам середнього, старшого та вищого начальницького складу податкової міліції та іншим посадовим податкової служби – Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про дипломатичну службу» та ст. 1 Закону України «Про дипломатичні ранги» для державних службовців дипломатичної служби встановлюються такі дипломатичні ранги: Надзвичайний і Повноважний Посол, Надзвичайний і Повноважний Посланник першого і другого класів, радник першого і другого класів, перший секретар першого і другого класів, другий секретар першого і другого класів, третій секретар аташе.

Згідно з положенням про класні чини працівників органів прокуратури України, в системі органів прокуратури встановлюється десять класних чинів: державний радник юстиції України, державний радник юстиції першого класу, державний радник юстиції другого класу, державний радник третього класу, старший радник юстиції, радник юстиції, молодший радник юстиції, юрист першого класу, юрист другого класу, юрист третього класу. У відповідності зі ст. 47 Закону України «Про прокуратуру» класні чини державного радника юстиції першого класу, державного радника юстиції другого класу, державного радника юстиції третього класу присвоюються Президентом України, інші класні чини – Генеральним прокурором України. Класний чин державного радника юстиції України присвоюється Генеральному прокурору України за посадою.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України», залежно від посади, стажу та досвіду роботи, рівня професійних знань для суддів довічно встановлюється шість кваліфікаційних класів: вищий, перший, другий, третій, четвертий та п’ятий. Кваліфікаційні класи суддів встановлюються кваліфікаційною комісією: - вищий кваліфікаційний клас – заступникам Голови, суддям Верховного Суду України та вищого спеціалізованого суду України; - перший-другий кваліфікаційні класи – суддям Верховного Суду України і вищого спеціалізованого суду України: - перший-третій кваліфікаційні класи – суддям апеляційних суддів, голові, заступникам голови місцевого господарського суду; - другий-п’ятий кваліфікаційні класи – суддям місцевих судів.

Голова Верховного Суду України, Голова Вищого спеціалізованого суду України є суддями вищого кваліфікаційного класу за посадою. Позбавлення суддів кваліфікаційного класу відповідно до Закону здійснює кваліфікаційна комісія.

Орган або посадова особа протягом місяця з дня одержання копії вироку сповіщає суд, який постановив вирок, про його виконання.