18.2. Порядок прийому ув’язнених до слідчого ізолятора та їх розміщення
Порядок прийому ув’язнених до СІЗО – це регламентована нормативно-правовими актами ДДУПВП процедура оформлення та закріплення фактичного перебування в місцях попереднього ув’язнення осіб, які доставлені в дані установи конвоями правоохоронних органів або Внутрішніх військ МВС України.
Для прийому ув’язнених під варту в СІЗО створені відповідні комісії, у склад яких входять чергові помічники начальника місця попереднього ув’язнення, начальник відділу (відділення) по контролю за виконанням судових рішень у СІЗО, медичний персонал, працівники служб охорони та інші представники адміністрації слідчого ізолятора. Очолює комісію перший заступник начальника СІЗО.
Безпосередній прийом ув’язнених в СІЗО здійснює черговий помічник начальника слідчого ізолятора (ЧПНСІ), який діє на підставі Інструкції про організацію охорони і нагляду за особами, які тримаються в СІЗО, затвердженої наказом ДДУПВП, Правил тримання осіб, узятих під варту, і засуджених у СІЗО ДДУПВП, та інших нормативних актів та несе персональну відповідальність за правильність і законність прийому вказаних осіб у СІЗО.
Документи, які є підставою для приймання в СІЗО, повинні бути завірені підписами посадових осіб і скріплені гербовою печаткою відповідної установи. У тих випадках, коли в слідчий ізолятор надходять витяги з вироків (ухвал, постанов) суду про взяття під варту, у них повинні бути зазначені повні установчі дані на осіб, щодо яких застосований цей запобіжний захід. Витяги завіряються підписом посадової особи, скріплюються гербовою печаткою і підлягають заміні не пізніше триденного строку копією вироку (ухвали, постанови).
Засуджені, які переведені з установ виконання покарань або тимчасово залишені в СІЗО після набрання вироком законної сили у випадках, передбачених ст. ст. 89-90 КВК України, тримаються в ньому на підставах, зазначених у цьому Кодексі та в Законі України „Про попереднє ув’язнення”.
Транзитно-пересильні особи приймаються в СІЗО і направляються до місця призначення на підставі довідок за особовими справами і попутними списками, форми яких визначаються нормативно-правовими актами ДДУПВП.
Жінки, які мають дітей віком до двох років, можуть бути прийняті в СІЗО з дітьми. Підставою для приймання жінки з дитиною є свідоцтво про народження або інші документи, які підтверджують належність дитини даній особі, а при відсутності таких документів – розпорядження органу досудового слідства або суду, в провадженні яких перебуває кримінальна справа.
Приймання від конвою осіб, взятих під варту, і засуджених здійснюється черговою зміною СІЗО на чолі з ЧПНСІ. Ув’язнені, які приймаються, повинні бути одягнені відповідно до сезону.
При цьому ЧПНСІ зобов’язаний перевірити наявність документів, що є підставою для тримання кожної особи, в СІЗО, здійснити її опитування та звірити відповіді з даними, що зазначені в особовій справі.
Прийняті від конвою особи на період оформлення на них облікових документів розміщуються з додержанням вимог ізоляції на строк не більше двох годин у кабінах збірного відділення, де є місце для сидіння, а також освітлення та вентиляція. При цьому хворі в кабіну не поміщуються, а розміщуються в камерах збірного відділення з додержанням вимог ізоляції. При потребі їм надається відповідна медична допомога.
Доставлені в СІЗО особи підлягають обшуку, дактилоскопуються і фотографуються, а їхні речі – оглядаються.
Їм забороняється мати при собі гроші і цінні речі, а також предмети, не дозволені для зберігання в камері. Вилучені у них при доставлені в СІЗО гроші зараховуються на їхні особові рахунки, а цінні речі і предмети здаються на зберігання з одночасним оформленням і видачею на них квитанції. Гроші, коштовності і цінні папери в установленому порядку здаються до фінансового відділу, а документи – до відділу по контролю за виконанням судових рішень.
У прийнятих у СІЗО осіб залишаються тільки ті предмети, речі та продукти харчування, які їм дозволяється мати при собі і зберігати в камерах, у кількості та асортименті, встановленому Правилами поведінки в СІЗО осіб, взятих під варту, і засуджених, затверджених відповідним наказом ДДУПВП.
Виявлені в осіб, взятих під варту, при доставлені в СІЗО речі та предмети, заборонені для користування, вилучаються для зберігання або знищуються за згодою ув’язненого. Знищення предметів та зіпсованих продуктів харчування оформлення відповідним актом.
Гроші, коштовності, цінні папери та інші речі й предмети, вилучені в особи, взяті під варту та оформлені відповідним чином, можуть бути передані нею родичам або іншим особам тільки з дозволу особи або органа, в проваджені якого перебуває кримінальна справа.
Гроші та цінні речі, одержані шляхом обману під час перебування в СІЗО або джерело одержання яких службовою перевіркою не встановлено, передаються в доход держави за мотивованою постановою начальника СІЗО, санкціонованою прокурором (копія додається до особової справи ув’язненого), крім випадків, коли на них у встановленому кримінально-процесуальним законодавством України порядку накладено арешт або вони визнані речовими доказами у кримінальній справі.
Не дозволяється приймати в СІЗО осіб, хворих на алкогольний психоз, та осіб, які страждають на тяжкі соматичні або інфекційні захворювання.
Іноземні громадяни приймаються в СІЗО на загальних, вказаних вище підставах, при дотриманні особливостей, встановлених чинним законодавством і відомчими актами, зокрема, ДДУПВП
Стосовно осіб, взятих під варту або звільнених із СІЗО, згідно Інструкції, затвердженої наказом ДДУПВП від 27.05.2002 р. №135, погодженої із Міністерством закордонних справ України та Генеральною прокуратурою України, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 1.07.2002 р. за №548/6836 «Про порядок інформування органами й установами виконання покарань стосовно взятих під варту і засуджених іноземців», - після взяття від варту іноземця, керівництво СІЗО протягом доби надсилає до ДДУПВП електронною поштою повідомлення за встановленою формою. Після отримання такої інформації відділ по контролю за виконанням судових рішень ДДУПВП не пізніше триденного строку надсилає до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України (ДКС МЗС України) повідомлення за формою (передбаченою додатком 1 до цієї Інструкції). Аналогічні дії вчиняються у разі звільнення іноземця із СІЗО.
У разі смерті іноземця вказані повідомлення надсилаються негайно (додаток 2 Інструкції).
Прийняті в СІЗО особи в день їх прибуття проходять медичний огляд і санітарну обробку. Результати медичного огляду заносяться до медичної картки. Після санітарної обробки дорослі особи розміщуються черговим у камерах за узгодженням з оперативною службою, неповнолітні – з останньою та соціально-психологічним підрозділом, хворі, крім цього, – за вказівкою медичної частини.
Особи, які не пройшли санітарної обробки й медичного огляду, тимчасово розміщуються в камерах збірного відділення з дотриманням вимог ізоляції, встановлених ст. ст. 7 і 8 Закону України „Про попереднє ув’язнення”. Для цього начальником СІЗО затверджується план покамерного розміщення.
У СІЗО названі категорії осіб тримаються в зачинених на замки маломісних і загальних камерах. У виняткових випадках, передбачених ст. 8 Закону України „Про попереднє ув’язнення”, їх можуть тримати наодинці.
Крім цього, відомчі нормативно-правові акти ДДУПВП встановлюють особливості тримання певних категорій осіб, взятих під варту, і засуджених, а саме:
1) особи, підозрювані або обвинувачені в одній і тій самій справі за наявності письмового розпорядження особи або органа, в проваджені яких перебуває справа, тримаються роздільно. Ізольовано від інших тримаються раніше судимі особи; особи, яким довічне позбавлення волі замінено на позбавлення волі на певний строк; інші категорії осіб;
2) засуджені, які перебувають у СІЗО в зв’язку з притягненням їх до кримінальної відповідальності за іншими справами, тримаються разом з іншими підозрюваними й обвинуваченими з дотриманням вимог ізоляції, передбачених Правилами тримання осіб у СІЗО;
При цьому засуджені, які прибули в СІЗО як свідки, тримаються разом з іншими засудженими відповідно до визначених рівнів безпеки;
3) у стаціонарах медичних частин СІЗО особи, взяті під варту, і засуджені, які страждають на інфекційні та психічні захворювання, розміщуються окремо від інших хворих;
4) засуджені, які залишені для роботи з господарського обслуговування, розміщуються в окремих приміщеннях на території режимної зони або в камерах ізольованих секцій режимних корпусів;
5) неповнолітні особи розміщуються в окремих корпусах, секціях або на поверхах з додержанням встановлених чинним законодавством норм житлової площі в камері на одну особу та вимог ізоляції, викладених у Правилах тримання осіб у СІЗО, та з врахуванням їх віку, фізичного розвитку і педагогічної занедбалості. При цьому перебування неповнолітніх в одиночних камерах, за винятком поміщення до карцеру, не допускається.
З метою запобігання порушень режиму в камерах, де тримаються неповнолітні, допускається з санкції прокурора тримання не більше двох дорослих осіб, які вперше притягаються до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, що не є тяжкими (ч. ч. 2, 3 ст. 12 КК України).
Перелічені вище правила ізоляції осіб у СІЗО повинні забезпечуватися при всіх переміщеннях осіб, взятих під варту, і засуджених (пересування коридорами і територією місця попереднього ув’язнення, при проведенні прогулянок, санітарної обробки, соціально-психологічної роботи, на об’єктах їх працевикористання, т. ін.).
Таким чином, прийом ув’язнених під варту та засуджених у СІЗО і їх розміщення здійснюється у відповідності з чітким порядком, що затверджений законом та нормативно-правовими актами ДДУПВП, та який забезпечує надійну ізоляцію різних категорій осіб у місцях попереднього ув’язнення. Вказані процедури, крім цього, дають можливість реалізовувати в умовах місць попереднього ув’язнення відповідні процесуальні завдання та створюють належні умови для життєдіяльності ув’язнених під варту та засуджених, включаючи їх особисту безпеку і охорону здоров’я.
- Міністерство внутрішніх справ україни
- Зміст загальна частина
- Передмова
- Розділ 1. Кримінально-виконавча політика україни
- 1.2. Фактори формування кримінально-виконавчої політики України
- 1.3. Суб’єкти реалізації кримінально-виконавчої політики України
- 1.1. Поняття і зміст кримінально-виконавчої політики України
- 1.2. Фактори формування кримінально-виконавчої політики України
- 1.3. Суб’єкти реалізації кримінально-виконавчої політики України
- Питання для самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 2. Кримінально-виконавче право
- 2.2. Місце кримінально-виконавчого права в системі права
- 2.3. Наука кримінально-виконавчого права
- 2.4. Предмет і система навчальної дисципліни
- Питання для контролю
- Література
- Розділ 3. Історія розвитку кримінально-виконавчого права україни
- 3.1. Загальна характеристика періодів становлення і розвитку кримінально-виконавчого права України
- 3.2. Кримінально-виконавче законодавство допенітенціарного періоду
- 3.3. Кримінально-виконавче законодавство та практика виконання покарань пенітенціарного періоду
- 3.4. Виправно-трудове законодавство та система виконання покарань радянського періоду (1917-1991 р. Р.)
- Питання для самоконтролю
- В чому полягає зміст загальної характеристики періодів становлення і розвитку кримінально-виконавчого права України.
- Охарактеризуйте кримінально-виконавче законодавство допенітенціарного періоду.
- Чим відрізняеться кримінально-виконавча політика і законодавство допенітенціарного періоду від сучасного їх стану.
- Список використаних джерел
- Розділ 4. Норми кримінально-виконавчого права та кримінально-виконавчі правовідносини
- 4.1. Поняття та зміст норм кримінально-виконавчого права
- 4.2. Види норм кримінально-виконавчого права
- 4.1. Поняття та зміст норм кримінально-виконавчого права
- 4.2. Види норм кримінально-виконавчого права
- Питання для самоконтролю
- В чому полягає зміст норми кримінально-виконавчого права.
- Назвіть види норм кримінально-виконавчого права.
- Список використаних джерел
- Розділ 5. Принципи кримінально - виконавчого права
- 5.1.Поняття принципів кримінально-виконавчого права
- 5.2. Класифікація принципів кримінально-виконавчого права
- Питання до самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 6. Кримінально-виконавче законодавство україни
- 6.2. Нормативно-правові акти як джерела кримінально-виконавчого законодавства
- 6.3. Міжнародно-правові акти та судові рішення в системі джерел кримінально-виконавчого законодавства України
- 6.4. Характеристика Кримінально-виконавчого кодексу України як основного джерела кримінально-виконавчого законодавства
- 6.5. Дія кримінально-виконавчого законодавства у просторі і часі
- Питання до самоконтролю
- Розділ 7. Правовий статус засуджених
- 7.2. Основні права засуджених
- 7.3. Основні обов’язки засуджених
- 7.4. Право засуджених на особисту безпеку
- Питання до самоконтролю
- Список використаної літератури
- Розділ 8. Органи та установи виконання покарань
- 8.2. Види органів і установ виконання покарань
- 8.3. Взаємодія органів і установ виконання покарань з іншими правоохоронними органами
- 8.4. Державна кримінально-виконавча служба України та її місце в кримінально виконавчій системі
- Питання до самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 9. Персонал державної кримінально-виконавчої служби
- 9.2. Вимоги до персоналу установ і органів виконання покарань
- 9.3. Соціально-правовий захист персоналу кримінально-виконавчої служби
- Питання до самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 10. Контроль та нагляд за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.7. Прокурорський нагляд за дiяльнiстю органів і установ виконання покарань
- 10.1. Поняття контролю і нагляду за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.2. Парламентський контроль та контроль центральних органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.3. Судовий контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.4. Відомчий контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.5. Міжнародний контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.6. Громадський контроль та участь громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених
- 10.7. Прокурорський нагляд за дiяльнiстю органів і установ виконання покарань
- Питання до самоконтролю:
- Література до теми:
- Розділ 11. Загальна характеристика міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження із засудженими
- 11.1. Поняття і класифікація міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження з засудженими
- 11.2 Характеристика основних міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження із засудженими
- 11.3. Реалізація міжнародно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження з засудженими у кримінально-виконавчому законодавстві України
- 11.4. Правове регулювання виконання покарань за рубежем
- Перелік питань для самоконтролю:
- Список використаних джерел
- Розділ 12. Міжнародне співробітництво з проблем виконання кримінальних покарань і поводження з засудженими
- 12.1. Становлення міжнародного співробітництва з проблем виконання кримінальних покарань і поводження з ув’язненими
- 12.2. Конгреси оон із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками
- 12.3. Сучасні міжнародні урядові і неурядові організації з питань поводження з засудженими
- Перелік питань для самоконтролю:
- Список використаних джерел
- Особлива частина
- 13.2. Виконання покарання у виді конфіскації майна
- Питання для самоконтролю:
- Список використаних джерел
- Розділ 14. Правове регулювання виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією
- 14.1. Нормативно-правове забезпечення виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією
- 14.2. Поняття, завдання та функції кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання нею кримінальних покарань
- 14.3. Кримінально-виконавча характеристика покарань, які виконує кримінально-виконавча інспекція
- Завдання для самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 15. Правове регулювання покарань повязаних з проходженням військової та державної служби
- 15.2. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- 15.3 Загальна характеристика призначення та виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні
- Кількість засуджених в Україні військовослужбовців за період 2004-2008 років
- Розподіл злочинів, за вчинення яких призначено покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, за ступенем тяжкості
- Розподіл злочинів, за вчинення яких призначено покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, за статтями Кримінального кодексу України
- З однієї сторони, примусовий порядок виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні ті режим відбування у ньому дуже близький по сутності з таким покаранням, як позбавлення волі.
- Питання для самоконтролю:
- Список використаних джерел:
- Розділ 16. Виконання покарання у виді арешту
- 16.2. Умови виконання покарання у виді арешту
- 16.3. Виконання покарання у виді арешту щодо засуджених військовослужбовців
- Питання для самоконтролю
- Список використаних джерел:
- Розділ 17. Виконання покарань у виді обмеження волі
- 17.2. Направлення засуджених до обмеження волі у виправний центр
- 17. 3. Порядок виконання покарання у виді обмеження волі
- 17.4. Умови відбування покарання у виді обмеження волі
- Питання для контролю
- Література
- Розділ 18. Попереднє ув’язнення як специфічний інститут державного примусу
- 18.1. Правова природа і підстави застосування попереднього ув’язнення
- 18.2. Порядок прийому ув’язнених до слідчого ізолятора та їх розміщення
- 18.3 Правове положення осіб, які тримаються у слідчому ізоляторі
- 18.4 Режим тримання ув’язнених в слідчих ізоляторах і засоби його забезпечення
- 18.5. Підстави і порядок звільнення осіб, ув’язнених під варту
- Питання для самоконтролю:
- Список використаних джерел:
- Розділ 19. Класифікація та розподіл засуджених до позбавлення волі
- 19.1. Класифікація засуджених до позбавлення волі
- 19.2. Розподіл засуджених за видами установ виконання покарань
- 19.3. Порядок приймання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань
- Питання до самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 20. Облік засуджених та осіб взятих під варту
- 20.1. Формування та використання оперативно-довідкового обліку органами внутрішніх справ та установами кримінально-виконавчої системи
- 20.2. Облік засуджених в установах виконання покарань та осіб, які тримаються в слідчих ізоляторах
- Питання для самоконтролю:
- Список використаних джерел:
- Розділ 21. Порядок виконання та відбування покарання (режим) у виправних колоніях
- 21.1. Поняття режиму та його основні вимоги
- 21.2. Функції режиму і засоби його забезпечення
- Розділ 22. Соціально-правові засади виправлення та ресоціалізації
- 22.1. Поняття, методи і засоби виправлення та ресоціалізації засуджених
- 22.2. Праця осіб засуджених до позбавлення волі
- 22.3.Соціально-виховна робота з засудженими до позбавлення волі
- 22.4. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання
- 22.5. Громадський вплив
- Питання для самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 23. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів та зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
- 23.2. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
- 23.1. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів
- Відбування покарання в виправних колоніях мінімального рівня безпеки
- Відбування покарання в виправних колоніях середнього рівня безпеки
- Відбування покарання в виправних колоніях максимального рівня безпеки
- 23.2. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
- 23.3. Зміна умов тримання засуджених шляхом переведення їх до колонії іншого рівня безпеки
- Розділ 24. Виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно неповнолітніх та жінок
- 24.1. Загальна характеристика виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно неповнолітніх
- 24.2. Правовий статус неповнолітніх як суб’єктів кримінально-виконавчих правовідносин
- 24.3. Особливості застосування основних засобів виправлення і ресоціалізації до неповнолітніх
- 24.4. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками
- Список використаних джерел:
- Розділ 25. Виконання покарань у виді довічного позбавлення волі
- 25.2. Порядок і умови виконання довічного позбавлення волі
- 25.3. Виховна робота з засудженими до довічного позбавлення волі
- 25.4. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до довічного позбавлення волі
- Питання до самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 26. Звільнення від відбування покарання, соціальна допомога, нагляд та контроль за звільненими
- 26.1. Правові підстави і порядок звільнення засуджених від відбування покарання
- 26.2. Правові підстави і порядок звільнення засуджених за Законом України «Про амністію» та за актом помилування
- Порядок звільнення за актом про помилування
- 26.3. Правові підстави і порядок умовно-дострокового звільнення та звільнення засудженого за хворобою Умовно-дострокове звільнення
- Порядок звільнення за хворобою
- 26.4. Соціальна допомога, адміністративний нагляд та контроль за особами, звільненими від відбування покарання Соціальна допомога звільненим від покарань
- Адміністративний нагляд за особами, звільненим від покарання
- Громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання та контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням
- Контроль за звільненими від відбування покарання з випробуванням
- Питання для самоконтролю:
- Додатки