23.3. Зміна умов тримання засуджених шляхом переведення їх до колонії іншого рівня безпеки
Необхідність переведення засуджених до колонії іншого виду викликана перед усім тим, що під час відбування покарання можуть відбутися серйозні зміни в поглядах і в поведінці засуджених, які потребують покращення або погіршення умов їх тримання. В юридичній літературі висловлювалася точка зору, відповідно до якої переведення із однієї установи до іншої в порядку зміни умов тримання є недоцільним, але ця думка підтримки не знайшла.
Метою зміни умов тримання засуджених шляхом переведення їх до колонії іншого рівня безпеки є необхідність усунення диспропорції між оптимально необхідним для виправлення і ресоціалізації засуджених об’ємом правообмежень і обставинами, які фактично відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки. При цьому в одному випадку умови відбування покарання суттєво покращуються, а об’єм право обмежень зменшується, в другому випадку, навпаки, умови відбування покарання погіршуються, а об’єм правообмежень збільшується.
Оскільки цілі і підстави переведень, які покращують або погіршують правове становище засуджених різні, варто поділити переведення до колонії іншого рівня безпеки на дві групи.
До першої групи переведень до колонії іншого рівня безпеки відносяться переведення, що зменшують об’єм право обмежень і покращують правове становище засуджених, які стають на шлях виправлення відповідно до ст.101 КВК України.
Практично такі переведення можуть реалізовуватися у вигляді двох самостійних елементів системи зміни умов тримання: а) переведення засуджених з колоній мінімального і середнього рівня безпеки (у разі відсутності в них дільниць соціальної реабілітації) до колонії мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами тримання; б) переведення засуджених із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки – після фактичного відбуття не менше половини призначеного судом покарання залежно від степеня суспільної небезпеки злочинця.
Такі переведення мають на меті подальше стимулювання засуджених, які стають на шлях виправлення і відбули встановлену законом частину строку покарання, а також послідовне вирішення питань їх поступової адаптації до умов проживання після звільнення.
Переведення засудженого з колонії мінімального і середнього рівня безпеки в колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Як відомо, за чинним кримінально-виконавчим законодавством переведення засуджених з однієї структурної дільниці до іншої дільниці є елементом інституту зміни умов тримання в межах однієї колонії. Разом з тим, переведення засуджених з колоній мінімального і середнього рівня безпеки (у разі відсутності в них дільниць соціальної реабілітації) до колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання відноситься до одного із елементів системи зімни умов тримання шляхом переведення засуджених до колонії іншого виду. Відповідно до ч.3 ст.138 КВК України в колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання встановлюється режим, передбачений частиною другою ст.99 КВК України для засуджених, які тримаються у дільницях соціальної реабілітації.
Таке переведення дає можливість засудженим користуватись найбільшим обсягом прав і пільг при цьому суттєво звужується коло їх специфічних обов’язків як суб’єктів кримінально-виконавчих відносин.
По-перше, в цих колоніях засуджені тримаються під наглядом, а на території зони – під охороною. З дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза територією колонії, але в межах населеного пункту. Їм також дозволено носити цивільний одяг.
По-друге, у зв’язку із таким переведенням у засудженого з’являється право спільного проживання з сім’єю, відновлюється право мати при собі гроші та цінні речі і вільно ними розпоряджатися. Після відбуття шести місяців у цій колонії, у разі відсутності порушень режиму відбування покарання з дозволу адміністрації засуджені можуть придбавати житло, заводити особисте господарство
Зміна умов тримання засуджених шляхом переведення з колонії мінімального і середнього рівня безпеки у разі відсутності в них дільниць соціальної реабілітації до колонії мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами тримання можлива за таких підстав: 1) сумлінної поведінки; 2) сумлінного ставлення до праці; 3) після фактичного відбуття відповідно до ч.1 ст.101 КВК України ¼, 1/3 або ½ частини строку покарання призначеного судом (строк залежить від тяжкості вчиненого злочину та особи засудженого).
Все це створює необхідні умови для закріплення результатів виправлення і ресоціалізації сприяє розвитку у засуджених таких установок, які сприяють після звільнення від покарання більш легко адаптуватися до умов життя на волі.
Переведення засуджених із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки. Як зазначалося раніше характерною ознакою відбування покарання в колоніях максимального рівня безпеки є те, що засуджені розміщуються відповідно до ст.140 КВК України залежно від тяжкості вчиненого злочину і особи злочинця в загальних житлових приміщеннях і приміщеннях камерного типу. Серед заходів, що стимулюють виправлення та ресоціалізацію засуджених в цих колоніях законом передбачено зміну умов тримання в межах однієї колонії (переведення засуджених з приміщень камерного типу в звичайні житлові приміщення і шляхом переведення (із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки).
Така зміна умов тримання засуджених у бік пом’якшення режиму відбування покарання застосовується до осіб, які тримаються у звичайних житлових приміщеннях, стали на шлях виправлення і відбули не менше однієї четвертої або половини призначеного судом строку покарання залежно від тяжкості вчиненого злочину. Це дає можливість не тільки стимулювати поведінку засудженого, а і дотримуватись вимог статті 92 КВК України про роздільне тримання засуджених, які вчинили вперше особливо небезпечні злочини і визнані небезпечними для суспільства та осіб, які раніше були засуджені до позбавлення волі і знову вчинили особливо небезпечні злочини.
До другої групи переведень до колонії іншого рівня безпеки відносяться переведення під час яких об’єм правообмежень збільшується для засуджених, які злісно порушують відбування покарання. ці зімни умов тримання реалізуються у вигляді наступних самостійних елементів системи: а) переведення засуджених з колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання або повернення до тих колоній, де вони раніше відбули покарання; б) переведення засуджених з колонії середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки.
Метою цих переводів є попередження систематичної негативної поведінки з боку засуджених, які злісно порушують встановлений порядок відбування покарання шляхом розміщення їх в установи з більш суровими умовами тримання.
Тому, матеріальною ознакою або підставою для застосування такого переведення є злісне порушення встановленого порядку. Формальна ознака або передумова тут відсутня, так як заздалегідь неможливо визначити, коли особа порушить встановлений порядок.
Відповідно до ст.133 КВК України злісним порушенням установленого порядку відбування покарання визнається засуджений, який не виконує законних вимог адміністрації, необґрунтовано відмовляється від праці (не менш як три рази протягом року припинив роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів; вживає спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги; виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети; бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої влади; вчинив дрібне хуліганство; систематично ухиляється від лікування захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, а також вчинив протягом року більше трьох інших порушень режиму відбування покарання, за умови, якщо кожне з цих порушень за постановою начальника колонії, або особи, яка виконує його обов’язки були накладені стягнення, що достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку).
Таким чином, засуджені, які злісно порушують встановлений порядку відбування покарання можуть бути представлені для переведення їх в колонію іншого рівня безпеки: а) з колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання до колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання або повернуті до тих колоній, де вони раніше відбували покарання; б) з колоній середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колоній максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії або сектор максимального рівня безпеки на стоку до трьох років.
Для прийняття такого рішення адміністрації установи необхідно встановити факт злісного порушення встановленого порядку відбування покарання. при цьому варто враховувати характер порушень, наскільки вони суттєві, чим визвано, і чи нема можливості іншого впливу на засудженого замість переведення його до колонії іншого рівня безпеки.
Безпосередньою підставою для зміни умов тримання засуджених шляхом їх переведення до виправної колонії іншого рівня безпеки є рішення Апеляційної комісії Державного департаменту з питань виконання покарань, яке приймається за поданням адміністрації виправної колонії, погодженим з начальником територіального органу управління Департаменту та спостережною комісією.
Дане подання в свою чергу в установленому порядку надсилається до управління по контролю за виконанням судових рішень Департаменту. За результатами розгляду цього питання Апеляційною комісією Департаменту видається персональний наряд на переведення засудженого в конкретну установу.
Таким чином, зміна умов відбування покарання засуджених до позбавлення волі в межах однієї колонії або шляхом переведення до колонії іншого виду є одним із елементів прогресивної системи.
До елементів зміни умов тримання засуджених до позбавлення волі відносяться: по-перше, структурні дільниці виправних і виховних колоній; по-друге, до елементів зміни умов тримання засуджених в межах однієї колонії відносяться:
переведення засуджених на поліпшені умови тримання;
переведення з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колоній максимального рівня безпеки після відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку;
переведення у колоніях мінімального і середнього рівня безпеки до дільниці соціальної реабілітації;
скасування поліпшених умов тримання;
переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, до приміщення камерного типу на строку до трьох місяців;
переведення зі звичайного жилого приміщення колоній максимального рівня безпеки до приміщень камерного типу цієї ж колонії.
По-третє, до елементів зміни умов відбування покарання шляхом переведення їх в колонію іншого рівня безпеки відносяться:
переведення засуджених з колоній мінімального і середнього рівня безпеки (у разі відсутності в них дільниць соціальної реабілітації) до колонії мінімального рівня безпеки із полегшеними умовами тримання;
переведення із звичайних жилих приміщень колоній максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки – після фактичного відбуття не менше однієї четвертої або половини призначеного покарання;
переведення з колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання до колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання або повернення їх о тих колоній, де вони раніше відбували покарання;
переведення засуджених з колоній середнього рівня безпеки чи звичайного жилого приміщення колонії максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки;
Сутність інституту зміни умов тримання засуджених до позбавлення волі полягає у зміні їх правового статусу, як у бік послаблення правообмежень, так і у бік їх посилення.
Питання для самоконтролю:
Визначте місце зміни умов тримання засуджених до позбавлення волі в прогресивній системі виконання покарань.
Назвіть основні форми зміни умов тримання засуджених.
Охарактеризуйте основні елементи зміни умов тримання засуджених в межах однієї колонії.
Назвіть структурні дільниці, які утворюються у виправних колоніях.
Дайте характеристику дільниці соціальної реабілітації.
Охарактеризуйте дільницю карантину, діагностики і розподілу.
Охарактеризуйте основні елементи зміни умов тримання засуджених шляхом переведення їх в колонію іншого рівня безпеки.
Причини скасування поліпшених умов тримання.
Порядок переведення засуджених з приміщення камерного типу (ПКТ) в звичайні жилі приміщення колоній максимального рівня безпеки
Переведення засудженого з колонії мінімального і середнього рівня безпеки в колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.
Список використаних джерел
Кримінально-виконавчий кодекс України.-К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006.-88 с. (Кодекси України).
Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 16 грудня 2003 року №261 «Про затвердження Інструкції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі»
Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: Затв. Наказ. Держ.департ. України з питань виконання покарань від 25 грудня 2003 року №275 // Офіційний вісник України.-2003.-№52.-Ст.2898.
Методичні рекомендації Державного департаменту України з питань виконання покарань щодо організації роботи, пов’язаної із забезпеченням прогресивної системи відбування покарання в кримінально-виконавчих установах.-К., 2005.
- Міністерство внутрішніх справ україни
- Зміст загальна частина
- Передмова
- Розділ 1. Кримінально-виконавча політика україни
- 1.2. Фактори формування кримінально-виконавчої політики України
- 1.3. Суб’єкти реалізації кримінально-виконавчої політики України
- 1.1. Поняття і зміст кримінально-виконавчої політики України
- 1.2. Фактори формування кримінально-виконавчої політики України
- 1.3. Суб’єкти реалізації кримінально-виконавчої політики України
- Питання для самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 2. Кримінально-виконавче право
- 2.2. Місце кримінально-виконавчого права в системі права
- 2.3. Наука кримінально-виконавчого права
- 2.4. Предмет і система навчальної дисципліни
- Питання для контролю
- Література
- Розділ 3. Історія розвитку кримінально-виконавчого права україни
- 3.1. Загальна характеристика періодів становлення і розвитку кримінально-виконавчого права України
- 3.2. Кримінально-виконавче законодавство допенітенціарного періоду
- 3.3. Кримінально-виконавче законодавство та практика виконання покарань пенітенціарного періоду
- 3.4. Виправно-трудове законодавство та система виконання покарань радянського періоду (1917-1991 р. Р.)
- Питання для самоконтролю
- В чому полягає зміст загальної характеристики періодів становлення і розвитку кримінально-виконавчого права України.
- Охарактеризуйте кримінально-виконавче законодавство допенітенціарного періоду.
- Чим відрізняеться кримінально-виконавча політика і законодавство допенітенціарного періоду від сучасного їх стану.
- Список використаних джерел
- Розділ 4. Норми кримінально-виконавчого права та кримінально-виконавчі правовідносини
- 4.1. Поняття та зміст норм кримінально-виконавчого права
- 4.2. Види норм кримінально-виконавчого права
- 4.1. Поняття та зміст норм кримінально-виконавчого права
- 4.2. Види норм кримінально-виконавчого права
- Питання для самоконтролю
- В чому полягає зміст норми кримінально-виконавчого права.
- Назвіть види норм кримінально-виконавчого права.
- Список використаних джерел
- Розділ 5. Принципи кримінально - виконавчого права
- 5.1.Поняття принципів кримінально-виконавчого права
- 5.2. Класифікація принципів кримінально-виконавчого права
- Питання до самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 6. Кримінально-виконавче законодавство україни
- 6.2. Нормативно-правові акти як джерела кримінально-виконавчого законодавства
- 6.3. Міжнародно-правові акти та судові рішення в системі джерел кримінально-виконавчого законодавства України
- 6.4. Характеристика Кримінально-виконавчого кодексу України як основного джерела кримінально-виконавчого законодавства
- 6.5. Дія кримінально-виконавчого законодавства у просторі і часі
- Питання до самоконтролю
- Розділ 7. Правовий статус засуджених
- 7.2. Основні права засуджених
- 7.3. Основні обов’язки засуджених
- 7.4. Право засуджених на особисту безпеку
- Питання до самоконтролю
- Список використаної літератури
- Розділ 8. Органи та установи виконання покарань
- 8.2. Види органів і установ виконання покарань
- 8.3. Взаємодія органів і установ виконання покарань з іншими правоохоронними органами
- 8.4. Державна кримінально-виконавча служба України та її місце в кримінально виконавчій системі
- Питання до самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 9. Персонал державної кримінально-виконавчої служби
- 9.2. Вимоги до персоналу установ і органів виконання покарань
- 9.3. Соціально-правовий захист персоналу кримінально-виконавчої служби
- Питання до самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 10. Контроль та нагляд за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.7. Прокурорський нагляд за дiяльнiстю органів і установ виконання покарань
- 10.1. Поняття контролю і нагляду за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.2. Парламентський контроль та контроль центральних органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.3. Судовий контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.4. Відомчий контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.5. Міжнародний контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.6. Громадський контроль та участь громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених
- 10.7. Прокурорський нагляд за дiяльнiстю органів і установ виконання покарань
- Питання до самоконтролю:
- Література до теми:
- Розділ 11. Загальна характеристика міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження із засудженими
- 11.1. Поняття і класифікація міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження з засудженими
- 11.2 Характеристика основних міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження із засудженими
- 11.3. Реалізація міжнародно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження з засудженими у кримінально-виконавчому законодавстві України
- 11.4. Правове регулювання виконання покарань за рубежем
- Перелік питань для самоконтролю:
- Список використаних джерел
- Розділ 12. Міжнародне співробітництво з проблем виконання кримінальних покарань і поводження з засудженими
- 12.1. Становлення міжнародного співробітництва з проблем виконання кримінальних покарань і поводження з ув’язненими
- 12.2. Конгреси оон із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками
- 12.3. Сучасні міжнародні урядові і неурядові організації з питань поводження з засудженими
- Перелік питань для самоконтролю:
- Список використаних джерел
- Особлива частина
- 13.2. Виконання покарання у виді конфіскації майна
- Питання для самоконтролю:
- Список використаних джерел
- Розділ 14. Правове регулювання виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією
- 14.1. Нормативно-правове забезпечення виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією
- 14.2. Поняття, завдання та функції кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання нею кримінальних покарань
- 14.3. Кримінально-виконавча характеристика покарань, які виконує кримінально-виконавча інспекція
- Завдання для самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 15. Правове регулювання покарань повязаних з проходженням військової та державної служби
- 15.2. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- 15.3 Загальна характеристика призначення та виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні
- Кількість засуджених в Україні військовослужбовців за період 2004-2008 років
- Розподіл злочинів, за вчинення яких призначено покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, за ступенем тяжкості
- Розподіл злочинів, за вчинення яких призначено покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, за статтями Кримінального кодексу України
- З однієї сторони, примусовий порядок виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні ті режим відбування у ньому дуже близький по сутності з таким покаранням, як позбавлення волі.
- Питання для самоконтролю:
- Список використаних джерел:
- Розділ 16. Виконання покарання у виді арешту
- 16.2. Умови виконання покарання у виді арешту
- 16.3. Виконання покарання у виді арешту щодо засуджених військовослужбовців
- Питання для самоконтролю
- Список використаних джерел:
- Розділ 17. Виконання покарань у виді обмеження волі
- 17.2. Направлення засуджених до обмеження волі у виправний центр
- 17. 3. Порядок виконання покарання у виді обмеження волі
- 17.4. Умови відбування покарання у виді обмеження волі
- Питання для контролю
- Література
- Розділ 18. Попереднє ув’язнення як специфічний інститут державного примусу
- 18.1. Правова природа і підстави застосування попереднього ув’язнення
- 18.2. Порядок прийому ув’язнених до слідчого ізолятора та їх розміщення
- 18.3 Правове положення осіб, які тримаються у слідчому ізоляторі
- 18.4 Режим тримання ув’язнених в слідчих ізоляторах і засоби його забезпечення
- 18.5. Підстави і порядок звільнення осіб, ув’язнених під варту
- Питання для самоконтролю:
- Список використаних джерел:
- Розділ 19. Класифікація та розподіл засуджених до позбавлення волі
- 19.1. Класифікація засуджених до позбавлення волі
- 19.2. Розподіл засуджених за видами установ виконання покарань
- 19.3. Порядок приймання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань
- Питання до самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 20. Облік засуджених та осіб взятих під варту
- 20.1. Формування та використання оперативно-довідкового обліку органами внутрішніх справ та установами кримінально-виконавчої системи
- 20.2. Облік засуджених в установах виконання покарань та осіб, які тримаються в слідчих ізоляторах
- Питання для самоконтролю:
- Список використаних джерел:
- Розділ 21. Порядок виконання та відбування покарання (режим) у виправних колоніях
- 21.1. Поняття режиму та його основні вимоги
- 21.2. Функції режиму і засоби його забезпечення
- Розділ 22. Соціально-правові засади виправлення та ресоціалізації
- 22.1. Поняття, методи і засоби виправлення та ресоціалізації засуджених
- 22.2. Праця осіб засуджених до позбавлення волі
- 22.3.Соціально-виховна робота з засудженими до позбавлення волі
- 22.4. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання
- 22.5. Громадський вплив
- Питання для самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 23. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів та зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
- 23.2. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
- 23.1. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів
- Відбування покарання в виправних колоніях мінімального рівня безпеки
- Відбування покарання в виправних колоніях середнього рівня безпеки
- Відбування покарання в виправних колоніях максимального рівня безпеки
- 23.2. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
- 23.3. Зміна умов тримання засуджених шляхом переведення їх до колонії іншого рівня безпеки
- Розділ 24. Виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно неповнолітніх та жінок
- 24.1. Загальна характеристика виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно неповнолітніх
- 24.2. Правовий статус неповнолітніх як суб’єктів кримінально-виконавчих правовідносин
- 24.3. Особливості застосування основних засобів виправлення і ресоціалізації до неповнолітніх
- 24.4. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками
- Список використаних джерел:
- Розділ 25. Виконання покарань у виді довічного позбавлення волі
- 25.2. Порядок і умови виконання довічного позбавлення волі
- 25.3. Виховна робота з засудженими до довічного позбавлення волі
- 25.4. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до довічного позбавлення волі
- Питання до самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 26. Звільнення від відбування покарання, соціальна допомога, нагляд та контроль за звільненими
- 26.1. Правові підстави і порядок звільнення засуджених від відбування покарання
- 26.2. Правові підстави і порядок звільнення засуджених за Законом України «Про амністію» та за актом помилування
- Порядок звільнення за актом про помилування
- 26.3. Правові підстави і порядок умовно-дострокового звільнення та звільнення засудженого за хворобою Умовно-дострокове звільнення
- Порядок звільнення за хворобою
- 26.4. Соціальна допомога, адміністративний нагляд та контроль за особами, звільненими від відбування покарання Соціальна допомога звільненим від покарань
- Адміністративний нагляд за особами, звільненим від покарання
- Громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання та контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням
- Контроль за звільненими від відбування покарання з випробуванням
- Питання для самоконтролю:
- Додатки