Порядок звільнення за актом про помилування
Указом Президента України від 19 липня 2005 р. №1118/2005 затверджено «Положення про здійснення помилування, в якому сказано, що відповідно до п. 27 ст. 106 Конституції України, помилування засуджених здійснює Президент України.
Водночас даним Указом зазначено визнати такими, що втратили чинність: Указ Президента України від 12 квітня 2000 року №588 «Про положення про порядок здійснення помилування», Указ Президента України від 20 жовтня 2001 року №994 «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення помилування».
Таким чином, згідно із ст. 87 КК України, Законом України «Про внесення змін до ст..151 КВК України» від 16.03.2006 р. №3559-ІУ та вказаним Положенням помилування засуджених в Україні здійснюється у виді:
заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк;
повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання;
заміни покарання або невідбутої його частини більш м'яким покаранням.
Державою визначено коло осіб, які мають право клопотати про помилування:
1) особа засуджена судом України, яка відбуває покарання або відбула основне покарання в Україні;
2) особа засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування;
3) особа засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо ця держава погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування;
4) клопотання про помилування може бути подано особою, зазначеною у пункті 3 цього положення, а також її захисником, батьками, дружиною (чоловіком), дітьми, законним представником, громадськими організаціями тощо.
Підставами для подання клопотання про помилування може бути:
а) набрання вироком законної сили;
б) у випадку розгляду кримінальної справи в касаційному порядку після прийняття рішення Верховним Судом України.
Визначається перелік особливих обставин при яких допускається застосування помилування лише у виняткових випадках:
1) якщо особа, яку раніше було неодноразово (два і більше разів) засуджено за вчинення умисних злочинів або до якої раніше застосовувались помилування, амністія, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисний злочин.
2) лише за наявності обставин, що потребують особливого гуманного ставлення.
Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення, відбули незначну частину призначеного їм строку покарання, а також клопотання осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, які не відбули половини призначеного їм строку покарання, можуть бути задоволені.
3) якщо особу засуджено до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше двадцяти років призначеного покарання (дане положення регламентовано також Законом України від 16.03.2006 р. №3559-ІУ «Про внесення зміни до КВК України»).
Клопотання про помилування, що подає засуджена особа через установу виконання покарань або інший орган, який виконує покарання, разом із копіями вироку, ухвали і постанови суду, характеристикою про поведінку і ставлення до праці із викладенням думки керівника цієї установи або органу виконання покарання по суті клопотання і, як правило, спостережної комісії, служби у справах дітей, а також іншими документами і даними, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування, надсилається до Секретаріату президента України.
У разі звернення із клопотанням захисника, батьків, подружжя, дітей, законних представників засудженого тощо до клопотання про помилування додаються копія вироку або ухвали чи постанови суду.
Підготовку матеріалів до розгляду клопотань про помилування здійснює Служба з питань помилування кабінету Президента України секретаріату президента України. Компетенція даного органу полягає в тому, що ця служба має право витребувати від суду, органів прокуратури, юстиції, внутрішніх справ, установ та органів, які виконують покарання, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування матеріали, необхідні для розгляду клопотань про помилування, їхню думку про доцільність застосування помилування, а також доручати їм перевірку окремих питань.
У випадках, коли засуджений не перебуває під вартою, виконання вироку щодо нього може бути зупинено в установленому порядку до розгляду Службою клопотання про помилування.
Визначаються основні критерії, що дають підстави для вирішення питань щодо застосування помилування, зокрема, під час розгляду клопотання про помилування враховуються:
1) особа засудженого, його поведінка і ставлення до праці до засудження та в установах і органах виконання покарань, 2) ступінь тяжкості вчиненого злочину, 3) строк відбутого покарання, 4) стан відшкодування заподіяних злочином збитків та інші обставини; 5) думка керівника установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, 6) думка спостережної комісії, служби у справах дітей, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, 7) думка негромадських організацій, трудових колективів тощо про доцільність помилування.
Щодо процедури розгляду матеріалів помилування, то вона має наступну послідовність:
1) клопотання про помилування і підготовлені службою матеріали попередньо розглядаються Комісією у питаннях помилування, яка утворюється при Президентові України (комісія утворюється Президентом України у складі голови, двох заступників голови і членів Комісії. Одним із заступників голови Комісії є за посадою керівник Служби. Обов’язки секретаря комісії виконує один із членів Комісії);
2) організаційною формою Комісії є засідання, які скликаються і проводяться Головою Комісії, а за його відсутності – одним із заступників голови Комісії.
Засідання Комісії є правомочним за наявності більш як половини її складу. У засіданнях Комісії можуть брати участь народні депутати України.
3) клопотання про помилування, що не підлягають задоволенню за обставин, передбачених Положенням. Служба доповідає Комісії і повідомляє заявників про результати розгляду таких клопотань;
4) пропозиції Комісії за результатами попереднього розгляду клопотань про помилування оформляються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Комісії;
5) за результатами попереднього розгляду клопотання про помилування і матеріалів, підготовлених Службою, комісія вносить Президентові України пропозиції про застосування помилування;
6) про клопотання, підстав для задоволення яких комісією не знайдено, Служба доповідає Президентові України;
7) рішення Президента України про помилування засудженого оформляється указом Президента України;
8) у разі відхилення комісією клопотання про помилування повторне клопотання щодо особи, засудженої за особливо тяжкий злочин, за відсутності нових обставин, що заслуговують на увагу, Службою може бути внесено на розгляд Комісії не раніше як через рік, а щодо особи, засудженої за інші злочини, - не раніше як через шість місяців із часу відхилення попереднього клопотання. Повторне клопотання, що надійшло до закінчення цих строків, повертається заявникові з відповідним роз’ясненням.
Порядок виконання Указів Президента України передбачає наступне:
а) Укази Президента України про помилування засуджених для виконання надсилаються:
- по-перше, щодо осіб, які відбувають покарання в установах виконання покарань, - Державному департаменту України з питань виконання покарань;
- по-друге, щодо осіб, які не відбувають покарання або засуджені до інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також які звільняються від додаткових покарань, - відповідним судам;
- по-третє, щодо осіб, засуджених до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або до службових обмежень для військовослужбовців, - Міністерству оборони України;
- по-четверте, крім того, укази Президента України про помилування засуджених надсилаються Міністерству внутрішніх справ України до відома та іншим державним органам для забезпечення соціальної адаптації осіб, які відбули покарання.
б) Органи, на які покладено виконання указів президента України про помилування засуджених, про їх виконання повідомляють секретаріат президента України.
в) Контроль за виконанням указів Президента України про помилування здійснюється службою виконання покарань у загальному порядку. Контроль за виконанням указів Президента України про помилування здійснює Управління з питань помилування.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- Міністерство внутрішніх справ україни
- Зміст загальна частина
- Передмова
- Розділ 1. Кримінально-виконавча політика україни
- 1.2. Фактори формування кримінально-виконавчої політики України
- 1.3. Суб’єкти реалізації кримінально-виконавчої політики України
- 1.1. Поняття і зміст кримінально-виконавчої політики України
- 1.2. Фактори формування кримінально-виконавчої політики України
- 1.3. Суб’єкти реалізації кримінально-виконавчої політики України
- Питання для самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 2. Кримінально-виконавче право
- 2.2. Місце кримінально-виконавчого права в системі права
- 2.3. Наука кримінально-виконавчого права
- 2.4. Предмет і система навчальної дисципліни
- Питання для контролю
- Література
- Розділ 3. Історія розвитку кримінально-виконавчого права україни
- 3.1. Загальна характеристика періодів становлення і розвитку кримінально-виконавчого права України
- 3.2. Кримінально-виконавче законодавство допенітенціарного періоду
- 3.3. Кримінально-виконавче законодавство та практика виконання покарань пенітенціарного періоду
- 3.4. Виправно-трудове законодавство та система виконання покарань радянського періоду (1917-1991 р. Р.)
- Питання для самоконтролю
- В чому полягає зміст загальної характеристики періодів становлення і розвитку кримінально-виконавчого права України.
- Охарактеризуйте кримінально-виконавче законодавство допенітенціарного періоду.
- Чим відрізняеться кримінально-виконавча політика і законодавство допенітенціарного періоду від сучасного їх стану.
- Список використаних джерел
- Розділ 4. Норми кримінально-виконавчого права та кримінально-виконавчі правовідносини
- 4.1. Поняття та зміст норм кримінально-виконавчого права
- 4.2. Види норм кримінально-виконавчого права
- 4.1. Поняття та зміст норм кримінально-виконавчого права
- 4.2. Види норм кримінально-виконавчого права
- Питання для самоконтролю
- В чому полягає зміст норми кримінально-виконавчого права.
- Назвіть види норм кримінально-виконавчого права.
- Список використаних джерел
- Розділ 5. Принципи кримінально - виконавчого права
- 5.1.Поняття принципів кримінально-виконавчого права
- 5.2. Класифікація принципів кримінально-виконавчого права
- Питання до самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 6. Кримінально-виконавче законодавство україни
- 6.2. Нормативно-правові акти як джерела кримінально-виконавчого законодавства
- 6.3. Міжнародно-правові акти та судові рішення в системі джерел кримінально-виконавчого законодавства України
- 6.4. Характеристика Кримінально-виконавчого кодексу України як основного джерела кримінально-виконавчого законодавства
- 6.5. Дія кримінально-виконавчого законодавства у просторі і часі
- Питання до самоконтролю
- Розділ 7. Правовий статус засуджених
- 7.2. Основні права засуджених
- 7.3. Основні обов’язки засуджених
- 7.4. Право засуджених на особисту безпеку
- Питання до самоконтролю
- Список використаної літератури
- Розділ 8. Органи та установи виконання покарань
- 8.2. Види органів і установ виконання покарань
- 8.3. Взаємодія органів і установ виконання покарань з іншими правоохоронними органами
- 8.4. Державна кримінально-виконавча служба України та її місце в кримінально виконавчій системі
- Питання до самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 9. Персонал державної кримінально-виконавчої служби
- 9.2. Вимоги до персоналу установ і органів виконання покарань
- 9.3. Соціально-правовий захист персоналу кримінально-виконавчої служби
- Питання до самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 10. Контроль та нагляд за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.7. Прокурорський нагляд за дiяльнiстю органів і установ виконання покарань
- 10.1. Поняття контролю і нагляду за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.2. Парламентський контроль та контроль центральних органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.3. Судовий контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.4. Відомчий контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.5. Міжнародний контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань
- 10.6. Громадський контроль та участь громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених
- 10.7. Прокурорський нагляд за дiяльнiстю органів і установ виконання покарань
- Питання до самоконтролю:
- Література до теми:
- Розділ 11. Загальна характеристика міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження із засудженими
- 11.1. Поняття і класифікація міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження з засудженими
- 11.2 Характеристика основних міжнародних нормативно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження із засудженими
- 11.3. Реалізація міжнародно-правових актів у сфері виконання покарань і поводження з засудженими у кримінально-виконавчому законодавстві України
- 11.4. Правове регулювання виконання покарань за рубежем
- Перелік питань для самоконтролю:
- Список використаних джерел
- Розділ 12. Міжнародне співробітництво з проблем виконання кримінальних покарань і поводження з засудженими
- 12.1. Становлення міжнародного співробітництва з проблем виконання кримінальних покарань і поводження з ув’язненими
- 12.2. Конгреси оон із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками
- 12.3. Сучасні міжнародні урядові і неурядові організації з питань поводження з засудженими
- Перелік питань для самоконтролю:
- Список використаних джерел
- Особлива частина
- 13.2. Виконання покарання у виді конфіскації майна
- Питання для самоконтролю:
- Список використаних джерел
- Розділ 14. Правове регулювання виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією
- 14.1. Нормативно-правове забезпечення виконання покарань кримінально-виконавчою інспекцією
- 14.2. Поняття, завдання та функції кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання нею кримінальних покарань
- 14.3. Кримінально-виконавча характеристика покарань, які виконує кримінально-виконавча інспекція
- Завдання для самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 15. Правове регулювання покарань повязаних з проходженням військової та державної служби
- 15.2. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- 15.3 Загальна характеристика призначення та виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні
- Кількість засуджених в Україні військовослужбовців за період 2004-2008 років
- Розподіл злочинів, за вчинення яких призначено покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, за ступенем тяжкості
- Розподіл злочинів, за вчинення яких призначено покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, за статтями Кримінального кодексу України
- З однієї сторони, примусовий порядок виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні ті режим відбування у ньому дуже близький по сутності з таким покаранням, як позбавлення волі.
- Питання для самоконтролю:
- Список використаних джерел:
- Розділ 16. Виконання покарання у виді арешту
- 16.2. Умови виконання покарання у виді арешту
- 16.3. Виконання покарання у виді арешту щодо засуджених військовослужбовців
- Питання для самоконтролю
- Список використаних джерел:
- Розділ 17. Виконання покарань у виді обмеження волі
- 17.2. Направлення засуджених до обмеження волі у виправний центр
- 17. 3. Порядок виконання покарання у виді обмеження волі
- 17.4. Умови відбування покарання у виді обмеження волі
- Питання для контролю
- Література
- Розділ 18. Попереднє ув’язнення як специфічний інститут державного примусу
- 18.1. Правова природа і підстави застосування попереднього ув’язнення
- 18.2. Порядок прийому ув’язнених до слідчого ізолятора та їх розміщення
- 18.3 Правове положення осіб, які тримаються у слідчому ізоляторі
- 18.4 Режим тримання ув’язнених в слідчих ізоляторах і засоби його забезпечення
- 18.5. Підстави і порядок звільнення осіб, ув’язнених під варту
- Питання для самоконтролю:
- Список використаних джерел:
- Розділ 19. Класифікація та розподіл засуджених до позбавлення волі
- 19.1. Класифікація засуджених до позбавлення волі
- 19.2. Розподіл засуджених за видами установ виконання покарань
- 19.3. Порядок приймання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань
- Питання до самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 20. Облік засуджених та осіб взятих під варту
- 20.1. Формування та використання оперативно-довідкового обліку органами внутрішніх справ та установами кримінально-виконавчої системи
- 20.2. Облік засуджених в установах виконання покарань та осіб, які тримаються в слідчих ізоляторах
- Питання для самоконтролю:
- Список використаних джерел:
- Розділ 21. Порядок виконання та відбування покарання (режим) у виправних колоніях
- 21.1. Поняття режиму та його основні вимоги
- 21.2. Функції режиму і засоби його забезпечення
- Розділ 22. Соціально-правові засади виправлення та ресоціалізації
- 22.1. Поняття, методи і засоби виправлення та ресоціалізації засуджених
- 22.2. Праця осіб засуджених до позбавлення волі
- 22.3.Соціально-виховна робота з засудженими до позбавлення волі
- 22.4. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання
- 22.5. Громадський вплив
- Питання для самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 23. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів та зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
- 23.2. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
- 23.1. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів
- Відбування покарання в виправних колоніях мінімального рівня безпеки
- Відбування покарання в виправних колоніях середнього рівня безпеки
- Відбування покарання в виправних колоніях максимального рівня безпеки
- 23.2. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі
- 23.3. Зміна умов тримання засуджених шляхом переведення їх до колонії іншого рівня безпеки
- Розділ 24. Виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно неповнолітніх та жінок
- 24.1. Загальна характеристика виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно неповнолітніх
- 24.2. Правовий статус неповнолітніх як суб’єктів кримінально-виконавчих правовідносин
- 24.3. Особливості застосування основних засобів виправлення і ресоціалізації до неповнолітніх
- 24.4. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками
- Список використаних джерел:
- Розділ 25. Виконання покарань у виді довічного позбавлення волі
- 25.2. Порядок і умови виконання довічного позбавлення волі
- 25.3. Виховна робота з засудженими до довічного позбавлення волі
- 25.4. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до довічного позбавлення волі
- Питання до самоконтролю
- Список використаних джерел
- Розділ 26. Звільнення від відбування покарання, соціальна допомога, нагляд та контроль за звільненими
- 26.1. Правові підстави і порядок звільнення засуджених від відбування покарання
- 26.2. Правові підстави і порядок звільнення засуджених за Законом України «Про амністію» та за актом помилування
- Порядок звільнення за актом про помилування
- 26.3. Правові підстави і порядок умовно-дострокового звільнення та звільнення засудженого за хворобою Умовно-дострокове звільнення
- Порядок звільнення за хворобою
- 26.4. Соціальна допомога, адміністративний нагляд та контроль за особами, звільненими від відбування покарання Соціальна допомога звільненим від покарань
- Адміністративний нагляд за особами, звільненим від покарання
- Громадський контроль за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання та контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням
- Контроль за звільненими від відбування покарання з випробуванням
- Питання для самоконтролю:
- Додатки