Додатки

Перелік міжнародних організацій, що працюють у пенітенціарний сфері

ООН

КОМІТЕТ ПРОТИ ТОРТУР

OHCHR-UNOG

CH 1211 Geneva 10, Switzerland

телефон: +41-22-917 9000

факс: +41-22-917 9011

Email: webadmin.hchr@unog.ch

Интернет: http://www.unhchr.ch/

СПЕЦІАЛЬНИЙ ДОПОВІДАЧ ООН З ПИТАНЬ ТОРТУР

OHCHR-UNOG

CH 1211 Geneva 10, Switzerland

телефон: +41-22-917 9000

факс: +41-22-917 9006

Email: webadmin.hchr@unog.ch

Інтернет: http://www.unhchr.ch/

КОМІТЕТ ПРАВ З ЛЮДИНИ

OHCHR-UNOG

CH 1211 Geneva 10, Switzerland

телефон: +41-22-917 9000

факс: +41-22-917 9011

Email: webadmin.hchr@unog.ch

Інтернет: http://www.unhchr.ch/

ПРОЦЕДУРА 1503

OHCHR-UNOG

CH 1211 Geneva 10, Switzerland

телефон: +41-22-917 9000

факс: +41-22-917 9011

Email: webadmin.hchr@unog.ch

Інтернет: http://www.unhchr.ch/

УПРАВЛІННЯ ВЕРХОВНОГО КОМІСАРА ООН З ПРАВ ЛЮДИНИ

OHCHR-UNOG

High Commissioner for Human Rights

CH 1211 Geneva 10, Switzerland

телефон: +41-22-917 9000

факс: +41-22-917 0099

Мери Робинсон

Email: webadmin.hchr@unog.ch

Інтернет: http://www.unhchr.ch/

КОМІТЕТ З ЛІКВИДАЦІЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ВІДНОШЕННІ ЖІНОК

OHCHR-UNOG

CH 1211 Geneva 10, Switzerland

телефон: +41-22-917 9000

факс: +41-22-917 9011

Email: webadmin.hchr@unog.ch

Інтернет: http://www.unhchr.ch/

КОМІТЕТ ПРАВ ДИТИНИ

OHCHR-UNOG

CH 1211 Geneva 10, Switzerland

телефон: +41-22-917 9000

факс: +41-22-917 9011

Email: webadmin.hchr@unog.ch

Інтернет: http://www.unhchr.ch/

РАДА ЄВРОПИ

ЄВРОПЕЙСКИЙ СУД ПРАВ ЛЮДИНИ

European Court of Human Rights

Council of Europe

F – 67075 Strasbourg-Cedex

France

телефон: +33-3-88 41 20 18

факс: +33-3-88 41 27 30

регістратура

Registry of European Court of Human Rights

Tel: 33– (0)3 88412513

Fax: 33– (0)3 88412791

Інтернет: http://www.echr.coe.int

ЄВРОПЕЙСКИЙ КОМІТЕТ З ЗАПОБІГАННЯ КАТУВАННЯМ ЧИ НЕЛЮДСЬКОМУ АБО ТАКОМУ, ЩО ПРИНИЖУЄ ГІДНІСТЬ, ПОВОДЖЕННЮ ЧИ ПОКАРАННЮ

Council of Europe

F-67075 Strasbourg Cedex

France

Email:: HumanRights.Info@coe.int

телефон: +33-3-88 41 20 24

факс: +33-3-88 41 27 04

Інтернет: http://www.cpt.coe.int/

1. МЕЖДАРОДНІ НЕУРЯДОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ:

АСОЦІАЦІЯ ІЗ ЗАПОБІГАННЯ ТОРТУР

(ASSOCIATION POUR LA PRЙVENTION DE LA TORTURE) (APT)

Route de Ferney 10

Case postale (PO Box) 2267

CH-1211 Geneva 2

Switzerland

телефон: +41-22-734 2088

факс: +41-22-734 5649

Email: apt@apt.ch

Інтернет: http://www.apt.ch/

МІЖНАРОДНА РАДА З РЕАБІЛІТАЦІЇ ЖЕРТВ ТОРТУР

(INTERNATIONAL REHABILITATION COUNCIL FOR TORTURE VICTIMS) (IRCT)

PO Box 2107, Borgergaade 13,

DK-1014 Copenhagen K

Denmark

телефон: +45-33-76 06 00

факс: +45-33-76 05 00

Еmail: irct@irct.org

Інтернет: http://www.irct.org

Бібліотека: Librarian RSL

Email: irctdoc@inet.uni-c.dk

ВСЕСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОТИ КАТУВАНЬ (ORGANISATION MONDIALE CONTRE LA TORTURE)

(OMCT)

International Secretariat

PO Box 35 – 37 Rue de Varembй

CH1211 Geneva CIC 20

Switzerland

телефон: + 41-22-733 3140

факс: + 41-22-733 1051

Email: omct@omct.org

omct@iprolink.ch

Інтернет: http://www.omct.org/

МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІГИ ПРАВ ЛЮДИНИ

(FEDERATION INTERNATIONALE DES LIGUES DES DROITS DE L'HOMME) (FIDH)

17 Passage de la Main d'Or

75011 Paris, FRANCE

телефон: +33-1-43 55 25 18

факс: +33-1-43 55 18 80

Email: fidh@csi.com

Интернет: http://www.fidh.imaginet.fr/

ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНА АМНІСТІЯ

(AMNESTY INTERNATIONAL) (AI)

International Secretariat

1 Easton St

London

WC1X 8DJ

United Kingdom

телефон: +44-020-7413 5500

факс: +44-020-7956 1157

Email:amnestyis@amnesty.org

Email:mkatzarova@amnesty.org

Інтернет: http://www.amnesty.org/

ХРИСТИЯНСЬКИЙ РУХ ЗА ВІДМІТУ КАТУВАНЬ І СМЕРТНОЇ КАРИ L'ACTION DES CHRЙTIENS POUR L'ABOLITION DE LA TORTURE ET DES EXЙCUTIONS CAPITALES (ACAT)

7 rue Georges Lardennois

75019 Paris

телефон: +33 -1-40 40 42 43

факс: +33 -1-40 40 42 44

Email: acat-fr@worldnet.fr

Интернет: http://home.worldnet.fr/acatfr/

МЕЖНАРОДНА ФЕДЕРАЦІЯ РУХУ ЗА ВІДМІНУ КАТУВАНЬ І СМЕРТНОЇ КАРИ

Federation Internationale de I`Action des Chretiens pour I`Abolition de la

Torture (FIACAT)

Fйdйration Internationale de l'ACAT

27 Rue de Maubeuge

75009 PARIS

France

телефон: +33-1-42 80 01 60

факс: +33-1-42 80 20 89

Інтернет: http://www.uwcm.ac.uk/uwcm/pr/cat/fiacat.html/

Email: Fi.Acat@wanadoo.fr

wprklw@cf.ac.uk

HUMAN RIGHTS WATCH (HRW)

350 Fifth Avenue, 34th Floor

New York, NY

10118-3299 USA

телефон: +1-212-290 4700

факс: +1-212-736 1300

Email: hrwnyc@hrw.org

Інтернет: http://www.hrw.org/

тел.: (095) 250-68-52 fax: 250-68-53,

Email: dlohman@hrw.ru

а/я 409, Москва, 103064

МІЖНАРОДНА ХЕЛЬСІНСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ З ПРАВ ЛЮДИНИ

(INTERNATIONAL HELSINKI FEDERATION FOR HUMAN RIGHTS)

Rummelhardtgasse 2/18

A-1090 Vienna

AUSTRIA

телефон: +43-1-408 88 22

факс: +43-1-408 88 22-50

Email: office@ihf-hr.org

Інтернет: http://www.ihf-hr.org/

ЛІКАРІ ЗА ПРАВА ЛЮДИНИ

(PHYSICIANS FOR HUMAN RIGHTS) (PHR)

100 Boylston St.

Suite 702

Boston, MA 02116

United States

телефон: +1-617-695 0041

факс: +1-617-695 0307

Email: phrusa@igc.apc.org

Інтернет: http://www.phrusa.org/

1Див.: Філософський словник за ред.. акад. В.І. Шинкарука / друге вид.-К., 1986.-С.502.

2Див.: Філософський словник. Вказ. Роб. С.459-460.

3Див.: Кримінально-виконавче право України / Загальна та Особлива частини. Навчальний посібник. За заг. ред. О.М. Джужі.-К.: Юрінком Інтер, 2002.-С.7-8.

4Філософський словник за ред.. акад. В.І. Шинкарука / друге вид.-К., 1986.-С.460.

5Фріс П.Л. Кримінально-правова політика України: Автореферат дис. … на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук.-Київ, 2005.-С.17-18.

6Фофанов В.П. Социальная деятельность как система.-М., 1981.-С.105.

7Алексеев С.С.Общая теория права. В 2-х т.М.. 1981.-Т.1.-С.170.

8Кримінально-виконавче право. Вказана робота.-С.12.

9Правоохранительные органы / Учебник для вузов. Под ред. проф. К.Ф. Гуценко.-М., 1995.-С.2-4.

10Аврутин Ю.Е. О феноменологии правоохранительной деятельности философское и социально-правовое (обоснование) // Вестник Санкт-Петербургского университета МВД России.-2000.-№2(6).-С.41.

11Федоров В.П. Убеждение и правоохранительная деятельность.-СПб, 1994.-С.151-158.

12Кант И. Собр. соч. В 2-х т. 1989. Т.1.С.452

13Соловьев В.С. Соч. В 2-х т. 989. Т.1. С.452.

14Федоров В.П. Там же. С.189.

15Романовская В.Б.Репрессивные органы и общественное правосознание в России ХХ века: опыт философско-правового исследования. Автореферат дис. … докт.юрид.наук.-СПб-Нижний Новгород, 1997.-С.17.

16Кант И. Собр.соч. Т.4. Ч.2.-М., 1965.-С.140.

17Ильин И.А. О сущности правосознания.-М., 1983.-С.225.

18Гегель Г. В.Ф. Феноменология Духа.-М., 1959.-С.256-258.

19СоловьевЭ.Ю. Понятие права у Канта и Гегеля с точек зрения русской традиции и современности // Судьба гегельянства.-М., 2000.-С.278.

20Радов Г.О. Першочергові проблеми сучасної пенітенціарної політики України на сучасному етапі.-К., 1996.-С.12-13.

21Радов Г.О. Вказ. Праця.-С.14

22Радов Г.О. Вказ. Праця.-С.15

23Богатирьов І.Г. Кримінально-виконавче право.-Чернігів, 1998.-С.7.

24IsaakDeutscher.TheProphetUnarmed,Oxford, 1959,p.1096 Жак Росси Справочник по ГУЛАГу.В двух частях. Ч.1. Изд.второе. доп.-М.: «Просвет», 1991.-С.70.

25Див.: Справочник по ГУЛАГу.-С.78.

26Еженедельник «Советская юстиция».-1928.-№14.

27Еженедельник «Советская юстиция».-1922.-№37-38.

28Справочник по ГУЛАГу.-С.376.

29Козловський М.Ю. Пролетарская революция и уголовное право // Пролетарская революция и право.-1918.-№1.-С.21-26.

30Саврасов Л.М. Преступник и наказание в текучий переходной период // Пролетарская революция и право.-1918.-№1.-С.21-22.

31Первый Всероссийский съезд работников пенитенциарного дела (18-24 октября 1923 г.). Стенографический отчет.-М., 1923.-С.13-14.

32Доповідь М.С. Хрущова на закритому засіданні ХХ з’їзду КПРС, 1956 р.

33Див.: Справ очник по ГУЛАГу.-С.245.

34Справочник по ГУЛАГу.-С.159.

35Бюлетень Верховного Суду СССР.-№4.-С.37.

36Вказ. роб. Справочник по ГУЛАГу.-С.319.

37Див: Вказ. роб.-С.62-63.

38D.Dhombesin“LeMonde”, 1986.p.6; Вказ.роб. Справочник по ГУЛАГу.-С.449.

ДКВС – Державна кримінально-виконавча служба України

39^Департамент – ДДУПВП.

40Терміни “пенітенціарне право”, “пенітенціарні установи”, “пенітенціарний вплив” і т.п., були загальноприйняті у вітчизняному законодавстві і літературі до 1917 року.

41Литвак О.М. Моніторинг діяльності органів кримінальної юстиції та необхідність їх реформування // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень. – К.: КЮІ КНУВС, 2005. – С. 207.

42Кримінально-виконавче право України (Загальна та Особлива частини). Навчальний посібник. / За загальною редакцією О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 37 – 42.

43Див., наприклад:В.М. Трубников, В.П. Филонов, А.И. Фролов Уголовно-исполнительное право Украины. Учебник. – Донецк, 1999. – С. 87 – 114.

44 Кистяковский А. Ф. Элементарный учебник уголовного права. Часть общая. - К., 1891. - С. 126.

45 Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Пер. с итал., с этюдом о значении Беккариа в истории русского уголовного права. - Харьков, 1889.

46 Тюрьмы и госпитали в России по наблюдениям В. Кокса // Русская старина. - 1907. - Февраль, май, июль.

47 Казалет 3. А. О значении Д. Говарда в истории тюремной реформы. - М., 1892.

48 Бентам І. Паноптика // Бібліотечка пенітенціарної думки. - К., 1998.

49Див.:Русская старина. – 1873. – Июль. – С. 60 – 86.

50 Краинский Д. В. Материалы к исследованию истории русских тюрем в связи с историей учреждения Общества попечительного о тюрьмах. - Чернигов, 1912. - С. 40-62.

51 Павловский И. Ф. Очерк деятельности малороссийского генерал-губернатора князя А. Б. Куракина 1802 -1808 г.г. По архивным делам. - Полтава, 1914. - С. 57-58.

52Див.: Правила Патроната над тюремными выпущенниками. Нормальный устав обществ патроната с относящимися к нему законоположениями, распоряжениями и разъяснениями. / Сост. Инспектор ГТУ Н.Ф. Лучинский. – СПб., 1912.

53Див.: Саврасов Л.А.Преступление и наказание в текущий переходной период. // Пролетарская революция и право. – 1918. - № 5-6.

54Офіційно затверджений “Статут реформаторії” див.: Пролетарская революция и право. – 1918. - № 1.

55Саврасов Л К вопросу об организации общих мест заключения. // Пролетарская революция и право. – 1918. - № 7.

56Личность или номер// Голос в'язня. - К., 1927. - №2.

57Див.: ВВР України. – 2004. - № 3-4. – Ст. 21.

58Левочкин В.А. Международные стандарты содержания заключенных и пенитенциарная система Украины // Система исполнения наказаний в Украине и стандарты Совета Европы. Материалы регионального семинара 26—27 апреля 2000 г., Донецк. – Донецк., 2000. - С. 40-48.

59Хрестоматія з історії пенітенціарної системи України / Упор. Г.О. Радов, І.І. Резник, - Київ: РВВ КІВС, 1998. – Т. 1. – Ч. 1. – С. 9-12.

60Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории русского права. - К., 1905. - С. 333-334.

61Там же. - С. 304-340.

62 "Дибу" в значенні виду покарання не слід плутати із дибою в значенні тортур, коли злочинця розтягували між двома площинами за руки і ноги. Див.: Евреинов Н. История телесных наказаний: Репринт. изд. - Харків, 1994. - С. 21.

63Хрестоматія... Там же - С. 10.

64Див.: Евреинов Н. Вказана праця. - С. 17-22.

65Див. коментар до міжнародних угод 1195 та 1229 рр.;Владимирский-Буданов М. Ф. Хрестоматия по истории русского права. - Ярославль, 1871. - Ч. 1. - С. 105, 113.

66 Демченко В. Г. Наказание по Литовскому статуту (в его трех редакциях 1529, 1566, 1588 г. г.). - С. 174

175, 202—203.

67Див.: Володимирський-Буданов М. Ф. Розвідки про міста і міщанство на Україні-Русі в XV—XVIII в.// Руська історична бібліотека.-Львів, 1904.-Т. XXIV.-Ч. 2.-С. 245.

68Закопування живцем, коли в могилу спочатку кидали злочинця, а потім на нього клали труну постраждалого і закопували - характерне тільки для Січі. Литовське право його не знало, але там на відміну від Січі застосовували колесування, четвертування, спалення живцем. Див.: Наріжний С. Судівництво і кари на Запоріжжі.-Прага, 1939. - С. 14 -19.

69Володимирський-Буданов М. Ф. Там же. – С. 362-363.

70Див.: Ординацію судів Кремінецького Війтівства від 26.06.1767 р./ Хрестоматія з історії пенітенціарної системи України. – Там же. – С. 33.

71Хрестоматія... Там же - С. 32-33.

72Наріжний С. Там же. – С. 23-24.

73Максименко Н. Источники уголовных законов Литовского Статута. – К. 1894. – С. 105-147.

74Див.: Хрестоматія... – Там же. - С. 12 - 13.

75Там же. – С. 33.

76Статут Княжества Литовского 1566 р. – М.: Издание Императорского Московского общества исторических древностей, б/г. – С. 136.

77Останню з відомих його редакцій, див:Статут Великого княжества Литовского с надлежащими к нему ссылками на конституции, приличныя содержанию оного. – СПб., 1811. – С. 267, 311 – 319.

78Див.: Права, за якими судиться малоросійський народ. - К., 1997. – С. 105 – 106, 451.

79Див.: Хрестоматія... – Там же. - С. 20 - 21.

80Див.:ПСЗ Российской империи - № 9647.

81Див., наприклад: Уголовно-исправительное право. Общая часть: Учебник / Под. общ. ред. Ю.И. Калинина. – Рязань: Академия права и управления Минюста России, 2001. С. 86 – 96.

82Див.:Владимирский-Буданов М. Ф. Хрестоматия по истории русского права. - Ярославль, 1873. - Ч. 2. - С. 47 - 49.

83Кваліфіковане публічне покарання, коли особу протягом іноді кількох днів з певними проміжками часу били „кнутом”.

84Коментар до відповідних норм, див.: Там же. – С. 105.

85Див.:Владимирский-Буданов М. Ф. - Там же. - Ч. 3. - С. 82.

86За припискою (коментарем) самого Петра І, дане поняття означало позбавлення честі в наслідок притягнення особи до інших видів покарань, але подальший розгляд законодавчих мотивів дає можливість стверджувати, що останнє набувало значення позбавлення усіх особистих прав. Будь хто міг безкарно пограбувати, побити, поранити особу, не дозволялось тальки її вбивати.

87Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории русского права. - К., 1905. - С. 382-383.

88 Ще наприкінці XVІ ст. Амстердамські „Шефени” (члени магістрату) відмовились карати малолітніх за дрібні крадіжки - смертю, а дорослих за жебрацтво - повішенням і організували спеціальну установу де останні залучались до примусових робіт, див.: Бехтерев Г. Институт работных домов в деле борьбы с тунеядством в Западной Европе. – П., 1917. – С. 101.

89

90 Тищенко М. Інструкція Київського магістрату магістратському городничому 1757 року. - [Б. М., Б. Р. ]. - С. 97.

91Права, по которым судится малороссийский народ, 1743 г./Под ред. А. Кистяковского. – Киев, 1887. – С. 92-97.

92Евреинов Н. Вказана праця.-С. 48-72.

93Городисский А. С. ( Кистяковский А. Ф). Влияние Беккариа на русское уголовное право // Журнал министерства юстиции. - 1864. - № 9.

94 Палюмбецкий А. Джон Говард и состояние тюрем в Европе в конце XVII ст. // Юридическая летопись. - 1862. - Т. 5.

95Бентам І. Паноктика./Бібліотечка антології пенітенціарної думки. - К., 1998. – Вип. -ІУ.

96Матеріали донесень з архівів губернських правлінь див.: Павловский Й. Ф. Очерк деятельности малороссийского генерал-губернатора князя А. Б. Куракина, 1802—1808 гг. По архивным делам. - Полтава, 1914. - С. 18-19.

97Див.: Павловский И.Ф. Там же - С.159-164.; О правилах содержания колодников, по роду преступлений. Указ, данный Малороссийскому Генерал-Губернатору кн. Куракину//ПСЗ Российской империи. – 1802. - № 20465.; О устроении острогов по Малороссийским губерниям; о разделении колодников на три разряда и о назначении в каждом из них особого содержания. Указ, данный Малороссийскому Генерал-Губернатору кн. Куракину//ПСЗ Российской империи. - 1803. – № 20728.;Хрестоматія... - Там же - С. 135-158.

98Краинский Д. В. Материалы к исследованию истории русских тюрем в связи с историей учреждения Общества попечительного о тюрьмах. - Чернигов, 1912. - С. 40-62.

99Див.: Хрестоматія. – Там же - С. 165-175.

100 Краинский Д. В. Материалі к исследованию истории русских тюрем в связи с историей учреждения Общества попечительного о тюрьмах. - Чернигов, 1912. - С. 66-72. Роки відкриття губернських і повітових комітетів Товариства піклувального про тюрми на території України за даними архівних джерел, див.: Хрестоматія... - С. 377- 380.

101Матеріали діяльності комітетів на Чернігівщині. Див.: Краинский Д.В.: Названа робота. - С. 82-116.

102Окремі нормативні документи щодо Відомства духовних справ, див: Хрестоматія... Там же. – С. 390-410.

103Див: Хрестоматія... Там же. – С.351-389.

104 Див: Хрестоматія... Там же. – С.207-258.

105Гернет М. Н. История царской тюрьмы. - М., 1923. - Т. 2. - С. 35-45.; Калмыков П.Д. Учебник уголовного права. – СПб, 1866 – С. 287- 314.

106Евреинов Н. Там же: - С. 121-133.

107Див:Галкиин М.Н. Материалы по изучению тюремного вопроса. – СПб., 1867. – С. 151-166.

108Див: Хрестоматія... Там же. – С. 315-328.

109Див: Хрестоматія... Там же. – С. 329-346.

110 Бишток В. Л. Материалы для истории русской тюрьмы // Сборник правоведения. - 1894. - Т. III. - С. 151-189.

111Див: Хрестоматія... Там же. – С.347-350.

112 Лучинский Н. Ф. Краткий очерк деятельности Главного тюремного управления за 35 лет его существования (1879—1914) // Тюремный вестник. - СПб., 1914. - №2. - С. 284 - 442.

113Рябчиков А. Н. Устав содержащихся под стражею, по продолжению 1909 г. Со всеми указаниями и распоряжениями Правительства по тюремной части, последовавшими на 1 января 1911 г. - СПб., 1912.

114Див.: Хрестоматія...Там же. - С. 239-255.

115 Див.: Отчет Главного Тюремного Управления за 1914 г. - Издание С.-Петербургской одиночной тюрьмы, 1915; Отчет Главного Тюремного Управления за 1915 г. - Издание С.-Петербургской одиночной тюрьмы - 1916.; Отчет Главного Тюремного Управления за 1916 г. - Издание С.-Петербургской одиночной тюрьмы - 1917.; Смета доходов и расходов Министерства юстиции по тюремной части за 1903-1916 г. г. - Издание Петроградской одиночной тюрьмы - 1917.

116 Скрипилев Е. А. Тюремная политика и тюремное законодательство Временного Правительства. - М., 1968. - С. 29.

117 Див.: Хрестоматія...– Т. 2. – Ч. 1. - С.15-18.

118Органы и войска МВД России. Краткий исторический очерк. - М., 1996. - С. 139.

119Див.: Хрестоматія... Там же– С. 18-50.

120Див.: "Известия". - Харьков, 1917. - № 4.

121"Известия". - Пг., 1917. - № 11.

122"Дело Народа". - 1917. - № 4.

123"Киевлянин". - 1917. - № 77.

124"Киевлянин". - 1917. - № 79.

125"Дело Народа".-1917.-№9.

126"Киевлянин". - 1917. - № 88.

127"Дело Народа". - 1917. - № 2.

128"Южннй край". - 1917. - № 13654.

129Змістовніше про ці та інші події див.: Скрипилев Е. А. Тюремная политика и тюремное законодательство Временного правительства. - М., 1968. – С. 44-45.

130Загалом з приводу політичної і кримінальної амністії Тимчасовим урядом було прийнято близько 50 роз'яснень, див.: Известия. - Пг., 1917. - № 146.

131Див.: Органы и войска МВД России. - М., 1996. - С. 138-139.

132Скрипилев Е. А. Там же. – С. 22.

133Враховуючи сучасні підходи, ряд покарань того часу слід віднести саме до цієї категорії (наприклад заслання на поселення під нагляд поліції не пов’язане із залучення до каторжних робіт тощо).

134Аналіз заходів у сфері: правового регулювання виконання покарань, будівництва і реконструкції тюремних споруд, режиму тримання в’язнів, морально-релігійного виховання і навчання, організації праці засуджених, див.:Лучинский Н. Ф. Краткий очерк деятельности Главного тюремного управления за 35 лет его существования (1879—1914) // Тюремный вестник. - СПб., 1914. - №2.

135Див.: Хрестоматія... – Т. 2. – Ч. 1. - С. 64.

136Див.: Хрестоматія... Там же. С. 52-53.

137Див.: Одобренный Советом Министров закон о военной подсудности от ЗО мая 1918 г. - Законодательные Акты 1918 г. Законы Украинской Державы. - Одесса, 1918. -Вып.V. - С. 18-19.

138 Див.: Алфавітний покажчик керуючих обіжників колишнього Російського Голо­вного тюремного управління за 1911—1917 рр. включно. Підручник для осіб і інституцій, керуючих тюремною частиною. - К., 1918.

139До складу уряду Української Держави входили такі відомі вчені-юристи, як Кістяківський, Чубинський, Евпсіхієв, Могилянський, Полупанов та ін. Див.: Закони Укра­їнської Держави.

140Див.: Известия Всеукраинского ЦИК Советов и Киевского СРД. - 1919. - № 41.

141Див.: Фролов Ю.О. Розвиток виправно-трудового права на Україні в перші роки Радянської влади. – К.: Видавництво Київського університету, 1960.

142Див.: Хрестоматія... Там же. С. 65.

143До переліку фундаментальних праць Є. Г. Ширвіндта можна віднести: Наше исправительно-трудовое законодательство. – М., 1925.; Советское пенитенциарное право – М., 1927.; Советское исправительно-трудовое право – М., 1931.; Перевидання. – М., 1957 (три останні праці у співавторстві з Б. Утевським).

144КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. – 8-е изд. – М.: Политиздат, 1970. – Т. 2. – С. 47-48.

145Див.: Хрестоматія... Там же. С. 68-70.

146Див.: Хрестоматія... Там же. С. 71-83.

147За Проектом тривалість робочого часу та оплата праці засуджених мали регулюватись положеннями законодавства про працю, а не нормами виправно-трудового законодавства.

148Для реалізації трьох останніх функцій кримінально-виконавчої системи

149Див.: Хрестоматія... Там же. С. 84-85

150Див.: Хрестоматія... Там же. С. 100-104.

151Див.: Хрестоматія... Там же. С. 88-89.

152Див.: Хрестоматія... Там же. С. 166.

153Див.: Хрестоматія... Там же. С. 196.

154Собрание Узаконений 1918 г. - № 87-88. – С. 905.

155Див.: Хрестоматія... Там же. С. 114-117.

156Лист управляючого справами РНК до начальника таборів з цього приводу, див.: Ширвиндт Е.Г., Утевский Б.С. Советское исправительно-трудовое право. – М., 1957. – С. 7-8.

157 Див.: Пенитенциарный кодекс УССР. - Харьков, 1924.

158 Див.: Познышев С. В. Основы пенитенциарной науки. - М., 1924. - С. 180-187.

159Див.: Лучинский Н. Ф. В поисках идеальной тюрьмы // Тюремный вестник. - СПб., 1908. - № 2. - С. 155.

160Детально див.: Паше-Озерский Н.Н. Принудительные работы без содержания под стражей и ИТК УССР 1925 г. // Адміністративний вісник. – 1926. - № 1. – С. 10.

161Див.: Утевский Б.С. Воспоминания юриста. – М., 1989. – С. 231-235.

162Красуский В.С. Ночлежный дом и его обитатели. / Изучение преступности и пенитенциарная практика. - Вип. 3. – Изд.: УИТУ НКВД УССР. 1930. – С. 121- 142.

163Див.: Мельникова Е.Б. Правосудие по делам несовершеннолетних: история и современность. – М.: Наука, 1990. – С. 40-51.

164Паше-Озерский Н.Н. Исправительно-трудовой кодекс РСФСР 1924 года и Исправительно-трудовой кодекс УССР 1925 года. - Адміністративний вісник. – 1926. - № 4-5. – С. 10.

165Див.: Поправно-трудовий кодекс УСРР / Систематичний збірник чинних законів УСРР. – Х., 1930. – Т. 3. – С. 247-288.

166СЗ СССР. – 1929. - № 72. – С. 686.

167СЗ СССР. – 1930. - № 22. – С.248.

168Див.: СУ РСФСР. – 1933. - № 48. – С. 208.

169Див.: Детков М.Г. Содержание карательной политики Советского государства и ее реализация при исполнении наказания в виде лишения свободы в тридцатые-пятидесятые годи. – Домодедово, 1992. – С. 20, 31, 94 та ін.

170Кузьмин С., Гылязутдинов Р. Гулаг в годы войны // Преступление и наказание. - 1998. - №5. - С. 28-31.

171До категорії передбаченої п. а § 65 входили засуджені за: терор, шпигунство, зраду батьківщині, диверсію, участь в контрреволюційних троцкістськіх, зиновієвських, фашистських, націоналістичних інших антирадянських організаціях, перебіжчики, члени антирадянських партій, бандитизм, озброєний розбій.

172До категорії передбаченої п. б § 65 – засуджені за інші контрреволюційні злочини не перелічені у „п. а”.

173Див.: Органы и войска МВД России. - М., 1996. - С. 371.

174Див.: Гулаг в годы войны // Преступление и наказание. - 1998. - №5. - С. 28-31.

175Див.: Органы и войска МВД России. – С. 368.

176Див.: Уголовное законодательство СССР и союзных республик. – М.: Госюриздат, 1957. – С. 26-27.

177Ширвиндт Е.Г., Утевский Б.С. Советское исправительно-трудовое право. – М., 1957. – С. 70-72.

178Див.: Відповідний розділ підручника, що стосується історії міжнародної співпраці з питань виконання кримінальних покарань.

179Детков М.Г., Зубков А.Й., Кузьмин С.Й. Уголовно-исполнительное право России: теория, законодательство, международные стандарты, отечественная практика XX века. - М., 1997. - С. 73-83.

180Исправительно-трудовое право. Учебник. / Под редакцией Министра охрани общественного порядка РСФСР В.С. Тикунова. – М., 1966. – С. 17.

181Детальніше див.: Гельфанд І., Носенко А. Розвиток радянського виправно-трудового права в УРСР. – Радянське право. – 1967. - № 11. – С. 88-92.

182Затверджені Законом СРСР від 11 липня 1969 р. і введені в дію з 1 листопада того ж року, див: Ведомости Верховного Совета СССР – 1969. - № 29. – Ст. 247.

183Див.: Основы исправительно-трудового законодательства Союза ССР и союзных республик. - М.: Юридическая литература, 1970. – 39 с.

184Ведомости Верховного Совета СССР. – 1969. - № 41. – Ст. 365.

185Див., наприклад: Вопросы кодификации советского исправительно-трудового законодательства (материалы конференции). – Саратов, 1966.

186Див.: Комментарий к Основам исправительно-трудового законодательства Союза ССР и союзных республик. – М.: Юридическая литература, 1972. - С. 14-27.

187Див.: Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 6-19.

188Некрасов В. Ф. Органы и войска МВД России. - М., 1996. - С. 383-384.

189Закон від 23 грудня 1970 р. „Про затвердження Виправно-трудового кодексу УРСР”, див.: ВВР УРСР. – 1971. - № 1. – Ст. 6.; Указ ПВР УРСР від 19 травня 1971 р. „Про порядок введення в дію ВТК УРСР”, див.: ВВР УРСР. – 1971. - № 21. – Ст. 154.; Текст ВТК УРСР, див.: - Додаток до ВВР УРСР № 1 від 4 січня 1971 р.

190Див.: ВВР України. – 2004. - № 3-4. – Ст. 21.

191Про осуд кримінально-виконавчої політики сталінської доби та обгрунтування змін у кримінально-виконавчому законодавстві часів „хрущовської відлиги”, див.: Ширвиндт Е.Г., Утевский Б.С. Советское исправительно-трудовое право. – М., 1957. – С. 3-7.

192Шейндлин Б.В. Сущность советского права. Л., 1959, с. 12.

193Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность (Очерк теории). М., 1976, с.43.

194Загальна теорія держави і права /За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина.- Х., 2002, с.258.

195Скакун О.Ф. Теорія держави і права.- Х.,2001,с.276.

196Алексеев С.С. Общая теория права. Т. 2.- М.,1982, с.65.

197Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. К., 1974, с.205.

198Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник.- Львів, 2003, с.319.

199Теория государства и права / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько.- М.: Юрист. - 1997. - с 479 – 480.

200 Советское исправительно- трудовое право. Общая часть / Под. ред. Н.А. Стручкова, И.В. Шмарова, И.А. Сперанского. М.: - 1977. – с. 170.

201 Советское исправительно- трудовое право. Общая часть / Под. ред. М.П. Мелентьева, Н.А. Стручкова, И.В. Шмарова. Рязань. – 1987. – с. 224.

202Котюк В.О. „Теорія права” Київ.Вентурі.1996 р.с.74

203 Скакун О.Ф. Теория государства и права: Ученик. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. Дел, 2000. – C.242-243.

204Богатирьов І.Г. Кримінально-виконавче право України: Навчальний посібник. – 2-е вид, доп.і перероб. – Д.:Дніпроп, держ.ун-т внут. справ, 2007.-С.12-13.

205Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах. Изд. 2-е, перераб. и доп. Отв. ред. проф. М.Н. Марченко. Том 2. – М.: ИДК «Зерцало-М», 2002.-С.75-76

206 Беляев Н.А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации. - Л.: Издательство Ленинградскою университета, 1986. -С. 30.

207Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах. Изд. 2-е, перераб. и доп. Отв. ред. проф. М.Н. Марченко. Том 2. – М.: ИДК «Зерцало-М», 2002.-С.151-152.

208 Кримінально-виконавче право України. Загальна та особлива частини, Навч. Посібник: За заг. Ред. Доктора юридичних наук, професора О.М. Джужи. - К.: Юринком Інтер, 2002.-С.22.

209Кримінально-виконавче право України: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів/За ред. Проф.. А.Х. Степанюка. – Х.: Право, 2005.-С.9.

210 Смирнов Л.Б. Уголовно-исполнительное право. Курс лекций. СПб., 2002.

211Кримінально-виконавче право України: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів/За ред. Проф.. А.Х. Степанюка. – Х.: Право, 2005.-С.8.

212Смирнов Л.Б. Уголовно-исполнительное право. Курс лекций. СПб., 2002

213Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / Степанюк А.Х., Яковець І.С. За заг. Ред. Степанюка А.Х. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2005.-С.26-27.

214Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / Степанюк А.Х., Яковець І.С. За заг. Ред. Степанюка А.Х. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2005.-С.27.

215 Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. – М.: Юрид. Лит., 1966. – С. 33-34; Алексеев С.С. Проблемы теории права. – Свердловск, 1972. – Т. 1. – С. 153-157.

216Алексеев С.С. Проблемы теории права. – Свердловск, 1973. – Т. 2. – С. 201.

217Закону України «Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 22 січня 1993 року та від 3 березня 1998 р.; Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28 травня 1970 р.; Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків» від 26 вересня 2002 р.; Римський статут міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 р., підписаний від імені України 20 січня 2000 р.; Висновок Конституційного Суду України у справі про Римський статут № 3-6/ 2001 від 11 липня 2001 р.; Інструкція про порядок виконання Європейських конвенцій з питань кримінального судочинства: Затв. наказом МЮ, ГП, СБ, МВС, ДПА, ДДУПВП від 29 червня 1999 р. № 34/5/22/103/512/326/73.

218Общая теория прав человека / Под. ред. Е.А. Лукашевой. М., - Норма. – 1996. – с.28.

219Матузов Н.И. Правовая система и личность. Саратов: Саратовск. ун-т , 1987. – с.45

220Мальцев Г.В. Социальная справедливость и право. – М. Юрид. лит. – 1977. – с.54.

221Общественные организации, право и личность. - М. Юрид. лит. – 1981. – с.142-143.

222Кучинский В.А. Личность, свобода, право. – М. Юрид. лит. – 1978. – с.129.

223Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. – М.: Наука, 1979.- с.188.

224Советское исправительно-трудовое право. Общая часть. – М. Юрид. лит. – 1977. – с.125.

225Наташев А.Е. Правовое положение осужденных // Проблемы исполнения наказания и перевоспитания осужденных. М. – 1984. – с.24.

226Резвицкий И.И. Личность, индивидуальность, общество. – М. – 1984. – с.53.

227Теория государства и права /Под. ред. В.М.Корельского и В.Д.Перевалова. - М.: Инфра – Норма, 1997.-С.507.

228Злочинність в Україні / Статистичний збірник.-Державний комітет статистики України.-К., 2008.-С.79-85.

229Про Державну кримінально-виконавчу службу України: Закон України //Відомості Верховної Ради.— 2005.— № 30.— Ст.409.

230при формулюванні цього терміну були використані положення, що стосуються наукового та нормативно-правового тлумачення щодо терміну “персонал”, застосовано до різних сфер діяльності, в тому числі функціонування органів державної влади, внутрішніх справ

231Конституція України // Відомості Верховної Ради України.— 1996.— № 30.— Ст. 141.

232Кримінально-виконавчий кодекс України. Офіційне видання.— К.: Атіка, 2003.— 75 с.

233Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 року № 3781-XII // Відомості Верховної Ради України.— 1994.— № 11.— Ст.50.

234за аналогією з джер.: Брызгалов В.Н., Коломиец В.Т. Некоторые вопросы организации и управления ИТК.— К.: Наука, 1969. — С. 27.

235Див. напр. Проект общей тюремной инструкции Российской Империи.—СПб, 1915., Лучинский Н.Ф. Основы тюремного дела. — СПб.: издательство журнала “Тюремный вестник”, 1904.

236Познышев С.В. Очерки тюрмоведения. — М.: изд. Снегиревой, 1913. — С. 220.

237Лучинский Н.Ф. Основы тюремного дела. — СПб.: издательство журнала “Тюремный вестник”, 1904. — С. 176.

238Пенитенциарный кодекс УССР. Проэкт НКВД УССР.—Харьков: Изд. НКВД УССР, 1924., Корблитт Л.Я., Миллер Ф. Что должен знать надзор в местах заключения.— М.: изд. НКВД, 1928.

239Державний класифікатор України (класифікатор професій): затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації №57 від 27 липня 1995 року.

240Кримінально-виконавчий кодекс України. Офіційне видання.— К.: Атіка, 2003.— 75 с.

241Про Державну кримінально-виконавчу службу України: Закон України //Відомості Верховної Ради.— 2005.— № 30.— Ст.409.

242Про типові штати та штатні нормативи установ кримінально-виконавчої системи України: затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 28 травня 1999 року №50.

243Наведені статистичні дані отримані переважно з офіційних Інформаційних бюлетенів оперативно-службової та виробничо-господарської діяльність органів і установ виконання покарань (кримінально-виконавчої системи) за період з 1992, а також інших загальнодоступних джерел

244Теорія, законодательство, международные стандарты и отечественная практика XX века: уголовно-исполнительное законодательство // М.И.Детков, А.И.Зубков, В.А.Уткин, С.И.Кузьмин.— М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1997.—С. 357.

245Яблонська Т. За ґратами перебувають понад 170 тисяч осіб // www.obozrevatel.com/news/2006/7/24/125857.htm

246Звіт про чисельність спецконтингенту в установах Департаменту /Ф.1-УВП/ станом на 01.12.2007 року // www.kvs.gov.ua

247www.ombudsman.kiev.ua

248www.kmu.gov.ua

249www.kvs.gov.ua

250www.usemb.kiev.ua

251www.kvs.gov.ua

252Див. докладніше ці положення: Галай А. Концепція пенітенціарної діяльності в Україні: правовий аспект // Захист соціальних прав людини і громадянина в Україні: проблеми юридичного забезпечення: Матеріали науково-практичної конференції. 30 січня 2003 р., м.Київ / За ред. Н.Б.Болотіної.— К.: МП “Леся”, 2003.— С. 148-155.

253Медвєдєв В.С. Проблеми професійної деформації працівників ОВС.— К.: РВВ КІВС, 1998.— С. 90.

254Корблитт Л.Я., Миллер Ф. Что должен знать надзор в местах заключения.— М.: изд. НКВД, 1928.— С. 30.

255Див. напр. Лучинский Н.Ф. Памятка тюремному надзирателю.—Петроград, Изд. Главного тюремного управления, 1915.—135 с.; Познышев С.В. Очерки тюрмоведения. — М.: изд. Снегиревой, 1913. — 263 с.; Принс А. Преступность и репресия .—М., 1898.—179 с.

256Юридична деонтологія/ під ред. Горшеньова В.М. та ін.— Харків: Основа, 1993.—190 с.

257Лихолоб В.Г. Органи внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю (морально-правовий аспект реалізації закону).— К.: Вища школа, 1993.— 220 с.

258Радов Г.О. Доктринальна модель Закону ”Про пенітенціарну систему України” // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. — 1997. — №2. — С. 12-53.

259 Про порядок добору, вивчення, оформлення кандидатів на посади рядового і начальницького складу і проведення спеціальної перевірки осіб, прийнятих на службу (роботу) в кримінально-виконавчу систему: затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 15 травня 2000 року №94.

260 За аналогією з джерелами: Лапка О.Я. Соціально-правовий захист працівників міліції України.— Автореф. дис…к.ю.н. за спеціальністю 12.00.07.— Ірпінь, 2003., Мельник К.Ю. Соціально-правовий захист працівників органів внутрішніх справ. Автореф. дис… к.ю.н. за спеціальністю 12.00.05.— Харків, 2002., Шакірова О.В. Правовий та соціальний захист працівників державної податкової служби в Україні (організаційно-правові аспекти).— Автореф. дис...к.ю.н. за Спеціальністю 12.00.07.— Ірпінь, 2004.

261Лапка О.Я. Соціально-правовий захист працівників міліції України.— Автореф. дис…к.ю.н. за спеціальністю 12.00.07.— Ірпінь, 2003

262пункт 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України зазначає, що на працівників рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюється дія статей 22 і 23 Закону України "Про міліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для працівників органів внутрішніх справ

263Поширюється на окрему групу спеціалістів кримінально-виконавчої системи, які не мають спеціальних звань

264Поширюється на робітників і службовців кримінально-виконавчої системи, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складі і не віднесені до державних службовців. Норми Кодексу законів України про працю щодо інших працівників системи конкретизуються у спеціальному законодавстві, причому корисним було б встановлення норми щодо неприпустимості погіршення положення працівників у нормах спеціального законодавства

265 Про заходи щодо забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 1999 р. № 653

266 Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 1999 р. № 1510; Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. №1294; Про затвердження Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи: Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18 жовтня 2004 р. № 203; Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу: Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 11 листопада 2005 р. № 184

267 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей: постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393; Інструкція про організацію роботи з пенсійного забезпечення осіб начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи та членів їх сімей: Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 1 грудня 2003 №226.

268 Див. напр. статтю 42 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" // Голос України вiд 04.01.2008 - № 1.

269Комплексна програма забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи, службових осіб митних органів та членів їх сімей: затвердженапостановою Кабінету Міністрів України № 2166 від 29 листопада 1999 р.

270 Порядок надання службових жилих приміщень і користування ними особами рядового і начальницького складу та працівниками кримінально-виконавчої системи : затверджений наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 4 від 11 січня 2005р.

271Для категорій, на які дія цього закону поширюється

272Мельник К.Ю. Соціально-правовий захист працівників органів внутрішніх справ. Автореф. дис… к.ю.н. за спеціальністю 12.00.05.— Харків, 2002.

273Згідно статті 124 Конституції України

274Згідно статей 42-43 Закону України “Про Конституційний суд України”

275Гель А.П., Семаков Г.С., Яковец І.С. Кримінально-виконавче право України: Навч.посібник /За ред..проф. А.Х.Степанюка. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 624с.

276Гель А.П., Семаков Г.С., Яковец І.С. Кримінально-виконавче право України: Навч.посібник /За ред..проф. А.Х.Степанюка. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 624с.

277Кримінально-виконавче право України: (Загальна та Особлива частини): Навч.посіб./ О.М. Джужа, С.Я. Фаренюк, В.О. Корчинский та ін.; За заг.ред О.М.Джужи, . – 2-е вид., перероб. та допов. - К.: Юрінком Інтер, 2002. –448 с.

278Джужа О.М., Фаренюк С.Я., Корчинський В.О. та інші. Кримінально-виконавче право України (Загальна та Особлива частини). Навчальний посібник. /За заг. ред. доктора юридичних наук, професора О.М. Джужи. 2-е вид., перероб. та доп. – Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – 437 с., С. 117

279Шумський П.В. Прокуратура України, К., 1998.-с.295.

280Норм В.Т., Бернський Я.О. та ін. Прокурорський нагляд в Україні. Львів. 2002.-с.232.

281 Термин “жорстокі, нелюдські чи принижуючі гідність поводження чи покарання” повинен тлумчитися таким чином, щоб забезпечити, по можливості, найбільш широкий захист проти зловживань фізичного чи психологічного характеру, включаючи тримання затриманого чи ув’язненого в умовах, які позбавляють його, тимчасово чи постійно, будь-якого із його природніх почуттів: зору, слуху, відчуття прострору чи часу

282 Як правило, у науковій, навчальній літературі, яка стосується розкриття системи норм, що регулюють відносини, які виникають при виконанні чи відбуванні позбавлення волі у зарубіжних країнах найчастіше застосовують термін “пенітенціарне законодавство”.

283Див.: Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. – Амстердам – Київ, 1996. – С. 181-215.

284Пионтковский А.А. Тюрьмоведение, его предмет, содержание, задачи и значение. – Одесса, 1892.

285Відомості про розгляд вказаних питань на конгресах Міжнародного союзу криміналістів див.:Бехтерев Г. Институт работных домов в деле борьбы с тунеядством в Западной Европе. – П., 1917. – С. 152-157.

286Постанови Міжнародних конгресів патронату в Антверпені 1890, 1894, 1898, 1905, 1910 р. р. та Парижі 1900 р. див.: Малинин Ф.Н. Роль общества в борьбе с преступностью. Тюремный патронат. – СПб., 1906. – С. 109-132.; Зайцев Л.М. Пятый международный патронатный конгресс в Антверпене. // Журнал уголовного права и процесса. – 1912. - № 1.; Христианович А. Парижский (особый) конгресс патроната. // Тюремный вестник. – 1902. - № 2-4.

287Тальберг Д.Тюремная литература или тюрьмоведение. – М., 1876. – С. 4.

288Дивіться відповідний параграф підручника.

289Від Франції в Америку було відряджено спочатку відомих юристів Токвіля і Бомона (у 1831 р.), а згодом радника королівського суду де-Метца і архітектора Блує; від Прусії - доктора Юліуса (одного із засновників науки – „Тюрмознавства”, що читав публічні лекції з цієї дисципліни у Берліні - 1835 р.); від Великобританії спочатку – Гроффо (інспектора англійських тюрем), а згодом Крауфорда, Росселя (1836 р.) та ін.

290Тут і балі ми використовуємо дані більшості джерел, головним чином російської школи пенітенціарного права, починаючи з І.Я. Фойницького, але Д. Тальберг (Університет Святого Володимира – м. Київ) надає інші дані: перший конгрес - 1845 р. (18 осіб - Франкфурт-на-Майні); другий конгрес – 1846 р. (відповідає за даними конгресу – 1847 р.); третій – 1856 р. (місце проведення не надається), четвертий – 1857 р. (Франкфурт-на-Рейні). Д. Тальберг, там же. - С. 5-6.

291Див:Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть общая. – СПб., 1902. – Т.2. – С. 1186.

292Porowski M. Kamien i chleb. – Warszawa, 1993. – S. 124-125.

293На Брюссельському конгресі від Російської імперії був присутній член комітету по тюремній реформі при МВС камер-юнкер Цеє, див.: Калмиков П.Д. Учебник уголовного права. – СПБ., 1866. – С. 313.

294Тальберг Д. Там же.: С. 6.

295СтручковН.А., Бажанов И.А., Ускова И.Б. Обсуждение пенитенциарных проблем на международном уровне. – Рязань, 1977. – С. 7-8.

296Див там же: Н.С.Таганцев.

297Див.:Тальберг Д. Исторический очерк тюремной реформы и современные системы европейских тюрем. // Тюремный вопрос в современном его состоянии. – К., 1875. – ч. І.

298Люблинский П.И. Итоги международного пенитенциарного конгресса в Вашингтоне. - СПб., 1911. - С. 19.

299Див.: Анненков М.Н. Международный тюремный конгресс и английские тюрьмы. // Вестник Европы. – 1873. - № 2.; Фойницкий И. Письма из-за границы. // Судебный вестник – 1872. - № 11 – 19.

300Загалом 51 пункт із стислим коментарем, див.:Малинин Ф.Н. Постановления шести международных тюремных конгрессов и систематический указатель к ним. – СПб., 1904. – С.11-32.

301 Так, на розгляд першої секції Міжнародних конгресів патронату до 1910 р. виносились питання щодо: забезпечення фізичного, морального, духовного розвитку різних категорій неповнолітніх - морально занедбаних, які жебракують, займаються бродяжництвом, проституцією тощо; відповідальності батьків за виховання дітей; створення системи “correction paternelle” (батьківського виправлення) - як альтернативи застосуванню репресії; захисту дітей-жертв жорстокого поводження і розбещення з боку дорослих; передачі дітей на виховання у прийомні сім’ї; створення системи дитячих судів та розвитку інституту судових попечителів, в обов’язки яких входило здійснення соціального слідства та догляду за неповнолітніми; розвитку мережі випрано-виховних установ, закладів для дітей позбавлених батьківського піклування та здійснення патронажу над вихованцями; патронування осіб з особливими потребами (інвалідів та тяжкохворих); побутового влаштування, професійного навчання та працевлаштування молоді, яка звільнилась з місць позбавлення волі, налагодження зв’язків із сім’єю, відправка їх до постійного місця проживання тощо. Цікаво, але досі частина вказаних проблем в Україні так і залишається не вирішеною, не зважаючи на створення спеціальних Соціальних служб молоді та відповідні законодавчі ініціативи.

302Див.: Мишле З.И. ІІ международный тюремный конгресс в Стокгольме. – СПб., 1878. Цікаво, але частина

303Див.: Фойницкий И. Пенитенциарный конгресс в Риме. // Вестник Европы. – 1886. - № 4.

304Діяльність Міжнародних конгресів антропології додержувалась концепції висунутої італійським вченим Ломбразо і мали на меті: з’ясування причин злочинності за рахунок напрацювання певного емпіричного матеріалу та поєднання на цій ниві зусиль трьох наук: антропології, психології та педагогіки.

305Див.: ІV международный конгресс в Санкт-Петербурге. Труди пенитенциарной комиссии. - СПб., 1890.

306Див.:Фойницкий И. О Парижском пенитенциарном конгрессе. // Журнал Министерства юстиции. – 1896. - № 5.;

307Див.: О международном тюремном конгрессе в Брюсселе. // Тюремный вестник. – 1901. - № 1-3.

308Див.:Люблинский П.И. Седьмой международный пенитенциарный конгресс в Будапеште. – СПб., 1905.

309Див.: Гольденвейзер А. О международном пенитенциарном конгрессе в Вашингтоне. (Из трудов Киевского юридического общества) – К., 1911.

310Див.:Утевський Б. ІX Международный тюремный конгресс.// Право и жизнь. – М., 1926. – Кн. 2-3. – С. 80 - 94.

311В більшості розвинених країн світу цю функцію покладено на службу „Пробації”, що знаходиться у складі різних міністерств, не поєднаних з відомством поліції.

312Дана постанова конгресу знайшла свій подальший розвиток і правове закріплення у „Європейській конвенції про нагляд за умовно засудженими особами або умовно звільненими особами” 1964 р., див.: Права людини і професійні стандарти для працівників пенітенціарної системи в документах міжнародних організацій. – К.: Сфера, 2002. – С. 210-216.

313Див.: „Історія становлення зарубіжних пенітенціарних систем”.

314Див.:Галле Ф. Международный конгресс уголовного права и тюрьмоведения и его политическое и уголовно-политическое значение. // Тюрьмы капиталистических стран. Сборник статей. / Под ред. А.Я. Вишинского. – М., 1937. – С. 234 -245.

315Див.: СтручковН.А., Бажанов О.И., Ускова И.Б. Обсуждение пенитенциарных проблем на международном уровне. – Рязань, 1977. – С. 42-43.

316Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – К.: Сфера, 1999. – С. 265-266.

317Детально, див.: Утевський Б. ІXМеждународный тюремный конгресс.// Право и жизнь. - М., 1926. - Кн. 2-3. - С. 80-94.

318Офіційний сайд ООН, див.:www.un.org./

319Див.: Пятьдесят лет конгрессам ООН по предупреждению преступности и уголовному правосудию: прошлые достижения и будущие перспективы (Доклад Генерального секретаря Конгресса) // Одиннадцатый Конгресс ООН по предупреждению преступности и уголовному правосудию – Бангкок, 18-25 апреля 2005 года. -A/СONF.203/15. – С. 2-3.

320Див.: ООН. Резолюции, принятые Генеральной Ассамблеей с 19 сентября по 15 декабря 1950 года./ Генеральная Ассамблея. Официальные отчеты. Пятая сессия дополнение № 20 (А/1775). – Нью-Йорк. – С. 40-42.

321Стандарти і норми ООН в галузі попередження злочинності і кримінальному правосуддю розміщені на сайді Інформаційної мережі ООН з питань попередження злочинності і правосуддю –www.uncjin.org/Standards/standards.html.

322Див., матеріали під грифом ООН:A/CONF.6/

323 Надалі, доопрацьовані „Мінімальні стандартні правила поводження з в’язнями ООН” було схвалено Економічною і Соціальною Радою в резолюції 663 С (XXIV) від 31 липня 1957 р., 13 травня 1977 р. сфера їх застосування була розширена у відповідності до положень резолюції 2076 (LXII). На майбутнє, „Мінімальні стандартні правила поводження з в’язнями ООН” стали головним прототипом міжнародних стандартів та керівних принципів в галузі відправлення кримінального правосуддя і першим найбільш вдалим проектом реалізованим в рамках ООН.

324Принцип „демілітарізації пенітенціарної служби” для більшості розвинених країн світу втратив свою значущість ще у першій половиніXXст., але досі залишається актуальним для країн пострадянського простору, де служба в установах кримінально-виконавчої системи здебільшого організована за військовим зразком.

325Див., матеріали під грифом ООН:A/CONF.17/

326До складу делегації входили: Х. Сулейманов – голова Юридичної комісії при Раді міністрів Узбецької РСР; Г. Цвирко – начальник відділу в справах неповнолітніх Прокуратури СРСР; Т. Кузнєцов – начальник відділу МВС СРСР; Б. Никифоров – завідувач сектором кримінального права Всесоюзного інституту юридичних наук (д.ю.н.); В. Хаманєв – помічник завідувача договірно-правовим відділом МЗК СРСР; Л. Смирнов – замісник голови Верховного суду СРСР (голова). Білоруська СРСР була представлена прокурором республіки А. Бондарем, а Українська СРСР прокурором Львівської області І. Нетименко, див.: Л.Смирнов. Второй конгресс ООН по предупреждению преступности и обращению с преступниками. – Социалистическая законность. – 1961. – январь. - С. 46.

327Див., матеріали під грифом ООН:A/CONF.26/

328З цього приводу існують різні думки зокрема, один з теоретиків організації А. Етціоні в одній із праць зазначає, що такі організації, як тюрми та військові частини і т.д. не є соціальними системами оскільки інтегруються на основі примусу, власне ж нормативні зв’язки в них виникають між в’язнями (тюремні закони та субкультура), рядовими військовослужбовцями (позастатутні відносини) і т.д., що утворюють свої субсистеми (див.: Энциклопедический социологический словарь. – ИСПИ, РАН, 1995. – С. 319). Проте практика довела, що негативний вплив таких субсистем можна контролювати. І в цьому значну роль відіграє підготовка персоналу пенітенціарних установ та офіцерського складу підрозділів.

329Політичний словник.-К.: Юність, 1985.

330^{Перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, наведений у додатку до Закону України «Про виконавче провадження».}

331Гель А.П., Семаков Г.С., Яковець І.С. Кримінально-виконавче право України: Навч. посібник/ За ред.. проф.. А.Х. Степанюка. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 624с

332Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008 р. №270-УІ.

333Статистичні дані Державного департаменту виконання покарань України.

334Політичний словник.-К.: Юність, 1985.

335Постанова ПВС№ 15 від 28 грудня 1996р. «Про практику направлення військовослужбовців, які вчинили злочини, в дисциплінарний батальйон».

336Бугаєв В.О. Військові злочини і покарання. Дисертація наздобуттянаукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 — кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. Одеська національна юридична академія, Одеса, 2002., С.147.

337Джужа О.М., Фаренюк С.Я., Корчинський В.О. та інші. Кримінально-виконавче право України (Загальна та Особлива частини). Навчальний посібник. /За заг. ред. доктора юридичних наук, професора О.М. Джужи. 2-е вид., перероб. та доп. – Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – 437 с., С.364-365.

338 Бугаєв В.О. Військові злочини і покарання. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 — кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. Одеська національна юридична академія, Одеса, 2002., С.150-151.

339Бугаєв В.О. Військові злочини і покарання. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 — кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. Одеська національна юридична академія, Одеса, 2002., С.152-153.

340 Джужа О.М., Фаренюк С.Я., Корчинський В.О. та інші. Кримінально-виконавче право України (Загальна та Особлива частини). Навчальний посібник. /За заг. ред. доктора юридичних наук, професора О.М. Джужи. 2-е вид., перероб. та доп. – Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – 437 с., С.375-378.

341Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 р. №2713-ІУ. м. Київ (статті: 6,11,18).

342Познышев С.В. Очерки тюрмоведения.-М., 1915.-С.39-40.

343Ременсон А.Л. Теоретические вопросы исполнения лишения свободы и перевоспитания заключенных: Автореферат дис… докт.юрид.наук.-Томск, 1965.-С.14.

344Рожнова В.В. Застосування заходів процесуального примусу, пов’язаних з ізоляцією особи: Автореферат дис. … докт.юрид.наук.-К., 2003.-С.2-3.

345Рожнова В.В. Застосування заходів процесуального примусу, пов’язаних з ізоляцією особи: Автореферат дис. … докт.юрид.наук.-К., 2003.-С.2-3.

346 Див.: Закон України від 30.06.1993р. “Про попереднє ув’язнення” //Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №35. – Ст. 360.

347 Див.: Гуценко К. Ф., Головко Л. В. Филимонов Б. А. Уголовный процесс западных государств. – М., 2001. – С. 245-267.

348 Гом’єн Д. Короткий путівник по Європейській конвенції з прав людини. – Л., 1998. – С.26-27.

349 Див.: Пилипчук П.П. Обрання судом запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в стадії досудового розслідування кримінальної справи // Вісник Верховного Суду України . – 2001. – №6. – С.44-49.

350 Кримінально-виконавче право України (Загальна та особлива частини): Навчальний посібник / За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С.176.

351 Марітчак Т.М. Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту місцевими та апеляційними судами // Вісник Верховного Суду України. – 2002.- №6 (34). – С.37-40.

352 Маляренко В.Т. Про соціальну зумовленість і справедливість покарання // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №3(34). – С.37.

353 Практика дотримання судами строків провадження у кримінальних справах щодо підсудних, які тримаються під вартою // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №6(34). – С.26-36.

354 Див.: Оперативно-службова та виробничо-господарська діяльність органів і установ виконання покарань у 1999 році // Інформаційний бюлетень. – К.: ДДУПВП, 2000. - №4. – С.17.

355 Див.:Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации. – М., 2002.

356Див.: Костюченко О.А. Основи конституційного права України: Конспект лекцій. – К.: МАУП, 1999. – С. 19.

357Рішення Конституційного Суду України від 27.10.1999р. у справі за конституційним поданням МВС України щодо офіційного тлумачення положень ч. 3 ст. 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканість) // Юридичний Вісник України. – 1999. - №47. – С. 7-11.

358Закон України від 04.02.1994р. „Про правовий статус іноземців”// Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №23. – Ст. 49.

359Дубинський А.Я. Исполнение процессуальных решений следователя. Правовые и организационные проблемы. – К., 1984. – С. 141-148.

360Див.: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995р. №10 „Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві” //Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2-ге вид., змін. і доп.). – К.: Видавничий дім „Скіф”, 2007. – С. 191-200.

361Див.: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. №9 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” // Практика розгляду судами кримінальних справ: Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України. – К.: Атіка, 2004.- С. 215 – 216.

362Див.: Права человека и предварительное заключение: Сборник международных стандартов, касающихся предварительного заключения. – Харьков: «Консум», 1997. – С.14

363Див.: Практика розгляду судами кримінальних справ: Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України. – К.: „Атіка”, 2004. – С. 236.

364Див.: Європейські в’язничні правила: Рекомендація №R(87) Комітету Міністрів Ради Європи від 12.02.1997р. // Оцінка, шляхи подальшого реформування в’язничної системи України. – К., 1999. – С. 189.

365Див.: Аналіз роботи судів загальної юрисдикції в 2002р. за даними судової статистики // Вісник Верховного Суду України. – 2003. - №3 (37). – С. 45.

366Див.: Практика дотримання судами строків провадження у кримінальних справах щодо підсудних, які тримаються під вартою // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №6 (34). – С. 26-36.

367Див.: Марітчак Т.М. Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту місцевими та апеляційними судами // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №6 (34).- С. 37-40.

368Див.: Конвенція про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950р. // Оцінка, шляхи подальшого реформування в’язничної системи. – К., 1999. – С. 117-132.

369Див.: Права человека и предварительное заключение: Сборник международных стандартов, касающихся предварительного заключения. – Харьков:”Консум”, 1997. – С. 23.

370Див.: Пєтков В.П. Пенітенціарне законодавство і його реформування: Навчальний посібник. – Запоріжжя, 1997. – С. 228-229.

371Афанасьєв В.Г. Научное управление обществом / Опыт системного исследования. М.Политиздат.-1968.-51с.

372Мінімальні стандартні правила поводження з в”язнями //Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій Укрвїнсько-Американське бюро захисту прав людини. Амстердам –Київ.1996.с.52

373Вимоги цього закону застосовуються і у випадку, коли на момент вчинення злочину особа не досягла повноліття але на день винесення вироку особа стала повнолітньою.

Це сприяє і виправленню і ресоціалізації неповнолітніх, адже проведене анкетування свідчить, що переважній більшості — 71% співробітників виховних колоній легше працювати з тими неповнолітніми, які є вихідцями регіону, де знаходиться виховна колонія. 15% персоналу колоній вказує, що не має значення з якого регіону неповнолітні, 4 % співробітників переконані, що легше працювати із неповнолітніми з півночі України, 7% — із центрального регіону, і 1% — респондентів вказують, що легше працювати із дітьми із сільської місцевості. Лише 2% працівників виховних колоній вказують, що конкретна ситуація впливає на відносини із неповнолітніми.

374 На цей час у чинному законодавстві кримінальна міліція у справах неповнолітніх має назву кримінальна міліція у справах дітей, однак її діяльність ще регулюється підзаконним нормативно-правовим актом Положенням про кримінальну міліцію у справах неповнолітніх”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 1995 р. № 502.

375Див.: Закон України від 01.03.2000 р. „Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №17. – Ст. 123.

376Див.: Радов Г. Пенітенціарна ідея: Думки на тему. – К.: Сфера, 2002. – С. 82.

377Див.: Там само. – С.26.

378Див.: Андрусяк Т.Г. Історія політичних та правових вчень: Навчальний посібник. – Львів.: Видавничий центр ЛНУ ім.. Івана Франка, 2001. – С.12.

379Див.: Святе письмо Старого і Нового завіту /В перекладі П.О. Куліша та ін. – США :Fshcville, 1991. – С.11.

380Див.: Радов Г. Пенітенціарна ідея: Думки на тему. – К.: „Леся”, 1997. – С.51.

381Див.: Там само. – С. 162.

382Див.: Там само. – С. 62.

383Див.: Там само. – С. 80.

384Хрестоматія з історії пенітенціарної системи України / Упор. Г.О. Радов, І.І. Резник. – К., 1998. – Т.І. – С. 78.

385Див.: Там само. – С. 41.

386Див.: Чубинський М. П. Курс уголовной политики. – СПб., 1911. – С. 52.

387Див.: Даньшин І. Зелінський А. Кримінальна політика: За і проти // Право України. – 1992.- №2. – С. 30. Фріс П. Л. Кримінально-правова політика України: Автореф... дисю докт. юрид. наук /12.00.08. – К., 2006. – 36 с.

388Див.: Ходжикисон П. Высшая мера наказания: уважения прав жертв преступлений // Пожизненное заключение. Международные стандарти и практика в Украине и за рубежом / А.П. Букалов. – Донецьк, 2001. – С.11.

389Хрестоматія з історії держави і права України: Навчальний посібник / За ред. В.Д. Гончаренко, А.Й. Рогожина, О.Д. Святоцького. – К.: Інюре, 1997. – Т.1. – С.30.

390Панченко В. Князь Володимир Великий // Чумацький шлях. – 1990. - №1. – С. 16.

391Див.: Хрестоматія давньої української літератури (доба феодалізму) / Упор. О.І. Білецький. – К., 1952. – С68.

392Див.: Історія держави і права України: Підручник/ За заг. ред. В.Я. Тація, А.Й.Рогоженка. – К., 2000. – Т.1. – С.198.

393Див.: Там само. – С. 200.

394Див.: Хрестоматія з історії держави і права України: Навчальний посібник./ За ред. Д.Г. Гончаренко та ін. – К., 1997. – Т.1. – С. 205.

395Див.: Фойницкий И.Я. Учение о наказании. – М., 2000. – С. 80.

396Див.: Драгоманівський збірник «Вільна спілка» та сучасний україниський конституціоналізм / За ред. Т.Г. Андрусяк. – Львів, 1996. – С.116.

397Див.: Хрестоматія з історії держави і права України: Навчальний посібник./ За ред. Д.Г. Гончаренко та ін. – К., 1997. – Т.2. – С. 53.

398Див.: Там само. – С. 549.

399Див.: Там само. – С. 563.

400Див.: Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Под общ. ред. В.И. Зайдучика. – К., 1969. – С. 151 – 272.

401Див.: Права і професійні стандарти для працівників пенітенціарної системи в документах міжнародних організацій. – К., 2002. – С.160.

402Гройсман Д.Смертна кара як феномен політичного лицемірства // День. – 1999. - №10. – С. 15.

403Конституція України: Офіційний текст. Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: Навчальний посібник / Упор М.І. Хавронюк. – К., 1999. – С.79.

404Див.: Бойко В. Стан здійснення в Україні правосуддя в 1998 році та завдання з удосконалення організації роботи судів // Закон і обов’язок. – 1999.- №4. – С2.

405Див.: Загородня Д.Festinacente(Поспішай повільно) або смертна кара чи довічне ув’язнення // Час. - №3. – С.5.

406Див.: Гройсман Д.Смертна кара як феномен політичного лицемірства // День. – 1999. – №10. – С.15.

407Див.: Конституція України: Офіційний текст. Коментар законодавства України про права і свободи громадянина: Навчальний посібник / Упор. М.І. Хавронюк. – К., 1999. – С. 79.

408Див.: Гросман Д. Смертна кара як феномен політичного лицемірства // День. – 1999.- №10. – С15.

409Див.: Рішення Конституційного Суду України від 29.12.1999.

410Див.: Шульга І. Вбивство в законі або смертна кара як вершина духовного занепаду народу // Вітчизна. – 2000. - №1. – С.144.

411Положення про порядок здійснення помилування: Затверджено Указом Президента України від 19.04.2005 р. № 1118/2005 //Офіційний вісник України. – 2005. – № 29. – Ст.1705.

412Кримінально-виконавчий кодекс України.-Ст.50.