Розділ 15. Правове регулювання покарань повязаних з проходженням військової та державної служби

15.1. Виконання покарання у виді позбавлення службових обмежень для військовослужбовців

15.2. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу

15.3 Загальна характеристика призначення та виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні

15.4. Порядок виконання та умови відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні

15.1. Виконання покарання у виді позбавлення службових обмежень для військовослужбовців

Службове обмеження для військовослужбовців є новим видом основного покарання, характерними ознаками є:

- майновий характер застосування примусових заходів, що проявляється у відрахуванні в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду від десяти до двадцяти відсотків із суми грошового забезпечення засудженого (ч.2 ст.58 КК України);

- неможливість підвищення засуджених осіб за посадою, у військовому званні, за такого строку покарання не зараховано.

Службові обмеження для військовослужбовців можуть призначатися судом як у випадках, коли воно вказане в санкції норми Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, так і у випадках, коли суд, враховуючи обставини справ та особу засудженого дійде висновку про можливість застосування до нього цього покарання замість обмеження волі, чи позбавлення волі на строк не більше двох років (ч.1 ст.58 КК). Це покарання може застосуватися також при призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), а також при звільненні від покарання на підставі закону України про амністію або акту про помилування (ст. 85 КК) та заміні невідбутої частини покарання більш м’яким (ст.ст. 82, 83 КК). Службове обмеження для військовослужбовців застосовується на строк від шести місяців до двох років.

В юридичній літературі висловлюється думка про те, що службові обмеження є своєрідним видом виправних робіт для військовослужбовців. Разом з тим, необхідно звернути увагу на те, що службові обмеження слід розглядати як самостійний спеціальний вид покарання, який застосовується лише до військовослужбовців (крім тих хто проходить строкову службу) і відбуваються засудженими за місцем його військової служби.

До військовослужбовців відносяться особи, які проходять військову службу у Збройних Силах України та інших військових формуваннях України. Військову службу необхідно розглядати як державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних для неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаній із захистом Вітчизни. До видів військової служби відносяться: а) строкова військова служба; б) військова служба за контрактом солдат і матросів, сержантів і старшин; в) військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів; г) військова служба (навчання) за контрактом курсантів, слухачів (вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, що мають кафедри (факультети, відділення, інститути) військової підготовки за програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу; д) військова служба за контрактом осіб офіцерського складу за призовом; е) кадрова військова служба осіб офіцерського складу, зарахованих до збройних сил та інших військових формувань до введення військової служби за контрактом.

Під військовим формуванням розуміється сукупність військових об’єднань, з’єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, національних інтересів, недоторканості у випадку озброєної агресії, або загрози нападу шляхом безпосереднього ведення військових дій.

Крім Збройних Сил до військових формувань відносяться Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, внутрішні війська МВС України та інші військові формування, створені у відповідності із законами України.

Загальні положення Порядку і умов виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців визначені у ст. 47 КВК України.

Більш детальний порядок виконання цього покарання регламентується спеціальними нормативними актами, які визначають права і обов’язки для військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань України, з обмеженнями, передбаченими КВК України. До таких основних нормативних актів можна віднести: Положення «Про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовцями», яке затверджено Указом Президента України від 7 листопада 2001 року №1053/2000, із змінами та доповненнями, які внесені відповідно до Указів Президента України від 25 квітня 2002 року №381/2002 «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України», та Указу Президента України від 17 травня 2002 року №469/2002 «Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України».

Відповідно до цих нормативних актів, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом і до яких судом призначено кримінальне покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, продовжують проходити військову службу за встановленим порядком. Призначення цього покарання не є підставою для звільнення військовослужбовців зі служби або пониження їх в посаді.

З метою виконання цього покарання відповідно до ст. 47 КВК України суд, який виніс вирок про службове обмеження для військовослужбовця, після набуття ним законної сили надсилає копію цього вироку командиру військової частини або начальнику того органу, де проходить службу засуджений військовослужбовець. Після одержання копії вироку, командир військової частини видає відповідний наказ, у якому зазначається розмір відрахувань в доход держави з грошового утримання засудженого військовослужбовця, строк, протягом якого він не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а також який строк не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання. Наказ оголошується по військовій частині і доводиться до відома засудженого військовослужбовця. Про прийняття вироку до виконання командир військової частини протягом трьох днів сповіщає суд, який постановив вирок.

Як і кожне інше кримінальне покарання, службове обмеження для військовослужбовців встановлюють певні правообмеження для засуджених. Характер цих правообмежень чітко визначений ч.2 ст.47 КВК України. Виходячи зі змісту цієї статті однією з важливих функцій командира військової частини чи його заступника є контроль за своєчасне відрахування із грошового утримання відсотку в дохід держави, який встановлений вироком суду. Важливим моментом при цьому є те, що відрахування здійснюється з усієї суми грошового забезпечення засудженого, включаючи всі види грошових премій та виплат, крім тих, що носять характер винагороди, без виключення з цієї суми податків та інших відрахувань.

Законом не передбачено порядку обчислення строку відбування покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців, тому строк починає обчислюватись від дня, коли з суду військова частина тримала копію вироку. На практиці може скластися ситуація, коли на момент отримання рішення суду засуджений перебуває у черговій відпустці. Тоді початком відбування покарання є перший день його виходу на службу після повернення з відпустки.

Разом з тим, на нашу думку, в Законі слід передбачити загальні правила щодо порядку обчислення троку відбування цього виду покарання. Відповідно до яких строк для засуджених військовослужбовців повинен обчислюватися місяцями і днями, під час яких вони знаходилися на службі та з їх грошового забезпечення проводилися відрахування.

Суттєвими правообмеженнями службових обмежень для військовослужбовців також є визначення командиром військової частини строку, протягом якого він не може бути підвищений за посадою у військовому званні та визначення строку, який не буде зарахований йому у вислугу років для присвоєння чергового військового звання.

Порядок призначення на посади та переміщення по службі визначений у Положенні про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України.

Разом з тим, слід мати на увазі, що ст. 58 КК та ст. 47 КВК України встановлює обмеження впродовж відбування покарання не набудь-яке переміщення по службі, а тільки переміщення на вищу посаду. Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатним розписом передбачено вище військове звання, а за умови рівних військових звань – більший посадовий оклад. У разі, коли штатом передбачено два військових звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище військове звання або вищий посадовий оклад.

На рівну або нижчу посаду засуджений військовослужбовець під час відбування покарання у виді службових обмежень може переводитись на загальних засадах.

Відповідно до Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України чергові військові звання молодшого і старшого офіцерського складу присвоюються послідовно за наявності позитивної характеристики та відповідності чергових звань військовим званням, передбаченим штатними посадами, які вони займають, після закінчення встановленого строку вислуги у попередніх військових званнях. Відповідно до цього положення встановлюються такі строки вислуги у військовому званні: молодшого лейтенанта, лейтенанта – 2 роки; старшого лейтенанта, капітана – 3 роки; майора (капітана 3 рангу) – 4 роки; підполковника (капітана 2 рангу) – 5 років. Строк вислуги у військових званнях полковника (капітану 1 рангу) і вище не встановлюється.

У разі засудження військовослужбовця до покарання у виді службових обмежень, навіть за умов наявності зазначеної вище вислуги років, чергове військове звання в межах строку відбування покарання йому не присвоюється.

Засуджені військовослужбовці, які довели своє виправлення, усвідомили провину за вчинений злочин, приймали активну участь у загальних планових заходах, що здійснюються у військових підрозділах можуть бути звільнені від відбування покарання у такому порядку:

1. так, відповідно до ч.3 ст.154 КВК України командир військової частини або інший начальник, який видав наказ про виконання вироку, зобов’язаний після відбуття засудженим частини строку покарання визначеної в ст. 81 КК України в місячний термін розглянути клопотання щодо можливості представлення матеріалів до суду про застосування до нього умовно-дострокового звільнення;

2. у порядку звільнення із застосуванням амністії чи помилування (ст.ст. 85-87 КК України);

3. засуджені, які відбувають покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців і визнані військово-лікарняною комісією непридатними за станом здоров’я до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби в мирний час, звільняються судом від покарання за поданням командира військової частини або іншого начальника і висновком військо-лікарняної комісії.

За три дні до закінчення встановленого вироком суду строку службового обмеження для військовослужбовця командир військової частини або інший начальник видає наказ про припинення його виконання з визначенням дати припинення, з якої всі передбачені законом обмеження скасовуються.

Особи, які відбули покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, визначаються такими, що не мають судимості (п.4 ст.89 КК).