logo search
украинское деловое общение

ЬІвага! Культура мовлення! Як висловити здивування

О! Невже?

Це не так?

Не може бути?

Та невже?

Уявіть собі тільки!

Хто б міг подумати?

Я не можу повірити цьому. Як дивно!

Як Ви мене здивували! Подумати тільки!

Запам'ятайте відповідники стійких виразів!

зробйти зауваження на вимогу

на думку керівництва попередній розгляд надати можлйвість подати довідку припинити листування поставить на вид по требованию по усмотрению начальства предварйтельное рассмотрение предоставить возможность представить справку прекратйть перепйск

удебати по доповіді вдаватися до суворих заходів прения по докладу прибегать к суровьім мерам

притягати до відповідальності привлекать к ответственности

залучати до роботи просити до столу придатний (до чого) за життй

закликати до порядку отямитися; опритомніти вйрішити

дійтй згоди, порозумітися переконатися брати до уваги сприймати як жарт вжйти рішучих заходів розпочати обговорення привлекать к работе приглашать к столу пригодньїй (к чему) при жйзни призьівать к порядку прийти в себя прийтй к решению прийтй к согласию прийтй к убеждению принимать во внимание принимать в шутку принять решйтельньїе мерьі приступйть к обсуждени

ю

Запам'ятайте!

Згідно з рішенням — відповідно до рішення Для передання значення відповідності синтаксичними засо­бами в сучасній українській літературній мові є дві нормативні прийменниково-відмінкові форми: згідно з + орудний відмінок імен­ників, відповідно до + родовий відмінок іменників.

§ 29. Звіт

Звіт — це письмове повідомлення про виконання якоїсь роботи. Звіти бувають статистичні (цифрові) й текстові. Статис­тичні звіти пишуться на спеціальних, виготовлених друкарським способом бланках, текстові — на звичайному папері. Матеріал звіту охоплює точно визначений період часу.

Схема звіту така:

  1. у заголовку, крім слова Звіт, подаються відомості про те, яка організація чи установа звітує, за який період, за який вид роботи;

  2. у вступній частині вказується коло завдань, які було по­ставлено перед організацією чи установою за звітний період;

  3. наступна частина звіту має містити точний опис виконаної роботи із зазначенням позитивних і негативних, прикладів;

Інформаційні док\’менти 311

  1. у звіті мають бути висновки, пропозиції, перспективи на майбутнє;

  2. підпис відповідальної особи установи чи організації або службової особи, яка писала звіт;

  3. дата складання звіту;

  4. печатка установи (якщо це потрібно).

Звіт має характеризуватися чіткістю побудови, логічною по­слідовністю викладу матеріалу й містити вичерпні відповіді на всі запитання схеми, а також узагальнення і висновки.

Якщо звіт дуже великий за обсягом, частини його матимуть заголовки, які повинні бути короткими й відповідати змістові.

Звіт допомагає вивчити, перевірити й узагальнити чиюсь ро­боту, знайти в ній позитивне та негативне, зробити висновки, на­мітити перспективи.

Зразок звіту:

Звіт

про педагогічну практику з 10.02.99 по 22.03.99 студентки філологічного факультету Доценко І. П.

Педагогічну практику проходила у 115-й школі м. Києва. У школі було створено всі умови для проходження практики. Всі вчителі української мови й літератури мають великий стаж ро­боти, високу фахову й методичну підготовку. Шкільні кабінети української мови й літератури достатньо обладнані технічними засобами навчання, забезпечені наочними посібниками, науковою, навчальною та методичною літературою. Протягом усього пе­ребування в школі я мала змогу отримувати консультації як від учителів-предметників і класних керівників, так і від адміністрації школи.

Під час практики провела 12 контрольних уроків і 5 уроків, які спеціально не оцінювались. Усі уроки були обговорені з учителем і методистом. Практика у школі допомогла виробити багато прак­тичних умінь і навичок. Я навчилася:

  1. проводити уроки різних типів з української мови й літе­ратури;

  2. перевіряти різні види письмових робіт, оцінювати та ана­лізувати їх;

  3. планувати роботу з розвитку мовлення;

  4. працювати над наочністю у класі, виготовляти дидактич­ний матеріал для уроків;

  5. організовувати позакласну роботу з української мови та літератури;

  6. проводити класні години.

Під час проведення уроків як із мови, так і з літератури з подання нового матеріалу, в його закріпленні особливих труднощів не було. Складніше проводити уроки аналізу контрольних робіт чи диктанту, а також уроки з розвитку мовлення.

За час педагогічної практики проводила позакласну роботу зі спеціальності: лінгвістичну вікторину, тиждень української мови. До шевченківських свят «В сім’ї вольній, новій...» випустила з уч­нями стіннівку.

Які ж труднощі були під час практики?

  1. Не завжди могла підвести учнів до сприйняття наочності та організувати роботу з нею. Найчастіше наочність виконувала лише ілюстративну функцію, а не була важливим органічніш еле­ментом уроку.

  2. Важко встановлювати зв ’язок уже вивченого учнями ма­теріалу з тим, що вивчається, а також показувати перспективу практичного його використання.

  3. Не завжди вдало могла визначити виховну мету уроку, хоча протягом уроку її забезпечувала.

  4. Не завжди враховувала психічний і фізичний стан дітей на уроці й намагалася утримувати увагу зауваженнями до класу.

Висновки:

  1. Педагогічна практика поглибила, закріпила знання з фахових і психолого-педагогічних дисциплін, здобуті в інституті, та дала змогу застосувати їх на практиці.

  2. Виробили вміння проводити різні типи уроків, застосову­вати різні методи й форми роботи, які активізують пізнавальну діяльність учнів.

  3. Закріпила впевненість у правильності вибору професії й фа­ху, викликала прагнення вивчати спеціальні та психолого-педа- гогічні дисципліни у вузі, вдосконалювати свої педагогічні здіб­ності, розширювати свою ерудицію.

  4. Дала змогу відповідно до знань з педагогіки, психології й фізіології проводити навчально-виховну роботу з дітьми серед­нього шкільного віку.

Інформаційні документи 313

  1. Показала функції класного керівника й дала змогу випро­бувати себе в них.

  2. Дала змогу протягом шести тижнів спостерігати за на­вчально-виховною роботою в школі, аналізувати її й робити вис­новки.

22.03.99 (підпис)