logo
украинское деловое общение

§ 35. Розділові знаки при словах-реченнях

Слова-речення або нечленовані речення (стверджувальні слова так, ага, авжеж, еге, атож, добре, гаразд; заперечне ні; питальні хіба, а що, невже та ін.) в усній мові виділяються паузами, а на письмі — комами, знаками оклику, питання або (в середині ре­чення) тире і можуть виражатися частками, вигуками й модальними словами.

Інформаційні документи 327

  1. Якщо слова-речення вимовляються без підсилення та запи­тати, то після них ставиться крапка: Вона про мене забула? — Ні. (Укр.); Він має право се сказати?— Так. (Укр.).

Якщо слова-речення поширюються двоскладним або одно­складним реченням, яке уточнює чи поширює ствердження або заперечення, то воно відокремлюється комою: Ні, не прокинулася, спить, а Бог хоч бачить, та мовчить, гріхам великим потурає (Шевч.); Так, не про мене гра і карнавал, і не мені шукати в серці броду! (Йов.).

  1. Якщо стверджувальні та заперечні речення вимовляються з підсиленою інтонацією, то після них ставиться знак оклику, а якщо з питальною — то знак питання: Так! Я зухвала й рвійна, як ріка, що повінь їй закон і суд єдиний (Йов.); А що? Попавсь? От тобі й на! (Гл.).

  2. У середині слова-речення виділяються з обох боків комами або, якщо при них є знак оклику, тирс: «Твою не потолочу землю, ні, отче, — коротко відповів Володимир. •—Але любові і поваги до тебе не матиму!» (Мал.); Не скоро прилетить — ні! — шаблями поганих підрізано йому крильця! (Мал.).

Частки, що стоять перед словами-реченнями, комами не від­окремлюються: Ще ні. Одваги тут не досить (Укр ); Ну ні! Хіба князь не знає? (Мал.).

Слова-речення слід відрізняти від однозвучних прислівни­ків, які є членами речення й тому розділовими знаками від інших членів речення не відокремлюються. ГІор.: Добре було чути вночі (Тесл.); Добре, буду з охотою вам допомагати (Тют.).

Вправа 146. Напишіть оголошення про роботу гуртка, який ви відвідуєте.

Вправа 147. Напишіть оголошення про новорічний вечір.

Вправа 148. Відредагуйте подане нижче оголошення, допишіть потрібні реквізити.

Оголошення

В актовому залі відбудеться тематичний вечір «...».

У програмі вечора:

  1. Урочиста частина.

Святковий концерт.Вправа 149. Перепишіть, вставляючи пропущені сполучні голосні. Усно обгрунтуйте їх вибір.

Дев'яносторіччя, ЖИТТ..ПИС, грошолюбство, ТЄПЛ..ВОЗ, ово­чесховище, самовчитель, атом..хід, кров..обіг, леж..бок, сорок..пуд, хімі..терапія, яйц..провід, кост..прав, дв..владдя, вантаж..потік, бу­релом, боєздатність, кон..в’язь, пран..здатність, земл..трус, кра..знавство, свин..пас, жигт..здатність, різцетримач, шер- ст..прядильня.

Вправа 150. Запишіть подані іменники разом або через дефіс. Поясніть їх правопис.

Лісо/смуга, гучно/мовець, дизель/електрохід, п’ятдесяти/річчя, зірви/голова, генерал/майор, електро/двигун, місяце/хід, магазин/ салон, льон/довгунець, контр/наступ, кіно/репортаж, телефон/ав­томат, танц/майданчик, експерт/бухгалтер, блок/система, життє/ радісність, секундо/мір, радіо/комітет, зоре/носець, сто/річчя, авто/ кран, вакуум/апарат, штабс/капітан, екс/міністр, міськ/рада, лісо/ степ, тепло/воз, ново/будова, стоп/кадр, шлако/блок, проф/спілка.

Вправа 151. Залишіть слова разом або через дефіс, поясніть їх правопис.

Пів/року, пів/Львова, пів/олівця, пів/місяця, пів/яблука, пів/ Харкова, пів/Європи, пів/апельсина, пів/оберта, пів/Азії, пів/ящика, пів/життя, напів/провідник, пів/аркуша, пів/Москви, пів/сотні, пів/ озера.

Вправа 152. Перепишіть, розкривши дужки; де потрібно, поставте дефіс.

  1. Поет — не той, що без кінця співа про руту(м’яту). Поет — що рухає серця на помсту і розплату (Піде.). 2. (Пів)Європи про­йдено, скільки пережито (Піде.). 3. По долині, по роздоллі, із степу (перекоти)поле рудим ягняточком біжить (Шевч). 4. Над дні­провськими кручами, звідки відкривається велична панорама без­крайніх просторів, гребля (електро)станції, будинки селища (гід­робудівників та енергетиків, линуть звідти пісні (З газ.). 5. Серп­невих пожарів полум’яне вітрило (пів)неба зап’яло, (пів)України вкрило (Мал.). 6. Пахне хлібом і землею вогкий (вітер) сріблокрил (Рил.). 7. Гуркочуть там (електро)вози, де (коно)гона свист затих (Сос.). 8. Навесні й восени, під час масових міграцій птахів, час­тина мешканців залишає стави й відлітає з (Асканії)Нової (3 газ.).

Інформаційні документи 329

  1. А вже на схилі (гори)цвіт, (сон)трава поросла (Горд.). 10. Сотні

і тисячі облич солдатів зберегли для нас (фото)кореспонденти (З

газ.).

Вправа 153. Перепишіть речення; поставте пропущені розділові знаки, поясніть їх.

  1. Я не такий О ні В змаганні я свого права не зречусь або хоч помстою уп’юсь Ні ні! (Д.-Хм.). 2. Що ж хай надходить мене на­віть радує душного літа кінець про весни тільки нехай не нагадує дощик дрібненький холодний вітрець! (Укр.). 3. Так думав Тимко посмоктуючи самокрутку і пускаючи мимо плечей густий димок Жить на світі також не солодко все на життя надієшся а недоля по серцю б’є (Тют.). 4. Еге і до неба ближче стаєш почуття такі іноді та й не доказала почервоніла кахикнула у хаті у неї саме сварка зчинилася (Тесл). 5. А так ми вільні ми ну добре конокради не­грамотні нехай розбещені напів. Зате нема у нас відступництва і зради. 6. А що і я спочину на хвилинку сама собі запалю ялинку ліхтарики нехай замерехтять сніжиночки нехай собі летять (Кост.).

  1. Ні мій учителю і друже про мене все це не байдуже життя з його скаженим шалом з погонею за ідеалом з його стражданням і бо­лінням і не вгамованим сумлінням життя се дві противні сили що між собою в бій вступили (Вор). 8. Ні далі далі від катів тут страш­но дихати і жити. Туди гуди де б я зумів розбитим серцем від­почити. 9. Ні цс не роки боротьби змагання пориву горіння... Це роки людської ганьби цс роки людського падіння (Олесь).

Вправа 154. Перекладіть українською мовою.

  1. Нет, позвольте мне не послушаться вашего совета: я цельїй месяц жил здесь только затем, чтобьі дождаться случая видеть дело,

Как всякий художник, я честолюбив и желаю иметь последователей

  1. «Что же, — вполголоса договорил мужчина, — он попал на каторгу» (Из произв. А. Грина)

Вправа 155. Складіть речення з поданими словами. Запам’ятайте їх зна­чення.

Реклама — афіша, повідомляти — сповіщати, наголосити — підкреслити.

Довідка: реклама — цс процес популяризації товарів, послуг, а також оголошення, плакати, що використовують як засіб привернення уваги глядачів; афіша — оформлене певним чином оголошення про лекцію, виставу, концерт; повідомляти — найчастіше використовується у діловій мові (повідомляємо про зарахування); сповіщати — має дещо емоційне забарвлення (сповіщати про візит, про прибуття високопоставлених гостей); наголосити і підкреслити — дієслова рівноправні (доповідач наголосив, підкреслив). В усному мовленні бажано вживати підкреслив, якщо треба зосередити увагу на чомусь конкретному.