Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке список і перелік? Яка між ними різниця?

2. Які реквізити містить список?

3. Напишіть список студентів, які отримують Шевченківську, підвищену та звичайну стипендію.

4. Які прислівники пишуться разом?

5. Які прислівники пишуться через дефіс?

6. Які речення називаються складносурядними?

7. Які розділові знаки ставляться між частинами складно­сурядного речення?

8. Коли ставиться кома?

9. Коли кома не ставиться?

10. Коли ставиться тире?

11. Коли ставиться крапка з комою?

12. Запишіть тексти піддиктовку. Звірте написане з надрукованим, виправте помилки й поясніть їх.

І. З уст народу

Давним-давно в Чигирині від сивої, спрацьованої за довге жит­тя бабусі я почув зворушливу легенду. Бабуся сиділа на ослоні в своїй тісненькій хатині, а довкола неї, по стінах, барвисто цвіли рушники, вишиті її сухими, жилавими руками. Її тихий голос дзве­нів чисто-чисто, ніби Холодоярський струмок:

• Жила в нашому містечку дівчина-красуня. На диво струнка, чорноброва, з тугою косою за плечима, знала безліч старовинних пісень і співала їх так, що навіть людина, яка й мови української не знала, — танула серцем, ронила сльозу, бо вчувала у тих ме­лодіях, звичайнісеньких буденних словах — красу душі народної. Звали ту дівчину Оленою, і мала вона от-от повінчатися із своїм нареченим. Палко і вірно вони кохали одне одного. На жаль, за­ступили світ чорні хмари війни... Ганьбили й топтали дощенту землю нашу злі воріженьки. Провела на світанку Олена свого лю­бого на фронт, провела й стала чекати день за днем. І тільки тоді, як визволила Червона Армія до кінця наш край Чигиринський з-під фашистських чобіт, тільки тоді приніс листоноша жаданий трикутник. Але не від Тихона, ні... Друзі його писали, що лежить її суджений у далекому лазареті, смертельно поранений і без кінця- краю марить її ім’ям... Називає адресу, кличе Олену, просить при­везти води з джерела, що на Замковій горі, благає уві сні долю, аби Оленчин голос почути, народною піснею з уст її душу втолити...

Рано-вранці зібралася дівчина і подалася до щастя свого аж на Урал. Відшукала, до спопелілих вуст припала, джерельною водою напувала і тихо співала улюблену Тихонову пісню, яку він най­більше поривався слухати ввечері під вербами біля Тасмина:

Ой у лузі, та ще й при березі Червона калина...

І побачила Олена, як з тим її співом, її тихим сердечним го­лосом все ясніше розплющувалися карі очі коханого, а на його блідому, вкрай змарнілому обличчі — тепло світилася усмішка... Дні й ночі просиджувала біля нього.

А коли забирала додому немічного каліку без рук і правої ноги, лікар-хірург відкликав Олену і сказав наодинці: «Не ми, а ваша лю­бов, ваші пісні народні врятували солдата від смерті» (С. Носань).

2. Життя квітів починається з пролісків. Пролісок — квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрювату сніго-льодову скоринку, прогріваючи собі тіс­неньку і скромну проталину, пнеться цупкий паросток, схожий на цибульку. Сьогодні це біло-зеленаво-жовтуватий хвостик, а завтра це біло-зелена гостриця, післязавтра це вже довгий зелений лис­ток з тоненькою стрілкою всередині. Ще за день брунька на кінці стрілочки розквітає враз твердою білою пащицею — і квітів ви­зорює так густо, що земля знову стає біла і зимна від рясного холодного цвіту.

І негайно ж заквітовує ряст. Це вже весна. Квіти рясту фіалко­ві — теплі й сонячні. І хоча тіло квітки ще тверде, напружене, готове до опертя холоду й негоді — проте дух її вже ніжний, теп­лий, весняний. Вона вже пахне.

Потім з’являється жовтий козелець. Це вже повна весна. Квіт­ка гаряча, як сонце. Вона м’яка і ніжна. Дух від неї іде сильний, але це вже аромат. 1 росте козелець вже не з чорної землі. Довкола вже не тільки торішнє пріле листя, а й зелена трава. Над козельцем вже схиляється зелена брость і молода парость.

І тоді рясно вибухає фіалковий цвіт. Густим килимом вкри­вають теплу землю фіалки. Вони пахнуть ніжно, радісно і хвилю­юче. Випростує свої м’які волохаті пелюстки тихий сон. Стрімко зводяться легкі тремтливі дзвіночки. Все затоплює, все захоплює, все укриває войовничий, невідступний, швидкий барвінок. Над­ходить літо (За Ю. Смоличем).Уваго! Культура мовлення

Запам’ятайте значення термінів

Матрйкул — офіційний список певних осіб.

Мета — угода, що передбачає поділ витрат і ризик навпіл.

Метрика — свідоцтво про народження.

Монополія — виняткове право на володіння чимось або здій­снення заходів.

Нетто — вага товару без упаковки (тари).

Номінал — 1) вартість, вказувана на грошових знаках, акціях, облігаціях — номінальна вартість; 2) зазначена в прейскуранті або на товарі його ціна — номінальна ціна.

Нотаріус — службова особа, яка засвідчує, оформляє різні юридичні акти (договори, заповіти, доручення).

Нумерація — 1) позначення предметів послідовними номе­рами; сукупність таких номерів; 2) найменування і позначення чисел.

Облігація — цінний папір, що дає власникові дохід у вигляді процента чи виграшу.

Оренда — найм майна (житлових чи інших приміщень, землі) з правом тимчасового користування ним за певну плату.

Пай — частина, частка участі, внесок в акціонерне товариство, кооперативне підприємство або організацію.

Паритет — рівність сторін у їхніх взаємовідносинах.

Патент — 1) документ, що посвідчує авторство на винахід та виняткове право на використання його протягом певного періоду;

2. свідоцтво на право займатися торгівлею чи промислом.

Претензія — вимога, скарга, позов.

Проект — попередній текст будь-якого документа.

Проспект — 1) поширений виклад плану, короткий зміст на­укової праці, навчального посібника; 2) рекламна листівка, буклет, довідник з описом товарів та умов купівлі.

Рапорт — 1) форма усної або письмової доповіді підлеглих керівникові; 2) звіт про виконання завдання, взятих зобов’язань.

Регламент — 1) система правил, які визначають порядок ор­ганізації і діяльності органів державної влади в цілому; 2) сукуп­ність процедурних правил, що визначають порядок проведення сесій, засідань, зборів.

Реєстр — список, опис, перелік, а також книга для запису справ, документів, майна.

Реквізйт — обов’язкові елементи, встановлені для правиль­ного оформлення офіційних документів.

Рекомендація — 1) письмовий або усний схвальний відгук про роботу, діяльність тієї чи іншої особи; 2) вказівка, порада.

Ремітент — особа, на яку виписано вексель і якій має бути сплачено певну суму грошей за цим векселем.

Рента — дохід з капіталу, землі або майна, що його власники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяльністю.