Без: без упину, без відома, без жалю, без пуття, без сумніву;

в: в нагороду, в міру, в разі, уві сні;

до: до вподоби, до діла, до загину, до краю, до останку, до побачення, до пуття, до сих пір, до смаку, до сьогодні

;з: з розгону, з переляку, з радості, з болю, з жалю;

на: на вибір, на видноті, на віку, на зло, на світанку, на до­браніч, на око, на диво;

під: під боком, під силу, під вечір;

по: по змозі, по можливості, по правді, по суті.

2. Прислівникові сполучення, в яких повторюються основи, розділені прийменниками: раз у раз, з боку на бік, день за днем, з року в рік, а також сполучення, утворені поєднанням іменника в називному відмінку з іменником в орудному відмінку: кінець кін­цем, одним одна, сама самотою.

Через дефіс пишуться:

1. Прислівники, в яких повторюються основи: рано-вранці, ледве-ледве, зроду-віку, любо-дорого (синонімічні та антонімічні прислівники).

2. Прислівники, у яких повторювані основи розділені при­йменниками, що перейшли у префікси, та частками: всього-на-всього, де-не-де, хоч-не-хоч, коли-не-коли, будь-що-будь.

3. Прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою префікса по- і суфіксів -и; -ому: по-нашому, по-київськи.

4. Прислівники, утворені з префікса по- і порядкового числів­ника на -е: по-перше, по-четверте.

5. Прислівники по-латині, на-гора, десь-колись, десь-інде, десь- інколи, геть-чисто.