Уваго! Культура мовлення Запам’ятайте значення термінів!

Тираж — розіграш облігацій державної позики, білетів лотереї або рахунків виграшних вкладів.

Ультиматум — 1) рішуча, категорична вимога, супроводжу­вана погрозами; 2) у міжнародних відносинах дипломатична но­та з категоричною вимогою однієї держави до іншої про виконан­ня в певний строк тих чи інших дій.

Ультимо — у біржовій термінології остання дата виконання певної угоди.

Фактотум — довірена особа, яка виконує доручені завдання.

Фактура — рахунок на проданий товар із зазначенням його кількості й вартості.

Фермер — орендар або власник землі.

Фірмове ім’я — позначення товарної марки словом, літерою чи групою слів і літер.

Фонд — 1) запаси, ресурси, нагромадження; 2) кошти або ма­теріальні засоби, призначені для якої-небудь мети.

Фондова біржа — ринок цінних паперів.

Фондовий капітал — капітал, вкладений у цінні папери (при­дбання акцій, облігацій).

Формуляр — бланк, до якого вносять основні відомості про щось.

Франчайзі — дрібний підприємець, який відкриває свою спра­ву під керівництвом великої торговельної або промислової фірми.

Ф’ючерсна угода — термінова угода, яка передбачає купівлю- продаж права на товар з постачанням у майбутньому. При цьому партнери не передають один одному цінності, які купуються або продаються. Мета угоди — одержання різниці в ціні за період між укладенням контракту і його виконанням.Доручення — це письмове повідомлення, за яким ор­ганізація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здій­снювати певні юридичні чинності або отримувати матеріальні цін­ності.

Доручення видаються на розпорядження майном, отримання грошових і матеріальних цінностей. Вони поділяються на особисті та офіційні.

Особисті доручення видаються окремими особами, які пере­дають свої права іншим особам (право на отримання заробітної плати, поштового переказу та ін.). Обов’язковою умовою право­мірності особистого доручення є наявність підпису службової осо­би й печатка установи, підприємства, що засвідчує підпис дові­рителя (доручення, які видаються студентам, можуть засвідчува­тись навчальним закладом).

В офіційному дорученні обов’язково зазначаються:

1. назва організації, яка видає доручення;

2. номер доручення й дата видання;

3. посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видано до­ручення;

4. назва організації чи підприємства, від якого повинні бути отримані матеріальні цінності;

5. перелік цінностей із вказівкою на їх кількість і суму;

6. строк дії доручення;

7. зразок підпису особи, якій видано доручення;

8. назва документа, що посвідчує особу отримувача цінностей (паспорт, посвідчення);

9. підписи службових осіб, які видали доручення;

10. печатка організації, що видала доручення.

Офіційні доручення можуть бути разовими, спеціальними й загальними.

Для багатьох доручень є друковані бланки, куди від руки впи­сують прізвище, ім’я та по батькові того, кому доручається, що са­ме, де треба одержати, та завіряють підписом і круглою печаткою. Завіряється також підпис особи, на ім’я якої написано доручення.

Завірені нотаріально доручення можна передавати телеграмою. Телеграма-доручення складається з тексту доручення, який може бути відповідно скорочений, та посвідчувального напису з під

-писом нотаріуса й печаткою нотаріальної контори. Підпис нота­ріуса засвідчується органом зв’язку, через який передається те- леграма-доручення. Таке доручення має силу оригіналу.

Зразки доручень: