§ 10. Трудова книжка

Трудова книжка — це головний документ, що під­тверджує трудову діяльність громадян. Вона служить для встанов­лення загального, безперервного й спеціального стажу.

Під час оформлення на роботу трудова книжка заповнюється працівниками відділу кадрів у п’ятиденний термін. До неї зано­сяться відомості про трудову діяльність, переміщення, звільнення, заохочення працівника.

Зберігається трудова книжка у відділі кадрів фірми, підприєм­ства, установи, де її власник працює, і повертається йому у зв’язку зі звільненням, виходом на пенсію. Працівник має право взяти тру­дову книжку з відділу кадрів на деякий час за заявою. Якщо влас­ник втрачає її, то дублікат видається за останнім місцем роботи.

Трудові книжки оформляються на всіх працівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, установ, селянських (фермерських господарств), сезонних і тимчасових працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Трудові книжки не оформляються на працівників, які працюють за сумісництвом, а також на умовах трудового договору у підприємців, що не є юридичними особами, а також на працівників, які працюють в окремих громадян з їх обслуговування (домашні робітниці, няньки, водії, охоронці та ін.)^I.