Глава 3. Методологія теорії держави і права 35

Синтез - об'єднання елементів та властивостей у єдине ціле. Так, на основі розрізнених формальних ознак права (норматив­ність, формальна визначеність, загальнообов'язковість тощо) скла­дається загальне уявлення про право.

Системно-структурні методи. Системний підхід розглядає державно-правову сферу як систему, тобто дещо ціле, яке скла­дається із взаємопов'язаних елементів. Звертається увага на характер зв'язків із зовнішнім середовищем. Реагуючи на зов­нішні та внутрішні імпульси, держава і право розвиваються.

Системний підхід спирається на теорію систем, яка, у свою чергу, спирається на певний поняттєвий апарат. До основних понять теорії систем належить: система, елемент, склад, струк­тура, функції, функціонування, мета.

Система - об'єкт, функціонування якого, необхідне і доста­тнє для досягнення відповідної мети, забезпечується (в умовах певного середовища) сукупністю елементів, що складають цю систему і знаходяться у доцільних відносинах одне з одним.

Елемент - внутрішня вихідна одиниця, функціональна час­тина системи, устрій якої не розглядається, хоча і враховуються ЇЇ властивості, необхідні для побудови і функціонування системи.

Склад - повна (тобто необхідна і достатня) сукупність елементів системи, взята поза її структурою, тобто певний набір елементів.

Структура - відносини між елементами системи, необхідні і достатні для того, щоб система досягла мети.

Функції - способи досягнення мети, засновані на доцільних властивостях системи.

Функціонування ~ процес реалізації доцільних властивос­тей системи, що забезпечують їй досягнення мети.

Мета - це те, чого система має досягти на основі свого фун­кціонування.

Системний підхід має два аспекти - пізнавальний (описовий) та конструктивний {використовується при утворенні систем). У першому випадку зовнішні прояви системи (її доцільні влас­тивості, а також функції як способи досягнення мети) поясню­ються через її внутрішній устрій - склад і структуру. У другому ж випадку процес йде поетапно: проблемна ситуація - мета -функція - склад і структура - зовнішні умови. Так, в умовах правотворчої діяльності на передній план виходить саме конс­труктивний аспект, але при дослідженні правовідносин як «го­тової» конструкції починати слід саме зі складу й структури.

Крім того, системний підхід містить структурно-функціо­нальний метод, який виходить з того, що державно-правові явища

РОЗДІЛ 1. МЕТАТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

мають структуру, складаються з елементів, кожен з яких виконує певну функцію, а всі разом вони забезпечують життєдіяльність системи в цілому. Якщо який-небудь елемент не виконує своїх функцій, то система не працює.

Системно-функціональний підхід розглядає окремі сфери су­спільного життя та суспільство в цілому як взаємозалежні еле­менти, кожен з яких діє як функція цілого. Цей підхід, з одного боку, протистоїть уявленням про суспільство як механічну суму чи конгломерат елементів, а з іншого - уявленням про удаванну органічну єдність, яка не потребує умисного упорядкування з боку держави. При цьому система є таким типом соціальної цілісно­сті, який являє собою проблему влади та управління.

Питання для самоконтролю

1. Що таке індукція та дедукція?

2. Що таке аналіз і синтез?

4. Що таке система?

5. Що таке елемент?

6. Що таке склад?

7. Що таке структура?

8. Що таке функції?

9. Що таке функціонування? 10. Що таке мета?

11.3 чого виходить структурно-функціональний метод?

12. Які існують закони діалектики?