logo
Теор_я держави _ права (Сухонос)

Глава 12. Форма держави 211

Публічність, політичність та територіальна організація суспіль­ства є основними вимірами держави, що утворюють її сутність.

Форма держави - де сукупність способів організації, устрою та реалізації державної влади, що виражають сутність дер­жави.

Виходячи із зазначеного, слід наголосити на тому, що основ­ними елементами форми держави е:

  1. форма (державного) правління, що відображає публічний ви­ мір держави;

  2. форма (державного, територіального) устрою, що відображає територіальний вимір держави;

  3. форма (державного, політичного, державно-правового та полі- тико-правового) режиму, що відображає політичний вимір держави.

Форма правління: поняття і види. Форма правління — це

спосіб організації державної влади, який засвідчує особливості статусу глави держави.

Існує три основних форми правління:

  1. монархія;

  2. республіка;

  3. амішана форма правління, яка поєднує в собі як республікан­ ські, так і монархічні елементи.

У свою чергу змішана форма правління може існувати як в умовах республіканської монархи, коли глава держави обира­ється, так і в умовах монархічної республіки, коли глава держа­ви (президент) набуває монархічних рис і стає незмінним.

Щодо республіканської монархії, то загальновідомим є факт наявності принципу виборності глави держави як одного з осно­вних принципів існування республіки. Однак в історії було де­кілька випадків, коли обирали монарха. Так, своєрідна «виборна монархія» була характерна для наддержави середньовічної Єв­ропи - Речі Посполитої. В її умовах монарх (король) обирався на засіданнях сейму. У 1613 році на Земському соборі царем Московії було обрано Михайла Романова. Крім того, загальнові­домо, що главою держави Об'єднаних Арабських Еміратів є обра­ний емірами та шейхами раїс Халифа Аль Нагаян. Наявність обраного глави держави передбачає певний республіканський еле­мент, тоді як окремі емірати - Абу-Дабі, Шарджи, Дубай, Адж-ман, Умм-ель-Кайвайн, Ель-Фуджайра та Рас-ель-Хайма - є необ­меженими монархіями.

212 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Прикладом монархічної республіки є КНДР, де Існував не­змінний президент Кім Ір Сен, а також сучасний Туркменістан, де править незмінний президент туркмен-баши С. Ніязов.

Форма державно-територіального устрою. Існує декілька назв територіальної організації суспільства, яка є одним з еле­ментів форми держави. Найвідомішими з них є форма держав­ного устрою, форма територіального устрою, форма територіа­льно-політичного устрою, форма адміністративно-територіаль­ного устрою тощо.

Найпоширенішими з них є перші дві назви, а, отже, задля усунення методологічної плутанини ми об'єднаємо ці поняття в одне - форму державно-територіального устрою.

Форма державно-територіального устрою - це територі­альна організація влади, що відображає характер взаємовідно­син держави в цілому з її складовими частинами.

З формою державно-територіального устрою пов'язане таке явище, як міждержавні об'єднання.

Міждержавне об'єднання - це союз держав, утворений на основі міждержавного договору з метою економічної та полі­тичної інтеграції держав-учасниць.

Існують різні погляди на останні. Так, А. Венгеров наголо­шує на тому, що до міждержавних об'єднань належать імперія, конфедерація, спілка і співдружність1. Водночас В. Протасов вва­жає, що конфедерація є формою державно-територіального уст­рою2. О. Скакун До міждержавних об'єднань відносить конфеде­рацію та співдружність3, а Р. Мухаєв - конфедерацію, співдруж­ність та співтовариство4.

Водночас чітко доведено, що унітарні держави та федерації є формою державно-територіального устрою.

Виходячи з викладеного, слід мати на увазі, що в умовах су­веренітету центральних органів держави, ми маємо справу з дер­жавою, а отже, і з формою державно-територіального устрою. У цьому випадку до зазначеної форми належать унітарні держави та імперії (виключний суверенітет центру), а також федерації (змішаний суверенітет центру та суб'єктів федерації). Якщо ж

-М., 1999.-С. 124-126.

1 Протасов В.Н. Теория права й государства. Проблеми тєории права й государ-

ства: Випроси й ответьі. - М., 1999. - С. 158.

1 Скакун О.Ф. Теоряа государства й права. - X.. 2000. - С. 87-89.

4 Мухаєв Р.Т. Теориа государства й права: Учебник для вузов. - М., 2001. -

С. 159-161.