Глава 16. Типологія держави: цивілізацій ний підхід 323

Існування необмеженої монархії перестає бути домінуючим (Ро­сійська імперія до революції 1905-1907 рр.). Більшість монар­хій обмежена або конституцією (Німеччина, Японія, Італія), або парламентом (Росія 1907-1917 рр., Британська імперія).

Серед форм держайно-територіального устрою в індустрі­альній державі є певна розбіжність. Так, існують як прості (уні­тарні) держави, так і складні форми: федерації (США) та імперії як єдиного (Російська імперія), так і колоніального (Британська, Голландська, Бельгійська, Французька імперії) типу.

Політичні режими можуть бути як демократичні, так і лібе­ральні, як авторитарні, так і тоталітарні. Державно-політичні також різноманітні. Публічний вимір держави індустріального типу знає як поліархію (США), так і олігархію (СРСР) чи автар-хію (нацистська Німеччина).

Аналіз правової системи в умовах держави індустріального типу передбачає висвітлення її суб'єктно-сутнісного, інтелекту­ально-психологічного та нормативи о-регулятивного рівня. Так, згідно з суб'єктно-сутнісним рівнем правової системи індустрі­альної держави кількість суб'єктів права зростає. Врешті-решт саме в цей період з'являється загальне виборче право. Страх перед покаранням поступово змінюється на свідоме підпоряд­кування вимогам закону, хоча й не всюди: в умовах авторитар­них та тоталітарних режимів, страх перед покаранням все ж таки домінує над людьми. Норми ж права створюються держа­вою як самостійно, так (і це поступово стає домінуючим) під ти­ском громадянського суспільства.

Держава постіндустріального типу. Державний режим в умо­вах постіндустріальної цивілізації є здебільшого біхевіористич-ним. Однак у зв'язку з процесами глобалізації поступово зрос­тає і роль лібертарного режиму. В умовах авторитаризму може існувати консервативний режим. І лише за часів тоталітаризму є небезпека терористичного державного режиму.

Соціальною основою державної влади є люди знань, володарі інформації, творчі особистості. Умовно їх можна назвати мери-тократами (від меритократії) або когнітаріатом. Економічну ос­нову складає державне майно, що знаходиться в державній влас­ності (різного роду державні монополії та прибутки з оподатку­вання підприємств). Морально-ідеологічною основою є ідеологія постмодернізму, який надає творчій особистості можливість роз­виватися та удосконалюватися. Влада в державі постіндуст-ріального типу здебільшого є легітимною. Навіть випадки узур­пації завдяки ЗМІ швидко легітимізуються.

324 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Цілі постіндустріальної держави пов'язані з формуванням гуманістичної цивілізації творчих особистостей. Задля дього вона повинна виконати низку завдань конструктивного плану, хоча й деструктивні завдання не є винятком (наприклад, за­вдання, спрямовані на обмеження права на інформацію з метою захисту приватного життя). Для вирішення цих завдань дер­жава постіндустріального типу наділяється відповідними фун­кціями. До внутрішніх функцій постіндустріальної держави належить економічна (наприклад, оподаткування), екологічна (створення чистого навколишнього природного середовища), освітня (піклування про розвиток освіти населення) тощо. Се­ред зовнішніх - дипломатична, військова, вирішення глобаль­них проблем людства тощо.

Для реалізації зазначених функцій держава постіндустріаль-ного типу створює певний механізм. Його статична структура пе­редбачає існування державних підприємств, що зайняті на страте­гічних напрямках інформаційно-комунікативної та енергетичної промисловості. Державний механізм обов'язково охоплюватиме державні установи, роль яких суттєво зростатиме, особливо роль університетів та інститутів як місць основної роботи більшості членів постіндустріального суспільства. В умовах постіндустрі­альної цивілізації існуватимуть і державні органи, структуру яких сьогодні досить важко передбачити. Проте, на нашу думку, вони будуть більш дієвими, ніж сучасні бюрократичні контори.

Щодо державних технологій, то бюрократія в постіндустріа-льній держави суттєво звужується. На її місце приходить адхо-кратія. З'являються нові державні технології - креативна кор­порація та електронний уряд. Саме останній та адхократія ста­нуть тими технологіями, що ліквідують бюрократизм. Державне планування поступово змінюється на прогнозування, програму­вання і моделювання розвитку регіонів.

Форма правління передбачає існування як монархії, так і ре­спубліки (наприклад, сучасні СІЛА). Форма державно-територі­ального устрою може бути як унітарною, так і федеративною. Проте процеси глобалізації зумовлюють розвиток міждержав­них об'єднань. Політичний режим може бути демократичним (СІЛА, Фінляндія), авторитарним (Сінгапур). Існування інфор­маційного тоталітаризму також не потрібно виключати. На нашу думку, державно-політичний режим в умовах постіндустріаль­ної держави здебільшого буде цивілітарним.

Публічний вимір держави постіндустріального типу буде меритократичним.