Глава 25. Правове регулювання 521

Залежно від спрямованості та характеру правового впливу, які обумовлені домінуванням конкретного способу правового регулювання (дозвіл або заборона), виділяють два типи правово­го регулювання — загально дозвільний і спеціально-доз вільний.

Загальнодозвільний тип правового регулювання заснований на формулі «дозволено все, крім забороненого», тобто суб'єкт може здійснювати будь-які дії, що не включаються в категорію забо­ронених. Цей тип правового регулювання стимулює ініціативу та самостійність суб'єктів права у вирішенні актуальних для них питань. Так, у цивільному праві суб'єкт може укладати будь-які угоди, що не заборонені законом.

Спеціально-дозвільний тип правового регулювання виходить від зворотного: ^заборонено все, крім дозволеного». Це означає, що суб'єкт може робити лише ті дії, що прямо дозволені зако­ном. При цьому для здійснення цих дій необхідним є дозвіл компетентного державного органу. Даний тип правового регу­лювання притаманний тим галузям права, які пов'язані із дер­жавним управлінням (наприклад, адміністративне право).

Правовий режим. Різні сфери суспільних відносин потребу­ють різного поєднання способів, методів і типів правового регу­лювання. Саме для цього в юриспруденцію було введено понят­тя «правовий режим».

Правовий режим - це сукупність способів, методів і типів правового регулювання, що характеризує особливості і хара­ктер правового впливу і складається всередині кожної галу­зі права.

Для задоволення інтересів суб'єктів права правовий режим створює бажаний соціальний стан і конкретний ступінь сприят­ливості або несприятливості.

Правовим режимам притаманні такі ознаки:

1. Вони встановлюються в законодавстві і забезпечуються дер-

2. Мають за мету специфічним чином регламентувати конкре­ тні сфери суспільних відносин, виділяючи в часових і прос­ торових межах ті чи інші суб'єкти І об'єкти права.

3. Являють собою особливий порядок правового регулювання, що складається з юридичних засобів і характеризується їх певним поєднанням.

4. Для задоволення інтересів окремих суб'єктів створюють кон­ кретні умови більшого чи меншого сприяння.

522 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Правові режими надають адекватності та еластичності юри­дичній формі, дозволяючи їй більш чітко фіксувати відмінності неоднорідних соціальних зв'язків, точніше реагувати та врахо­вувати особливості різних суб'єктів і об'єктів, часові та просто­рові чинники, що входять до сфери дії права.

При цьому своєрідність правових режимів спостерігається як всередині кожної галузі права, так і у всій правовій системі в цілому. Правовий режим може охоплювати всі методи, способи і типи, але в різному їх поєднанні ари домінуючій ролі одних і допоміжній - інших.

Існує велика кількість різновидів правових режимів. Так, залежно від предмету правового регулювання вони можуть бути конституційними, адміністративними, земельними тощо. За змі­стом - валютними, митними тощо. Залежно від суб'єктів, сто­совно яких правовий режим встановлюється, вони можуть бути режимом біженців, вимушених переселенців, осіб без громадян­ства тощо.

Щодо питання про класифікацію правових режимів, то існує, принаймні, п'ять підстав.

Так, за юридичною природою режими можуть бути матеріа­льними і процесуальними. Залежно від функцій права - режи­ми особливого регулювання і режими особливої охорони. За формою вираження - законні і договірні. Зо рівнем норматив­них актів - загальнонаціональні, регіональні, муніципальні і локальні. За сферою використання - загальнодержавні та між­державні.

Прикладами правових режимів є режими територіальних вод, надзвичайного стану, найбільшого сприяння, протекціошзму тощо.

Режим територіальних вод - це особливий режим, що за­кріплює суверенне право держави на морські води, що знахо­дяться біля сухопутних кордонів держави та внутрішні води держави.

Режим територіальних вод закріплюється в Міжнародній конвенції 1958 року про територіальне море та про прилеглу зону, а також у національному законодавстві. Максимальні те­риторіальні води розташовані на відстані 12 кілометрів від су­хопутних кордонів держави.

Режим надзвичайного стану - це особливий режим діяль­ності органів державної влади і управління, установ і організа­цій, який дозволяє встановлення спеціальним законом обмежень праз і свобод громадян, правоздатності юридичних осіб, а також покладення на них додаткових обов'язків.