§ 1. Теорія держави і права в системі наук

Система наук. Теорія держави і права існує і розвивається як один із найважливіших компонентів складної та цілісної систе­ми наук (див. табл. 2.1).Цілісність і єдність духовного і матеріального світу обумовили єдність усіх наук. Наука має чотири об'єкти дослідження: природу, суспільство, людину та техніку. Згідно з цим усі науки поділяють­ся на природничі (фізика, хімія, біологія), соціальні (соціологія, істо­рія, юриспруденція, політологія, економічна теорія), гуманітарні (пси­хологія, формальна логіка, педагогіка, мистецтвознавство) та технічні {електроніка, біотехнологія, радіотехніка). Однакове відношення до зазначених об'єктів має філософія та математика. Остання тому, що вона вивчає кількісну основу, яка притаманна всім явищам навколишнього світу. Між соціальними (досліджують життя лю­дей у суспільстві), гуманітарними (досліджують людську природу, духовність), природничими (спрямовані на розкриття таємниць природи) та технічними (спрямовані на пошук нових можливос­тей техніки) науками існує певна взаємодія. Саме тому до розробки потужних природничих проблем слід залучати не лише представ­ників природничих наук (фізика, біологія, хімія тощо), а й предста­вників соціальних наук (юристів, економістів, соціологів, істориків, політологів) та філософів і психологів. Це можна пояснити тим, що саме на стику різних наук проводяться плідні дослідження як фу­ндаментального, так і прикладного характеру.Особливо тісний взаємозв'язок існує між соціальними наука­ми, які тією чи іншою мірою стикаються з питанням про держа­ву і право, їхню роль і місце в житті суспільства. Звідси і тісний взаємозв'язок теорії держави і права з політологією, соціологі­єю, історією тощо.

Таблиця 2.1. Система наук

Теорія держави і права входить до системи юридичних наук.Саме ж система юридичних наук складається з чотирьохблоків — історико-теоретичні, галузеві і спеціальні юридичні науки,міжнародне право.Теорія держави і права і філософія. Предметом філософії є загальне, тобто все те, що стосується всіх об'єктів, явищ, предметів, процесів навколишнього світу.На відміну від філософії теорія держави і права досліджує лише закономірності розвитку суспільства в умовах його державно-правових форм існування. Вирішуючи свої власні питання, теорія держави і права спирається на висновки філософії, черпа­ючи з неї свої власні ідеї. Філософські уявлення (наприклад, про те, яким має бути ідеальне суспільство) значною мірою визначають висновки державознавців та правознавців про конкретні державно-правові явища, про державу і право в цілому. Слід також мати на увазі, що протягом більш ніж двох тисяч років філософія вирішує одне з основних питань: що є первинним — матерія чи свідомість? Прихильників первинності ма­терії називають матеріалістами, а свідомості — ідеалістами. Ме­тодологічним фундаментом матеріалістів є діалектика, а ідеалі­стів - метафізика. Між цими методологіями також ведеться бо­ротьба. Вітчизняній теорії держави і права властива орієнтація на матеріалістичний підхід, згідно з яким сутнІсні, глибинні характеристики держави і права визначаються, врешті-решт, економікою, наявними формами власності.

У зв'язку з цим основним методом пізнання є діалектич­ний метод, який полягає в дослідженні наукою свого предмету за допомогою трьох законів діалектики:

1.Перехід кількісних змін у якісні. Так, наприклад, збіль­шення атомів ртуті може призвести до появи золота.

2.Закон єдності і боротьби протилежностей. Існують дві протилежності — Добро і Зло. Між ними точиться запекла бороть­ ба. Якщо перемагає Зло і Добро зникає, то і Зло втрачає свої якості, адже вони виявляються лише за умови наявності Добра. Так, діти, що живуть в умовах постійної війни (Зло) не можуть уявити собі мирне співіснування (Добро). І хоча при цьому вони живуть в умовах війни всіх проти всіх, вони цього не розуміють, тоді як дорослі пам'ятають часи, коли зазначеної війни (Зла) не було. Порівнюючи війну з попереднім мирним співіснуванням, вони чітко розрізняють Добро (мир) і Зло (війну). Не може існу­ вати Добра без Зла і Зла без Добра - ось у чому виявляється їхня єдність.

3.Закон заперечення.Дитинанароджується(дру­гезаперечення)після зачаття (пертого заперечення).

Крім того, теорія держави і права спирається на синергети­ку (від грец. «синергетикос» - спільний, узгоджено діючий) -науку про самовільні, випадкові процеси, які самі по собі органі­зуються. Вона, як правило, використовує апарат фізичних і мате­матичних методів дослідження.

Коли синергетика вперше почала використовуватися при дослідженні соціальних і природних явищ, під нею розуміли виключно сферу наукових досліджень, метою яких було вияв­лення загальних закономірностей в процесах утворення, сталос­ті та ліквідації упорядкованих часових і просторових структур в складних (нерівноважних) системах різної природи - соціаль­них, фізичних, біологічних тощо. Тут «спільна, узгоджена дія» може бути як наслідком самоорганізації (у результаті розвитку власних нестійких елементів системи), так і результатом виму­шеної організації внаслідок зовнішнього впливу.

На сьогодні ж зрозумілим є той факт, що і в останньому ви­падку досліджується саме процес самоорганізації (наприклад, «Самоорганізація соціальних, економічних та історичних проце­сів»), адже будь-яку вимушену зовнішніми чинниками організа­цію можна описати в рамках синергетики (тобто з погляду са­моорганізації), якщо розглядати зовнішні чинники як частину нової, більш повної системи.

Обґрунтуванням необхідності синергетичних досліджень є той факт, що кооперація багатьох підсистем будь-якої системи під­порядковується єдиним принципам незалежно від природи під­систем. Пізнання цих принципів дозволяє по-новому підійти і до проблеми раціонального управління розвитком складних систем (у тому числі держави). З погляду синергетики, не можна, наприклад, при управлінні розвитком соціальної системи (ска­жімо, держави) нав'язувати невластиві їй форми організації. До­слідивши систему, слід збільшувати не силу управляючої дії, а узгоджений вплив з власними тенденціями системи.

Таким чином, синергетика дозволяє краще зрозуміти різні процеси самоуправління та управління державними справами (особливо при розвитку демократичних засад в місцевому само­врядуванні та в структурах виконавчої влади). Нові дані про конструктивну роль випадку в суспільному розвитку суттєво пояснює суб'єктивний чинник у державно-правовому житті сус­пільства. Саме це дозволяє враховувати, поряд із закономірними причинними зв'язками, випадкові та вірогідні зв'язки.

Коеволюція - термін, що означає розуміння розвитку як зро­стання розмірності, взаємозв'язку різних засад, зокрема у цілей людини та внутрішньої гармонії природи, замість колишніх на­станов на її «підкорення» та завоювання.

Редукціонізм - спрощене трактування тих чи інших явищ і процесів, пов'язаних із зведенням вищих форм до нижчих (на­приклад, духовних чинників до економічних, технологічних чи біологічних).

Приклад 2.1

А. Венгерв про роль синергетики у праві

Недоліком попереднього етапу економічного розвитку... є: надмірна ре­гламентацій, дріб'язкова опіка органів управління над підприємствами та орга­нізаціями, гіпертрофована відомча мормотворчість. Вони могли розвинутись на основі кібернетичних уявлень про управління. Свого часу останні, безумов­но, зіграли позитивну роль, у тому числі і в сфері права, зокрема уявлення про правове регулювання як про специфічну форму зворотного зв'язку, про мож­ливість застосування у правовій сфері окремих кібернетичних законів, напри­клад, я кібернетичної різноманітності», дозволили сформувати теоретико-при-кладні положення, спрямовані на підвищення якості радянської правової' сис­теми, на використання кількісних підходів до вивчення ефективності правових норм тощо (1960-70-ті рр.}. Вони склали основу положень про пріоритет центра­лізації в управлінні народним господарством.

Проте час довів методологічну недостатність та однобічність цих уявлень. Вони мало що дали, наприклад, при дослідженні ефективності правових норм. Одна з причин, на нашу думку, полягає в тому, що кібернетичні закономірно* сті відображають в основному одну сторону управлінських процесів — управ­ління з єдиного центру за визначеними параметрами. А в практиці правового регулювання на кібернетичні закономірності весь час впливають інші, у тому числі, синергетичні, що в ряді випадків спотворюють непередбаченим чином заздалегідь визначені соціально-правові параметри господарського життя. Один із найяскравіших прикладів цього: було підвищено районний коефіцієнт до заробітку у північних районах Сибіру (передбачалося, що плинність кадрів викли­кана недостатнім рівнем зарплати). Однак на практиці після підвищення заро­бітку середній термін перебування працівників нз Півночі скоротився. Виявля­ється, більшість приїжджала на Північ з метою накопичити певну суму грошей (для купівлі будинку, автомобіля тощо), нова оплата допомогла зробити це швидше...

І таких прикладів нестійких соціальних систем,що організуються самі собою, проте ухиляються від визначених параметрів управління, багато. Зокре­ма, цим характеризуються процеси урбанізації. Так, передбачалося, що Тинда буде звичайною станцією БАМу з населенням до 19 тис. осіб. Але вже сьо­годні там мешкає близько 60 тис., причому більше половини - у тимчасових, малопридатних для життя розбірних будинках та вагончиках. Або ось. Постійно приймаються постанови, спрямовані на скорочення строків будівництва, пїдвищення якості об'єктів, нз боротьбу з анезааершенкою». Проте фактично кількість обєктів ,що одночасно будується, постійно перевищує раціональну кількість у 1,5-2 рази, строки їх спорудження набагато вищі за нормативні, що сама організується, е і перерозподіл надлишків жилої площі, піднайму житлового приміщення тощо.

Чому у наведених та інших аналогічних ситуаціях не спрацьовує правовий регулятор?Чому в першому випадку посилилася нестійкість певної соціальної – економічної структури - кадрового забезпечення сибірської Півночі, а в дру­гому - випадкове відхилення привело урбаністичну структуру в інший, непе­редбачений стан? Чи є щось спільне у всіх цих досить різних за змістом випад­ках? Вважається, що на відміну від кібернетики саме синергетика методологічно

Джерело: Вемгеров А.Б. Синергетика, юридическая наука й право // Советское государство й право. - 1986. - № 10. - С. 37-38.

Питання для самоконтролю:

1.Які існують групи наук?

2.Які ви знаєте закони діалектики?

3. Що таке синергетика?

4. Що таке коеволюція?

5.Що таке редукціонізм?