logo
Теор_я держави _ права (Сухонос)

Глава 11. Функиії та механізм держави 1 79

Економічна функція - це сукупність однорідних напрямків діяльності держави в сфері регулювання розвитку економіки

Завданням держави в економічній сфері є потреба знайти оптимальну міру і найефективніші форми державного регулю­вання економіки, які, не руйнуючи її ринкової природи, водночас забезпечували б її максимальну соціальну ефективність.

Економічна функція держави складається з таких основних напрямків:

Економічна функція держави передбачає втручання держави в економічну сферу. Таке втручання може бути як постійним і директивним (воно існувало, наприклад, в СРСР), так і разовим (наприклад, в США за часів «нового курсу» Ф.Д. Рузвельта). Тобто держава виступає як своєрідний підприємець, що коорди­нує економічний процес.

Соціальна функція держави полягає у створенні умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини шляхом гарантування певного обсягу благ за рахунок держави. До соці­альної функції держави належить визначення основних на­прямків соціальної політики, що потребує організації соціаль­ного життя, створює рівновагу та стабільність соціальних сил. В Україні соціальну політику складають: регулювання ринку праці та зайнятості населення, у тому числі демографічна і мі­граційна політика; регулювання трудових відносин, у тому чи­слі охорона праці і кадрова політика; регулювання системи оплати праці та доходів населення; організація системи соці­ального забезпечення населення (соціальне страхування, пен­сійне забезпечення, соціальна та адресна допомога, соціальний захист окремих категорій громадян тощо); гуманітарна полі­тика (освіта, наука, охорона здоров'я, культура, спорт, відпочи­нок, туризм); житлова політика тощо.

Екологічна функція полягає у забезпеченні екологічного бла­гополуччя громадян, їхньої екологічної безпеки, охороні навко­лишнього природного середовища, адже останнє є ареалом існу­вання людства. Воно досить давно охороняється державою. Прикладом такої охорони є боротьба з браконьєрством. Охоро­няючи фауну (тобто тваринний світ), держава завжди боролася 12'

1 80 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

з браконьєрами. Як зразок можна навести приклад Робін Гуда. За легендами це був розбійник, який грабував багатих, щоб роз­дати майно бідним. З погляду закону він був бандитом (органі­зація банди для систематичної злочинної діяльності), розбійни­ком (неодноразові збройні пограбування), та насамперед брако­ньєром, адже саме з цього розпочався конфлікт Робін Гуда з ноттингемським шерифом, коли розбійник почав полювати на оленів у ІІІервудському лісі. Щодо флори {рослинного світу), то в Західній Європі функція держави стосовно її охорони існує з XV століття, коли в Європі починають зникати європейські ліси. Це була перша в писаній історії екологічна катастрофа. Саме з цього періоду починає діяти жорстке законодавство, яке перед­бачало покарання за незаконну порубку лісу. До речі, саме з цього періоду в Західній Європі люди перестають митися, з'яв­ляються забобони щодо води (якщо миєшся, то обов'язково за­хворієш тощо) і починає розвиватися парфумерна промисловість.

Охоронна функція - це функція охорони прав І свобод гро­мадян, усіх форм власності, правопорядку. Вона полягає у ви­знанні, законодавчому закріпленні і державній гарантованості зазначених цінностей. Так, охорона форм власності означає, що держава охороняє і захищає форми власності. На жаль, в Україні в пострадянський період до приватної власності ставилися з недовірою. Характерним може бути приклад, коли з чужої при­садибної ділянки «збирали врожай* не її власники. Заяви до міліції ні до чого не приводили, більше того, звинувачували са­мих власників у жадібності. У той же час, наприклад, у США фермер, який вбиває такого «збирача врожаю», або постовий, який захищає федеральну власність, є у своєму праві, адже право влас­ності є недоторканним і священним. Недаремно його проголоси­ли природним правом ще мислителі Нового часу. Щодо охоро­ни правопорядку, то держава охороняє його за допомогою спеці­альних органів поліції.

Культурно-освітня функція - це переважно фінансова та організаційна підтримка науково-дослідної діяльності, створен­ня і забезпечення умов для задоволення культурних потреб лю­дей, надання можливості загальної освіти, забезпечення високої якості освіти. Культурно-освітня функція реалізується в таких напрямках:

  1. консолідація нації і розвиток її національної свідомості;

  2. сприяння розвитку самобутності усіх корінних народів і на­ ціональних меншин;

  3. організація освіти;