§ 1, Законність, правопорядок і дисципліна

Законність. Питання про законність досить складне. Насампе­ред це пояснюється тим, що, говорячи про законність, ми маємо на увазі два поняття. Перше є синонімом правомірності застосу­вання права певними органами державної влади. Друге ж є уособленням принципу верховенства законності, тобто верховен­ства закону в системі нормативно-правових актів. Теорія дер­жави і права як глобальна наука віддає перевагу першому по­няттю, хоча й не відкидає друге.

Законність - це правовий режим у державі, за якого діяль­ ність державних органів, юридичних і фізичних осіб адійс- нюється відповідно до вимог закону.

Режим законності діє на основі її принципів.

Принципи законності - це основні ідеї, засади, що виража­ють зміст законності.

Існує чотири принципи законності: верховенство, єдність, до­цільність і реальність.

Верховенство законності - верховенство закону в системі нормативно-правових актів. Цей принцип складається з вимоги відповідності законів Конституції, а підзаконних нормативно-правових актів - законам.

Єдність законності (загальність) - єдина спрямованість правотворчості і правозастосування в територіальному і суб'єк­тивному плані. Зазначений принцип існує для запобігання одній з форм правового нігілізму, коли певні суспільні відносини ре­гулюються різними актами, які суперечать один одному. Тери­торіальний план полягає в тому, що акти діють на певній території;