§ 3. Об'єкти і зміст правовідносин

Об'єкти правовідносин. Люди вступають у правовідносини з метою задоволення своїх різноманітних інтересів та потреб з приводу матеріальних і духовних благ. Вони виступають об'єк­тами правовідносин, досягнення яких здійснюється за допомо­гою суб'єктивних прав і обов'язків.

Об'єкт правовідносин - це те реальне благо, на використан­ ня або охорону якого спрямовані суб'єктивні права і юридичні обов'язки.

Визначення об'єкта правовідносин - досить складне завдан­ня. Характеризуючи об'єкт, необхідно виходити з того, що пра­вовідносини є особливими ідеологічними відносинами, шляхом яких норма права впливає на фактичні суспільні відносини. З цього випливає, що і норма права, і правовідносини мають своїм об'єктом фактичні суспільні відносини.

Залежно від суб'єктивних прав і юридичних обов'язків сто­рони будують свою поведінку. Ця поведінка має певну спрямо­ваність, вона націлена на задоволення різноманітних законних інтересів особи, суспільства і держави.

У юридичній літературі існують різні погляди на розуміння об'єкта правовідносин. Так, моністична точка зору припускає наявність лише одного об'єкта правовідносин - поведінку лю­дини. Плюралістична ж позиція говорить про численність об'­єктів правовідносин.

Саме з плюралістичної точки зору розрізняються такі види об'єктів правовідносин, як предмети матеріального світу, послу­ги виробничого і невиробничого характеру, продукти духовної й інтелектуальної творчості та особисті немайнові блага.

490

РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Предметами матеріального світу є речі та цінності. Речі — предмети матеріального світу, що мають просторові межі чи гро­шовий еквівалент. Наприклад, будинки, споруди, земельні ділян­ки тощо. Цінності - акції, облігації, векселі, гроші, приватиза­ційні чеки, дипломи, атестати тощо. Купівля-продаж, обмін, да­рування, спадкування речей та цінностей - це правовідносини, де об'єктом є предмети матеріального світу,

Послугами виробничого та невиробничого характеру є дії або бездіяльність, а також результати діяння, тобто виконання роботи, що обумовлена договором (наприклад, договір підряду).

Продуктами духовної та інтелектуальної творчості є тво­ри мистецтва, науки, культури, живопису, кіно, інформація, ком­п'ютерні програми та інші результати інтелектуальної діяльно­сті. З приводу них виникають такі правовідносини, як відвідан­ня громадянами музеїв, бібліотек, виставок тощо, а також купів­ля книг та комп'ютерних програм. Як бачимо, у суб'єкта до об'­єкта є інтерес духовний або інтелектуальний.

Особистими немайновими благами е ім'я, честь, гідність, жит­тя, здоров'я, право на освіту тощо. Наприклад, між учителем та учнем виникають правовідносини, об'єктом яких е не атестат, а освіта.

Зміст правовідносин. Зміст правовідносин має подвійний ха­рактер. Розрізняють юридичний і фактичний зміст.

Юридичний зміст правовідносин — це можливість певних дій правомочної особи, а також необхідність певних дій або необхідність^триматися від певних дій зобов'язаної особи.

Разом із юридичним змістом правовідносин виділяють фак­тичний зміст - самі дії, у яких реалізуються права й обов'язки.

Якщо це пояснити на прикладі договору купівлі-продажу автомобіля, що був укладений між І. та П., то суб'єктивним пра­вом І. є придбання ним права власності на автомобіль, а його юридичним обов'язком є необхідність сплатити певну суму за цей автомобіль. Суб'єктивним же правом П. стає право власно­сті на зазначену суму, а юридичним обов'язком - необхідність передати автомобіль І. Ці суб'єктивні права та юридичні обов'яз­ки становлять юридичний зміст правовідносин. Фактичний же зміст у наведеному прикладі полягає в безпосередній передачі автомобіля та сплаті грошей за нього.

Таким чином, юридичний зміст правовідносин - це суб'єк­тивні права і юридичні обов'язки.