Глава 23. Правовідносини 487

Особистість - індивід як продукт суспільства, що має стійку систему соціальне значущих рис.

Протилежністю фізичної особи є особа юридична.

Стаття 80 Цивільного кодексу України визначає юридичну особу як організацію, що «...створена і зареєстрована у встанов­леному законом порядку»-¹.

Фізична і юридична особа є складовими поняттями категорії «особа».

Говорячи про правовий статус особи, слід мати на увазі, що в його структуру входять такі елементи, як основні права, свободи, обов'язки, відповідальність тощо.

На нашу думку, основними елементами правового статусу особи є основні права і свободи, основні обов'язки та юридична відповідальність.

Основне право - користування конкретними соціальними благами (право на освіту).

Свобода - абстрактний ступінь володіння і вибору поведінки (свобода пересування).

Основний обов'язок - установлена Конституцією для задово­лення життєвих інтересів усіх членів суспільства необхідність, що приписує кожній особі певний вид і міру належної поведін­ки, відповідальність у випадку її невиконання.

Основні права і свободи можуть бути особистими, політични­ми та громадянськими. У свою чергу громадянські права і сво­боди можуть бути соціально-економічними і культурними.

Прикладами особистих прав і свобод є право на особисту без­пеку, право на життя, свобода совісті тощо. Прикладами полі­тичних прав і свобод - свобода думок і переконань, право на об'єднання в політичні організації, свобода слова тощо. Прикла­дами соціально-економічних прав і свобод є право власності, пра­во на страйк, право на сприятливе навколишнє середовище, пра­во на житло, право на гуманні умови праці тощо. І, нарешті, при­кладами культурних прав і свобод е право на освіту, свобода твор­чості, вільний вибір виховання дітей тощо.

Щодо основних обов'язків, то серед них найвідомішими є обо­в'язок захищати Батьківщину, піклуватися про дітей і батьків, платити податки, берегти природу тощо.

Але, незважаючи на вищезазначені структурні елементи пра­вового статусу особи, основними є все ж таки права і обов'язки. Саме тому можна дати таке визначення правового статусу особи:

¹ Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 року. - X., 2003. - С. 27.

488 РОЗДІЛ 5. ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

правовий статус особи — це сукупність прав і обов'язків фізич­них і юридичних осіб.

Виходячи з цього, розрізняють правовий статус фізичних осіб і правовий статус юридичних осіб.

Правовий статус фізичних осіб в України виражається у пра­вовому статусі:

• громадян України;

• іноземних громадян;

• осіб без громадянства;

• осіб, яким надано притулок.

За характером правового регулювання виділяється загаль­ний, галузевий і спеціальний правовий статус фізичної особи.

Загальний правовий статус визначається нормами всіх галу­зей права.

Галузевий правовий статус - нормами конкретної галузі права.

Спеціальний правовий статус визначається нормами спеці­ального законодавства (наприклад, правовий статус осіб, що по­страждали від Чорнобильської катастрофи).

Правовий статус юридичних осіб визначається їх компетен­цією, тобто правами та обов'язками.

Свій правовий (внутрішній і міжнародний) статус має й дер­жава. Внутрішній правовий статус держави визначається нор­мами конституційного права, міжнародно-правовий статус - но­рмами і принципами міжнародного права.

Питання для самоконтролю

1. Хто такі суб'єкти правовідносин?

2. Що таке правоздатність?

3. Що таке дієздатність?

4. Що таке угодоздатність?

5. Що таке деліктоздатність?

6. До якого віку триває часткова дієздатність?

7. До такого віку триває відносна дієздатність?

8. Хто вважається недієздатною особою?

9. Хто може бути обмеженим у дієздатності?

10. Які існують категорії суб'єктів правовідносин?

11. Що таке людина?

12. Що таке громадянин?

13. Що таке особистість?

14. Що таке юридична особа?