logo
Теор_я держави _ права (Сухонос)

Глава 12. Форма держави 221

  1. строковість владних повноважень: органи вищої влади оби­ раються на певний термін;

  2. належність влади народу, від іме діють створені органи державної в

В умовах сучасної республіки існує три владні структури: президент, парламент та уряд. Президент - глава держави, пар­ламент - представницький орган, що виконує функції законодав­чої влади, а уряд - орган виконавчої влади. Саме тому сучасна класифікація поділяє всі республіки на президентські, парламент­ські і змішані залежно від того, у кого з цих владних структур більше повноважень та хто формує уряд.

Проте існує й інша класифікація. Так, за публічним виміром республіка може бути поліархічною, олігархічною та автархіч-ною. Оскільки автархія може існувати лише в умовах монокра-тії, то й республіка такого типу називається монократичною (див. рис. 12.3).

В умовах поліархічних республік народ формує еліту, яка, у свою чергу, є частиною народу. Залежно від наявності або відсут­ності відносної самостійності держави від суспільства полі-архічні республіки можуть бути полікратичними (органи дер­жави формуються народом, але є відносно незалежними від остан­нього) чи охлократичними {органи держави формуються наро­дом і повністю залежать від останнього). Прикладами полікра-тичних республік є сучасні США, Франція, ФРН. Прикладом охлократичних республік є Стародавні Афіни.

В умовах олігархічних республік діє елітарне правління, і еліта є практично незалежною від народу. Залежно від типу еліти олі­гархічні республіки можуть бути мілітократичними (військові хунти Латинської Америки, козацькі держави України), парто-кратичними (СРСР 1953-1991 рр.), аристократичними (Річ По­сполита, доімперський Рим, Спарта, Венеціанська, Генуезька чи Новгородська республіки).

Монократична республіка передбачає необмеженість влади особи, що формально обирається. За типом легітимності моно-кратична республіка може бути вождістською (вождя підтримує майже все населення країни) чи автократичною (автократа під­тримує певна частина населення, хоча формально може підтри­мувати все населення країни). Прикладами вождістських рес­публік був СРСР за часів Й.В. Сталіна, нацистська Німеччина чи фашистська Італія. Прикладом автократичної республіки є кауділізм в Іспанії (Франко), Португалії (Салазар), Парагваї (Стресснер) тощо.

РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Рис. 12.3. Класифікація республі

Президентська республіка. В умовах президентської респу­бліки глава держави (президент) одночасно очолює виконавчу гілку влади і формує уряд.

Для президентської республіки характерними є такі ознаки:

  1. Президент обирається на термін від чотирьох до восьми років.

  2. Президент не може бути ані призначений, ані звільнений з посади шляхом голосування парламентарів - повноваження президента визначаються мандатом всенародного голосування і не залежать від законодавчої гілки влади.

  3. Виконавча гілка влади підпорядковується винятково пре­ зиденту, і ніхто з політиків або членів уряду не може змагатися з ним за першість.