Глава 19. Право, законодавство, система 401

2) створення об'єднаної, внутрішньо узгодженої системи актів типу «кодекс кодексів».

Галузева кодифікація охоплює законодавство тієї чи іншої галузі права (Цивільний кодекс України, Кримінальний кодекс України тощо).

Спеціальна кодифікація - прийняття актів, що регулюють той чи інший правовий інститут або підгалузь права (наприклад, Митний кодекс України, Податковий кодекс РФ тощо).

Перехідною формою систематизації законодавства від інкор­порації до кодифікації е консолідація.

Консолідація законодавства - спосіб систематизації зако­нодавства, у процесі якого кілька актів об'єднуються в новому документі.

При цьому новий акт повністю заміняє об'єднані, оскільки заново приймається компетентним цравотворчим органом. Особ­ливістю консолідації є те, що зміст правового регулювання суспі­льних відносин не змінюється. Усі нормативні положення рані­ше прийнятих актів об'єднуються в новому без змін, хоча, як правило, здійснюється їх редакційна правка: усуваються супереч­ності, повтори тощо.

Крім того, консолідація проводиться правотворчими органа­ми лише стосовно прийнятих ними актів.

І хоча консолідація не має самостійного значення, оскільки виконує допоміжну роль (усуває множинність нормативно-пра­вових актів, їх надзвичайну роздробленість, дублювання), проте у сфері систематизації актів (наказів та інструкцій) міністерств і відомств вона є особливо актуальною.

Питання для самоконтролю

1. Що таке систематизація законодавства?

2. Які існують форми систематизації законодавства?

3. Що таке інкорпорація законодавства?

4. Що таке офіційна інкорпорація законодавства?

5. Що таке неофіційна інкорпорація законодавства?

6. Що таке хронологічна інкорпорація законодавства?

7. Що таке тематична інкорпорація законодавства?

8. Що таке галузева інкорпорація законодавства?

9. Які існують види правотворчої систематизації законодавства?

10. Що таке кодифікація законодавства?

11. Що таке основи законодавства?

26 Теорія держави І права

400 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Кодифікація завжди здійснюється уповноваженим на те орга­ном і є офіційною. Ь призначення полягає в радикальному удоско­наленні чинного законодавства шляхом трансформації його зміс­ту (як-то: вилучення застарілих нормативних актів, усунення про­галин, суперечностей і повторів, зміна спрямованості та характеру акта), забезпечення внутрішньої узгодженості і досягнення повно­ти правового регулювання відповідних суспільних відносин. За допомогою кодифікації досягається поліпшення структури норма­тивно-правових актів, удосконалення їх логіки, термінології тощо.

Процес кодифікації передбачає три стадії:

1. виявлення законодавчих недоліків тієї чи іншої галузі;

2. усунення цих недоліків;

3. зведення опрацьованого матеріалу в єдине ціле.

Для кодифікації характерними е такі ознаки:

• кодифікація здійснюється періодично, залежно від нагрома­ дження нормативного матеріалу та об'єктивної необхідності його всебічної переробки і об'єднання в цілому чи за окре­ мими галузями;

• кодифікація має справу з правовими приписами та юридич­ ними інститутами;

• процес кодифікації завершується прийняттям нового як за формою, так І за змістом нормативно-правового акта, текст якого є оригінальним і офіційним.

До основних кодифікаційних актів належать основи законо­давства, кодекси, статути і положення.

Основи законодавства - це нормативно-правові акти, що

встановлюють основні засади певної галузі права чи сфери дер­жавного управління.

Кодекс - найпоширеніший вид кодифікаційних актів, які діють в основних сферах суспільного життя, що потребують пра­вової упорядкованості.

Статут, положення - кодифікаційні акти спеціальної дії, які приймаються не тільки законодавчими, а й іншими право-творчими органами (наприклад, Кабінетом Міністрів України).

Розрізняють кілька видів кодифікації - загальну, галузеву і спеціальну.

При загальній кодифікації переробці піддається значна ча­стина законодавства. Процес загальної кодифікації проходить такі стадії:

1) прийняття серії кодифікованих актів з основних галузей за­конодавства;