Глава 16. Типологія держави: іІивілІзаиійний підхід 321

(правління Петра І), і, хоча й дещо специфічний, цивілітарний режим (Римська республіка, яка намагалася піклуватися і захи­щати своїх громадян).

Публічний вимір аграрної держави може бути як поліархіч-ним (Афіни), так і олігархічним (Річ Посполита). Проте доміную­чим виміром того часу був автархічний (необмежена монархія).

Правова система держави аграрного типу спирається на ана­ліз суб'єктно-сутнісного, інтелектуально-психологічного та нор­мативно-регулятивного рівнів.

Аналізуючи суб'єктно-сутнісний рівень, ми повинні мати на увазі, що основними суб'єктами права були землевласники. Інтелекту­ально-психологічний рівень формує основи правосвідомості суспі­льства, і за ним аграрний тип є неоднорідним. Так, у деяких держа­вах повага до закону трималася виключно на страху перед пока­ранням. Це була переважна більшість держав того часу. Однак існували й осередки більш розвиненої правової культури та право­свідомості. Як приклад можна навести стародавній Рим. Нормати­вно-правовий рівень дозволяє дійти висновку про те, що звичайно норми права виходять від держави, однак у деяких з них існувало певною мірою розвинене громадянське суспільство, яке могло впли­вати на державу при прийнятті таких норм. Це, насамперед, є хара­ктерним для республіканської форми правління.

Держава індустріального типу. Державні режими в умовах індустріальної цивілізації варіюються від лібертарних (буржуа­зні держави періоду, який тривав від початку промислової рево­люції в Англії і до світової економічної кризи 1929-1933 рр.) до біхевіористичних (буржуазні держави з 1933 року). Проте існували індустріальні держави як з консервативним, так і з те­рористичним режимом. В останньому випадку це були соціалі­стичні держави казарменого типу в певний період своєї історії (наприклад. Радянська держава часів червоного терору).

Соціальною основою державної влади є ті верстви суспільст­ва, що розпоряджаються індустріальними підприємствами. Еко­номічною - майно, що знаходиться в державній власності (про­мислові підприємства в соціалістичних державах, доходи від податків в буржуазних державах). Морально-ідеологічною осно­вою здебільшого була світська ідеологія {світле комуністичне майбутнє в СРСР; Свобода, Рівність, Братерство у Франції; Вели­ка Американська мрія в США тощо), хоча знала й релігійну (як приклади можна навести іслам в Ірані часів Р.М. Хомейні або іудаїзм в Ізраїлі часів становлення держави). Влада могла були як легітимною, так і узурпаторською.

322 РОЗДІЛ З, ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

Реальною метою індустріальної держави було забезпечення інтересів власників (або розпорядників) індустріальних підпри­ємств. Декларовані ж цілі могли бути різними: формування ве­ликої арійської раси в рамках третього рейху; боротьба з тира­нією тощо.

Для досягнення цієї мети держава індустріального типу по­винна вирішити низку завдань, здебільшого конструктивного напрямку, хоча не є винятком й деструктивні (обмежити права окремих верств суспільства - євреїв та слов'ян у нацистській Німеччині; так званих експлуататорських класів в СРСР тощо) і стабілізаційні (збити хвилі революційного терору за допомо­гою обмежень і конгртерору). Для вирішення зазначених за­вдань держава індустріального типу наділяється відповідними функціями.

Ці функції випливають або з класових, або з національних протиріч і відображають карну сутність держави, або із загаль­них потреб суспільства і відображають регулятивно-охоронну сутність держави індустріального типу. Реалізація зазначених функцій потребує певного механізму, статична структура якого складається з державних підприємств, державних установ і державних органів. До державних підприємств можна віднес­ти ті підприємства, що знаходяться в державній власності (на­приклад, фабрики й заводи в СРСР). До державних установ -державні школи, університети, лікарні тощо. Серед державних органів починають домінувати органи представництва (парла­менти або Ради). Існують глави держави як одноосібного (мо­нарх, президент), так і колективного (Президія Верховної Ради СРСР) характеру. З'являється суд як незалежна гілка єдиної державної влади. Серед державних технологій домінуючою є бюрократія. Соціальна ієрархія йде в Минуле, або ліквідовую­чись взагалі, або поглинаючись бюрократичними державними технологіями. Саме в умовах індустріальної держави з'явля­ється таке негативне явище, як бюрократизм, який вивертає саму сутність бюрократії і перетворює її на свою протилежність. Крім бюрократії, Індустріальна держава досить широко використо­вує диктатуру і, Іноді, адхократію. Існують плани економічного і соціального розвитку.

Домінуючою формою правління в умовах держави Індустрі­ального типу є республіка. Саме в цей період з'являються такі її різновиди, Яїс президентська, парламентська і змішана. Однак і інша класифікація яе втрачає актуальності, адже існують тео­кратичні (Іран, Пакистан) та партократичні (СРСР) республіки.