logo
Теор_я держави _ права (Сухонос)

Глава 13. Подітико-державний режим 253

(Індонезія при Мохамеді Сухарто, Південна Корея часів Пак Чжон Хі, правління Олексія Михайловича в Московії).

Стабілізаційний тип. Його метою є стабілізація становища в державі в умовах гострої політико-правової чи соціально-еко­номічної кризи або підтримка статус-кво в державі (V Республі­ка у Франції при де Голлі, Туреччина в часи президентства гене­рала Еврена, більшість необмежених та дуалістичних монархій).

Тиранічний тип. Його метою є встановлення режиму особис­тої влади для задоволення особистих потреб (диктатура Сомоси в Нікарагуа, правління Івана Грозного). Характерною рисою авто­ритаризму тиранічного типу є його корумпованість. Прикладом такого типу авторитарного режиму є й диктатура Ж,Б. Бокасса в ЦАР, яка тривала протягом 13 років (з 1966 року). За цей час він зумів шляхом насильства і терору спочатку оголосити себе мар­шалом і довічним сенатором ЦАР, а потім, назвавши свою дер­жаву імперією, проголосив себе імператором. Наступним кроком стало усунення з посад тих, хто був йому не до вподоби, тобто потенційних конкурентів; звичайною практикою стали вигнання з країни, арешти, середньовічні тортури і страти. V 1979 році при придушенні протестів школярів проти варварських порядків у країні новоявлений імператор особисто керував розправою над ними. Така нелюдська жорстокість була пояснена лише після повалення Ж.Б. Бокасса: виявилося, що він був канібалом.

Деструктивний тип. Його метою е абсолютне обмеження демократичних засад політичного життя, політичного плюраліз­му, прав і свобод особи, свободи ЗМІ тощо. Так, у Чилі в 1973-1988 роках, коли в країні діяла диктатура генерала А. Піночета Угарте, ув'язнених тримали на стадіонах, незважаючи на вимоги законодавства самої хунти, до в'язнів не допускали лікарів, щоб ті не виявили слідів побоїв. Законодавство хунти передбачало вимогу, щоб родичам затриманих надавали інформацію про за­тримання максимум через п'ять діб після затримання. Це пра­вило також порушувалося. На думку багатьох фахівців в галузі держави і права, Піночет став єдиним з латиноамериканських диктаторів, хто спробував зробити придушення прав людини легальним способом відправлення державної влади. Основни­ми законодавчими актами Чилі після 1973 року стали: Закон про внутрішню безпеку 1973 року; декрет-закон № 81 1973 року (він забороняв таємне повернення на батьківщину вигнаних за межі країни чилійців, визначивши це як злочин проти держав­ної безпеки) і декрет-закон Хе 228 1974 року. Розвиваючи їх, хунта в 1980 році прийняла декрет-закон № 3108, який дозволив

254 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

міністерству внутрішніх справ «у разі потреби переміщати будь-якого громадянина на нове місце проживання» і затримувати його без офіційного обвинувачення до п'яти днів. Цей декрет-закон, будучи прийнятим вже після скасування військового ста­ну, значно посилив репресивне законодавство. У березні 1984 року був прийнятий так званий «новий ант«терористичний за­кон». Він створив юридичну базу для жорстокого терору, ввівши страту за так звані «особливо небезпечні підривні акції» і пере­давши під юрисдикцію військових трибуналів багато справ, які раніше вирішувалися цивільними судами. Значно розширилися також повноваження політичної поліції - Національного інфор­маційного центру, який 13 серпня 1977 року змінив одіозну та­ємну політичну поліцію ОША.

Питання для самоконтролю

  1. Що таке авторитаризм?

  2. Що таке автократам?

  3. Наведіть класифікацію авторитарних режимів.

  4. Що є метою модернізаційного авторитаризму?

  5. Що є метою стабілізаційного авторитаризму?

  6. Що е метою тиранічного авторитаризму?

  7. Що є метою деструктивного авторитаризму?