logo
Теор_я держави _ права (Сухонос)

Глава 10. Державна влада 173

Саме в рамках організаційно-правової єдності можуть існу­вати такі принципи як поділ і об'єднання влади.

З'єднання влади. Єднання влади - це поєднання законодав-

Приймаючи закон, такий орган сам стане організовувати його виконання.

З'єднання влади існувало в рамках загальної системи Рад, що офіційно існувала в СРСР. Згідно з таким підходом органами державної влади були лише Ради депутатів (робочих, солдатсь­ких та селянських депутатів; депутатів трудящих; народних де­путатів тощо). Уся повнота влади належала системі Рад, що скла­далася з Верховних Рад {СРСР та союзних і автономних респуб­лік) і місцевих Рад. Ради були всевладними внаслідок того, що вони отримували повноваження безпосередньо від народу (проле­таріату, трудящих тощо). Усі інші органи формувалися та конт­ролювалися Радами. Усі ці органи, що створювалися Радянською владою, не вважалися органами державної влади і поділялися на органи державного управління, суди і прокуратуру. Функціонери органів державного управління, суду та прокуратури могли бути одночасно депутатами Рад, законодавцями. У цьому випадку ви­конавці законів, виступаючи в ролі законодавців, повинні були піклуватися про якість рішень, що їм належало виконувати.

Принцип з'єднання законодавчої, виконавчої та судової вла­ди виявився досить живучим, оскільки подібне рішення має низ­ку переваг:

  1. Забезпечує оперативне вирішення будь-яких питань. У роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. з'єднання влади в руках Державного комітету оборони (ДКО) дозволило об'єднати зусилля проти німецької навали, адже ДКО сам приймав рішен­ ня, що мали силу закону і сам створював усі умови для їх вико­ нання. Таке об'єднання забезпечило оперативне рішення всіх питань щодо знищення агресора.

  2. Виключає можливість перекладати відповідальність і про­ вину за помилки на інші органи, адже якщо сам прийняв рі­ шення, сам його виконав, то й сам повинен відповідати за його наслідки. Це ж стосується й органів.

  3. «Звільняє» від боротьби з іншими органами за обсяг влад­ них повноважень. З'єднання влади в руках одного органу не дозволяє боротися за обсяг владних повноважень, адже сам з со­ бою не станеш боротися.

Однак таке з'єднання має певні недоліки. Всевладні органи стають абсолютно безконтрольними, вони врешті-решт можуть вийти з-під контролю суб'єкта (першоджерела) влади.

1 74 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

За такою організацією державної влади відкривається прос­тір для встановлення і функціонування різного роду диктатур та тираній. Як цілком слушно писав Джон Емерік Едвард Даль-берг лорд Актон єпископу Маяделлу Крейтону у 1887 році; «Вла­да розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно»1.

Приклад 10.9

І. Каганець про переваги з'єднання влади

Насаджена в Україні я демократична» система державного управління з горизонтальним розподілом влад - це не що інше, як результат організаційної

є повним абсурдом, оскільки, повторимось, розділити можна роботу і права, але відповідальність не ділиться в принципі (там, де відповідає більше одного, вже не відповідає ніхто). Розпорошення впади і, як наслідок, її безвідповідаль­ність та корумпованість створюють сприятливі умови для прихованої" агресії з боку сконсолідованої і цілеспрямованої сили (іншої держави, ТНК, тоталітар­ної секти}, яка не переймається псевдодемократичними Ілюзіями. Злет дер-

ними традиційної для України гетьманської моделі - Гетьманату. «Українська модель» передбачає перевірений тисячоліттями вертикальний розподіл влади на основі балансу сфер Мудрості і Дії - Церкви і Гетьманату.

Гетьман концентрує у своїх руках всю повноту законодавчої, виконавчої"!

здатне загальмувати або цілком зруйнувати будь-які перетворення у державі. Натомість Гетьман отримує всі необхідні повноваження для здійснення систе­мних перетворень. Концентрація влади та її персоналізація позбавляє впаду анонімності і колективної безвідповідальності. Гетьман особисто відповідає за стан справ у своїй державі, подібно як голова людини відповідає за стан і поведінку керованого нею тіла. За результати своєї діяльності Гетьман відло-

Гетьман обирається всенародне, що робить його виразником народної волі

оцінки якості життя в міжнародній практиці використовується Індекс людсько­го розвитку, який розраховується за методикою Програми розвитку ООН на

душу населення. Для оцінки діяльності Гетьмана має використовуватися Наці­ональний індекс людського розвитку, який окрім трьох індексів ООН також включатиме індекс народжуваності. Зниження Національного індексу людсь­кого розвитку після трьох років гетьманства є підставою для переобрання

наслідками.

Джерело: Каганець І.В. Арійський стандарт: Українська ідея епохи ве­ликого переходу. - К.: А.С.К., 2004, - С. 78-79.

1 Цит. за: Коул А., Ванч К. Конєц империи: Роман. - М-, 2001. - С. 590.

Питання для самоконтролю

  1. Що таке принцип поділу влади?

  2. Хто реалізує партійну владу?

  3. Хто здійснює адміністративну владу?

  4. Які завдання виконує законодавча влада?

  5. Які завдання виконує судова влада?

  6. Які завдання виконує виконавча влада?

  7. У чому полягає нормотворча функція виконавчої влади?

  8. У чому полягає оперативно-виконавча функція виконавчої влади?

  9. У чому полягає юрисдикційна функція виконавчої влади?

  1. Чим обумовлений поділ влади?

  2. Що таке єдність влади?

  3. Які на сьогодні існують ідеї єдності державної влади?

  4. Чим обумовлена соціальна єдність державної влади?

  5. Чим обумовлена єдність основних цілей та напрямків діяльнос­ ті органів держави?

  6. Що означає організаційно-право в а єдність?

  7. Що таке з'єднання влади?

  8. Які переваги має з'єднання влади?

  9. Які недоліки притаманні об'єднанню влади?

Завдання для дискусії

1. Проаналізуйте характеристику правителя, яку дав Р. Сільвер- берг (с. 148) і дайте відповідь на запитання:

а) навіщо правителю знати:

  1. Як можна забезпечити легітимність державної влади?

  2. Залежно від власних переконань обґрунтуйте переваги поділу влади над з'єднанням влади або з'єднання влади над її поділом.