§ 2. Держава православно-слов'янської иивілізаиії

Держава православно-руської субцивілізації. Православно-руська субцивілізація формувалася на основі визнання того факту, що Росія виросла з православного ідеалу сприймати світ так, як його створив Бог, і розпізнавати у будь-якому іноплеміннику образ Божий. При цьому саме руський народ брав на себе осно­вний тягар захисту держави та тягар витрат з приводу економі­чного і культурного розвитку окраїн.

Держава цієї субцивілізації є складовою частиною православ­но-слов'янської цивілізації, але уособлюється безпосередньо в російській державності.

РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

СІЙСЬКі

док цього транспортними та інформаційними комунікаціями;

2. аграрно-ремісницьке виробництво, що було організоване так, щоб переваги забезпечувати реалізацію військової та держав­ ної могутності, необхідної для відсічі як кочівників Сходу, так і осілих германських племен Заходу;

3. постійне розширення території як умова військового манев­ ру та чинник екстенсивного сільського господарства;

4. деспотична форма організації влади, що спиралася на могут­ ню, але малокваліфіковану бюрократію;

5. низький рівень і дуже повільний темп розвитку технологій, які лише забезпечували певний прожитковий мінімум і вій­ ськову міць;

6. свавілля влади як визнана форма управління особою, що за-

Російська держава історично виникла і розвивалася як русь­ка держава, національним стрижнем якої був руський народ. Саме руський народ, що завжди об'єднував багатонаціональні народи країни, був носієм традицій сильної, активно функціону­ючої держави. Саме руський народ традиційно відігравав в істо­рії Російської держави значну роль - чинника, що об'єднує всі народи, стабілізує та зміцнює державу.

Значну роль у формуванні російської державності відігравало запозичене в 988 році у Візантії християнство. Воно найбільш відповідало побуту селянської общини, де інтереси суспільства завжди ставилися вище за інтереси окремо взятої людини. З роз­колом християнства на католицьке в Римі і православне у Віза­нтії Русь залишилася під впливом останньої. Після падіння ж Константинополя вона підхопила стяг православної віри, оголосив­ши себе Третім Римом і очолила православну цивілізацію.

Сьогодні Росія належить до проміжних цивілізацій, тобто таких, де культурні традиції Заходу і Сходу поєднуються неор-ганічно і суперечливо. При цьому на різних етапах розвитку російської державності західні та східні цінності чергуються у своєму домінуванні, породжуючи розриви, революції та відсут­ність поступовості в еволюції держави.

Поняття «держава» для людини, яка народилася в Росії, озна­чає не просто сукупність державних органів та установ, що ма­ють у своєму розпорядженні низку повноважень, а дещо більше. Це той стрижень, який тривалий час об'єднував велику кіль­кість мов, культур, релігій, звичаїв та народів на території Євра-