Глава 20. Законність і правова культура 427

Конституційно-правові засоби - це система інститутів кон­ституційного права, за допомогою яких забезпечується дотри­мання та виконання законів.

До таких засобів належить наявність Конституційного суду, а також принцип ^Конституція ~ закон прямої дії». Останній означає, що норми Конституції можна захищати в судовому по­рядку. Цим досить вдало тривалий час користувалися в РФ, Конституція якої передбачає альтернативну цивільну службу. Від­сутність відповідного закону не перешкодила призовникам пода­вати позови до суду з вимогою надання їм можливості реалізувати їх конституційне право на альтернативну цивільну службу.

Загальні гарантії законності. Загальними гарантіями за­конності визнаються міжнародні гарантії, політичні гарантії, еко­номічні і ідеологічні гарантії.

Міжнародними гарантіями визнаються ті засоби, за допомо­гою яких міжнародна спільнота може впливати на стан дотри­мання законності в національних державах. До таких гарантій належить право міжнародних спільнот видавати рекомендацій­ні (наприклад, Загальна декларація прав людини) та загально­обов'язкові (Міжнародний пакт про громадянські і політичні права) акти, а також застосовувати міжнародні санкції до тих країн, що порушують чи дотримують ці акти. Такими санкція­ми негативного плану є створення певних торгових бар'єрів, бой­кот, збройне вторгнення. Санкціями ж позитивного плану є ство­рення режиму найбільшого сприяння, прийняття до провідних міжнародних організацій, кредити тощо.

Політичними гарантіями е розвинута система народовлад­дя, свобода самовизначення особистості, об'єднання громадян в організації за різними інтересами. Зазначені політичні гарантії ведуть до демократії. Говорячи про співвідношення законності і демократії, слід наголосити: справжня правова законність пе­редбачає як видання, так і дотримання, виконання тільки демо­кратичних за змістом законів; законність у правовій державі має спиратися на дійсно демократичну рівність громадян перед законом, рівність їх основних прав і свобод, рівність правової охорони і захисту; законність передбачає існування демократич­ного порядку підконтрольності державного апарата народу; до­тримання законності є необхідною умовою охорони демократич­них прав і свобод громадян; для найбільш повного & адекватно­го вираження в правових нормах інтересів і волі різних верств населення і народу в цілому необхідно діяти в рамках законно­сті, тобто строго дотримувати встановлену законом демократичну процедуру прийняття законів; законність покликана охороняти

426 РОЗДІЛ 4. ТЕОРІЯ ПРАВА

Таблиця 20.1. Види гарантій

Загальні гарантії Юридичні гарантії

Міжнародні гарантії

Політичні гаранти Спеціально-юридичні гарантії

Економічні гарантії

Ідеологічні гарантії Конституційно-прашові гаранти

забороною під загрозою відповідальності втручання в здійснення пра­восуддя»¹. Роз'яснюючи положення стосовно втручання, Пленум Верховного Суду України 12 квітня 1996 року видав Постанову № 4 «Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів», де у п. 4 зазначив: «Під втручанням у діяльність по здійсненню правосуддя слід розуміти будь-який вплив на суддю (прохання, вказівку, вимогу, критику судді у засобах масової інформації до вирішення справи тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити їх до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвала бажаного судо­вого рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів (обіцяння різних вигод, погроза тощо) та в якій стадії процесу і в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання»².

Таке визначення «втручання у здійснення правосуддя», що було здійснене Верховним Судом України, і є нормативним роз'­ясненням.

3. Норми, що регулюють державний примус. Мається на ува­ зі порядок, процес здійснення державного примусу (регулюється процесуальними нормами адміністративного, кримінально-про­ цесуального та цивільно-процесуального права).

4. Норми, що передбачають юридичні санкції. Мається на увазі законодавчий перелік санкцій (регулюється матеріальни­ ми нормами трудового, адміністративного, цивільного і криміна­ льного права).

5. Індивідуально-правові акти. Індивідуально-правові акти спрямовані на врегулювання конкретних суспільних відносин, і у випадку їх повної відповідності нормативно-правовим актам вони можуть бути гарантіями законності.

¹ Про статус суддів. Закон України № 2862-ХП від 15 грудня 1992 року // Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність: 36. нормат, актів. -К., 2001.-С. 74.

' Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів. Постано­ва Пленуму Верховного Суду України № 4 від 12 квітня 1996 року // Законо­давство України про судову і правоохоронну діяльність: 36. нормат. актів. - К., 2001. - С. 162.