logo search
Теор_я держави _ права (Сухонос)

Глава 20. Законність і правова культура 423

  1. Неможливо домогтися правопорядку іншими способами, крім удосконалювання правового регулювання і забезпечення законності;

  2. Зміцнення законності неминуче і закономірно приводить до зміцнення правопорядку.

  3. Конкретний зміст правопорядку залежить від змісту за- коявості.

Відмінність у змісті законності і правопорядку залежить від її елементів:

'Зміядоняя законності - умова для формування правової держави. Зміцнення законності і правопорядку е неодмінним зІсббом і умовою формування правової держави, а самі вони -Його необхідним елементом. Держава може стати правовою лише в разі наявності міцної законності і стабільного, заснованого иа праві і законності порядку.

• .На сьогодні вже існують прогнози розвитку законності в умовах формування правової держави.

Насамперед, це стосується послідовного розширення предмет­ного боку законності, тобто кола тих об'єктів, що набувають вла­стивості законності. Мається на увазі, що принцип «Дозволяєть­ся все, що законом не заборонено» буде розширено до певних меж. Це означає, що буде розроблений певний перелік заборон. Усе, що не ввійде до цього переліку, стане дозволеним, а отже, законним.

Крім того, відбуватиметься зміна в суб'єктному боці закон­ності - абсолютна (тобто для усіх) реальність права вимагати дотримання законності від інших і обов'язок чітко виконувати правові розпорядження. Мається на увазі, що кожен матиме право вимагати дотримання правових розпоряджень від будь-якого су­б'єкта права,

І, нарешті, удосконалення нормативного елементу законності буде здійснюватися в трьох напрямках:

1. Зміст законодавства все більшою мірою відповідатиме ре­альним умовам і прогресивним тенденціям розвитку суспільс­тва. Сьогодні Україна формує демократичну, соціально-правову

422 РОЗДІЛ 4, ТЕОРІЯ ПРАВА

Принцип організованості передбачає, що правопорядок ви­никає дише в разі організуючій ролі держави. Навіть незважаю­чи на високий рівень культури конкретного суспільства, право­порядок не виникає стихійно, оскільки розбіжності в Інтересах та в матеріальному становищі людей породжує різні уявлення про розумну організацію життя суспільства. Усі ці уявлення держава узгоджує шляхом прийняття правових норм.

Принцип формальної визначеності означає, що правопоря­док пов'язаний з правом і виникає на основі чітких правових приписів, формально закріплених у законах та підзаконних ак­тах держави. Ці приписи в обов'язковими для всіх громадян, посадових осіб і державних органів.

. Принцип системності передбачає, що реальні правовідноси­ни, які склалися в суспільстві, не е одиничними та розрізненими діями суб'єктів права, а являють собою систему відносин. Ця система характеризується ієрархічністю, несуперечливістюі вза­ємозалежністю її складових елементів. Цілісність правовим від­носинам надають правові принципи, зафіксовані в конституції; економічні відносини, що складися в суспільстві; рівень право­вої культури і, звичайно ж, єдність державної влади на території держави, що є гарантом цієї цілісності.

Складовим елементом суспільного порядку є також дис­ ципліна. .'••••.

Дисципліна - це певний порядок поведінки.людей, що за­ безпечує узгодженість їх дій як у колективі, так і в суспіль- ному й державному житті.

Дисципліна може бути державною, громадською, партійною, договірною, технологічною, військовою тощо. Особливий інтерес в рамках теорії держави і права становить дисципліна державна.

Державна дисципліна - це дотримання всіма організаціями та громадянами встановленого державою порядку діяльності державних органів, підприємств і установ по виконанню покла­дених на них обов'язків.

Державна дисципліна виражає інтереси всього населення, сприяє розвитку соціальне-політичної активності громадян. Вона передбачає свідоме позитивне ставлення громадян до встановле­ного правопорядку, а також виявляє правову, політичну і мора­льну культуру громадян.

Говорячії про співвідношення законності і правопорядку, ва­жливо мати на увазі таке: