§ 5. Правове регулювання лізингових операцій в зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів агробізнесу

1. Правові засади регулювання лізингових операцій в зов­нішньоекономічній діяльності визначено в Законі України "Про лізинг" від 16 грудня 1997 р. з наступними змінами та доповненнями від 19 січня 1999 р., іншими нормативно-пра­вовими актами України та укладеними відповідно до них до­говорами лізингу, крім відносин, урегульованих нормативно-правовими актами про оренду та приватизацію державного майна.

У чинному законодавстві України лізинг визначається як підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погоджен­ням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу, і, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій, може бути двох видів — фінансовий чи оперативний. Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнарод­ним тощо.

Однією з важливих організаційно-правових форм реаліза­ції лізингу в зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів агро­бізнесу є міжнародний лізинг, тобто договір лізингу, що здій­снюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрис­дикцією різних держав, або в разі, якщо майно чи платежі перетинають державні кордони. Міжнародний лізинг здій­снюється відповідно до цього Закону, законодавства України, міжнародних договорів, у яких бере участь Україна, та дого­ворів, укладених суб'єктами лізингу. Міжнародний лізинг мо­же бути як оперативним, так і фінансовим.

З урахуванням п. 1 ст. 4 Закону України "Про лізинг", міжнародний фінансовий лізинг можна визначити як договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначе­ної в день укладення договору. При цьому сума відшкодуван­ня вартості об'єкта лізингу в складі лізингових платежів за пе­ріод дії договору фінансового лізингу повинна включати не менше 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.

Міжнародний оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замов­лення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладен­ня договору.

2. Майно, передане за договором міжнародного фінансо­вого лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача з по­значенням, що це майно взято у фінансовий лізинг. Майно, передане за договором оперативного лізингу, залишається на балансі лізингодавця із зазначенням, що це майно передано у лізинг, та зараховується на позабалансовий рахунок лізингоо­держувача із зазначенням, що це майно одержано у лізинг.

Після закінчення строку договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з догово­ром, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю. Водночас після закінчен­ня строку договору оперативного лізингу він може бути про­довжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншо­му лізингоодержувачу за договором лізингу.

За користування об'єктом лізингу лізингоодержувач вно­сить лізингові платежі. Величина періоду, за який вноситься лізинговий платіж, встановлюється за договором лізингу і мо­же бути нерівномірною.

Лізингові платежі включають:

— суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується на строк, за який вноситься лізинговий платіж;

— суму, що сплачується лізингодавцю як процент за залуче­ний ним кредит для придбання майна за договором лізингу;

— платіж, як винагороду лізингодавцю за одержане у лі­зинг майно;

— відшкодування страхових платежів за договором страхуван­ня об'єкта лізингу, якщо об'єкт застрахований лЬингодавцем.

Склад лізингових платежів визначається у договорі лізингу і визначається за погодженням сторін. При цьому необхідно мати на увазі, що розміри, спосіб, форми і строки внесення платежів та умови їх перегляду визначаються у договорі лі­зингу також за домовленістю сторін. Лізингові платежі відпо­відно до законодавства України відносяться на валові витрати виробництва та обігу лізингоодержувача.

3. Об'єкт лізингу протягом усього строку дії договору лі­зингу є власністю лізингодавця. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про лізинг", об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основ­них фондів відповідно до законодавства, в тому числі продук­ція, вироблена державними підприємствами (машини, устат­кування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду). Якщо вказане майно перебуває у дер­жавній власності, то воно може бути об'єктом лізингу лише за умови погодження з органом, що здійснює управління цим майном в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

При цьому не можуть бути об'єктами лізингу об'єкти оренди державного майна, визначені в ст. 4 Закону України "Про оренду державного майна", крім окремого індивідуально визначеного майна державних підприємств, а також зе­мельні ділянки та інші природні об'єкти. Право масності на об'єкт фінансового лізингу набувається лізингоодержувачем після сплати повної вартості об'єкта лізингу відповідно до до­говору лізингу та законодавства України.

Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта фінансового лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не пе­редбачено договором лізингу. Щодо оперативного лізингу, то такий ризик несе лізингодавець, якщо інше не передбачено договором лізингу. Якщо продавець або лізингодавець про­строчили строк передачі об'єкта лізингу, ризик його випадко­вого знищення або випадкового пошкодження у період про­строчення несе сторона, яка допустила прострочення строку передання. З метою забезпечення інтересів суб'єктів лізингу під час виконання ними лізингових операцій об'єкт лізингу та ризики, пов'язані з виконанням лізингових договорів, ри­зики випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єктів лізингу підлягають страхуванню за домовленістю сторін договору лізингу відповідно до законодавства.

При фінансовому лізингу всі витрати на утримання об'єк­та лізингу, пов'язані з його страхуванням, експлуатацією, тех­нічним обслуговуванням та ремонтом, несе лізингоодержу­вач, якщо інше не передбачено договором лізингу.