§ 3. Права і обов'язки власників і користувачів земель та природокористувачів в аграрному виробництві

1. Відповідно до законодавства землевласники і землеко­ристувачі мають право самостійно господарювати на землі, використовувати для потреб господарства наявні на земель­ній ділянці корисні копалини місцевого значення, торф, лісо­ві угіддя, водні об'єкти, а також експлуатувати інші корисні властивості землі, зводити у встановленому порядку жилі, ви­робничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруд. Власни­ки фермерських земель можуть передавати у тимчасове ко­ристування ділянку або її частину у разі втрати працездатнос­ті або досягнення пенсійного віку за рішенням відповідної ради одному з членів сім'ї, який веде спільно з ним селянське господарство. У разі відсутності таких осіб фермер має право передати у тимчасове користування земельну ділянку іншим членам сім'ї, які не ведуть разом з ним господарство, але мають необхідну кваліфікацію, досвід роботи в сільському господарстві і бажають вести це господарство, чи іншим осо­бам, які беруть участь у веденні господарства і мають відпо­відний досвід роботи в цій галузі. Вони мають також право надати ділянку у тимчасове користування цим особам на підставі договору при тимчасовій втраті працездатності або з інших поважних причин.

Землевласникам і землекористувачам сільськогосподар­ських підприємств, кооперативів, товариств надається право одержувати від нового землевласника, землекористувача або місцевої ради компенсацію за підвищення родючості землі у разі вилучення або добросовісної відмови від ділянки, право власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і до­ходи від її реалізації та на посіви і посадки сільськогосподар­ських культур та насаджень.

Землевласники і землекористувачі вправі використовувати землю відповідно до умов її надання, використовувати наявні на ділянці природні ресурси та експлуатувати інші корисні властивості землі, одержувати при припиненні користування землею відшкодування вартості поліпшень, проведених за власний рахунок, реалізувати право власності на посіви, по­садки відповідних культур та вироблену продукцію. На земле­власників і користувачів покладаються обов'язки по ефективному використанню земель відповідно до проекту внутрі­шньогосподарського землеустрою, підвищенню її родючості, застосуванню природоохоронних технологій виробництва, недопущенню погіршення екологічної обстановки на терито­рії в результаті господарської діяльності, здійсненню ком­плексу заходів щодо охорони земель, своєчасному внесенню земельного податку та орендної плати за землю.

Вони зобов'язані використовувати землю за цільовим при­значенням, додержуватись прав інших землевласників та ко­ристувачів, включаючи орендарів, не чинити перешкод у про­веденні до суміжної ділянки необхідних інженерних комуні­кацій, дотримуватися вимог санітарноохоронних режимів, не допускати забруднення та іншого негативного впливу на якість земель.

Система ефективного використання земель та інших при­родних ресурсів повинна мати природоохоронний, ресурсо­зберігаючий, відтворювадьний характер і передбачати збере­ження грунтів, обмеження негативного впливу на них, а та­кож на рослинний і тваринний світ, геологічні породи, водні джерела та інші компоненти навколишнього середовища, Зокрема, землевласники і землекористувачі, в тому числі орендарі, зобов'язані здійснювати раціональну організацію території, збереження і підвищення родючості грунтів, захист земель від водної і вітрової ерозії, селю, підтоплення, заболо­чення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, за­бруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивни­ми речовинами, захищати землі від інших процесів руйнуван­ня; а також орендарі землі мають не допускати заростання сільськогосподарських угідь чагарником і дрібноліссям, попе­реджувати погіршення культурно-технічного стану земель.

У разі необхідності на власників і землекористувачів по­кладається вжиття заходів щодо рекультивації порушених земель, підвищення їх родючості та інших корисних властивос­тей землі, зняття, використання і збереження родючого шару грунту при проведенні робіт, пов'язаних з порушенням зе­мель, тимчасову консервацію деградованих сільськогосподар­ських угідь, якщо іншими способами неможливо відновити родючість грунтів.

2. У процесі використання вод для потреб сільського гос­подарства сільськогосподарські колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства і громадяни мають право користуватися поверхневими, підземними та Іншими водами для задоволення питних, господарсько-побутових та сіль­ськогосподарських потреб, споруджувати гідротехнічні та во­догосподарські споруди і пристрої, здійснювати їх реконст­рукцію та ремонт, передавати у користування воду за плату іншим водокористувачам, вимагати від власника водного об'єкта підтримання належної якості води за умовами корис­тування тощо.

В той же час, використовуючи води для сільськогосподар­ських потреб, водокористувачі зобов'язані економко вико­ристовувати водні ресурси, дбати про їх відновлення та поліп­шення, дотримуватися умов цільового водокористування, встановлених нормативів скидання забруднюючих речовин та лімітів забору води, здійснювати заходи щодо запобігання їх забрудненню стічними (дощовими, сніговими) водами, не до­пускати порушення прав інших водокористувачів та заподіян­ня шкоди водогосподарським об'єктам, утримувати в належ­ному стані прибережні захисні смуги та смуги відведення, бе­регові смуги водних шляхів, очисні й водогосподарські спору­ди і технічні пристрої.

Поряд з цим вони мають здійснювати спеціальне водоко­ристування лише за наявності спеціального дозволу (ліцен­зії), проводити комплекс заходів щодо охорони, відновлення вод, своєчасно сплачувати платежі за спеціальне водокорис­тування, виконувати інші вимоги щодо використання, охоро­ни вод та відтворення водних ресурсів.

Користування корисними копалинами суб'єктами сіль­ськогосподарського виробництва повинно здійснюватися із забезпеченням цільового, раціонального та комплексного ви­користання надр, безпеки для працюючих та населення, охо­рони навколишнього природного середовища, приведення порушених земельних ділянок у придатний для подальшого використання стан тощо.

3. При здійсненні тимчасового лісокористування сіль­ськогосподарські підприємства, кооперативи, акціонерні то­вариства і громадяни мають право використовувати лісові ре­сурси для спеціальних потреб, користуватися ділянками лісо­вого фонду для культурно-оздоровчих, рекреаційних та інших цілей, прокладати дороги, обладнувати лісові склади, стоянки для автотранспорту, зводити господарські будівлі та споруди для зберігання і первинної обробки заготівельної сировини. При цьому вони зобов'язані забезпечувати користування ділянками лісового фонду відповідно до умов їх надання, вес­ти роботи способами, які забезпечувати б збереження оздо­ровчих і захисних властивостей лісів, створювали сприятливі умови для відновлення насаджень, охорони, захисту, вико­ристання та відтворення лісів, охорони рідкісних видів флори і фауни, своєчасно вносити плату за спеціальне використан­ня лісових ресурсів, не порушувати права інших лісокористувачів.

Використання об'єктів тваринного світу повинно здійсню­ватися з додержанням встановлених правил, норм, лімітів і строків, способами, що не допускають порушення цілісності природних угрупувань і забезпечують їх збереження і про­ведення комплексних заходів щодо відтворення, збереження і поліпшення середовища їх перебування, охорони цих об'єктів.

Користувачі зобов'язані також своєчасно вносити плату за використання об'єктів тваринного світу, не допускати погір­шення стану середовища перебування тварин внаслідок сільськогосподарської діяльності, застосовувати природоохо­ронні технології під час здійснення виробничих процесів та виконувати інші зобов'язання відповідно до вимог законо­давства.